Ухвала суду № 42444425, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 року

справа № 808/4082/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі № 808/4082/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор», в якому просило стягнути витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період січень-березень 2014 року у сумі 58220.03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідач не виконав обов’язків покладених на нього згідно законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на підставі п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на суму 58220.03 грн., яка на момент подачі позову до суду сплачена не була.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року адміністративний позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період січень-березень 2014 року у розмірі 58220.03 грн.

Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський компресор» не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Також, заявник апеляційної інстанції зазначив, що позивач, вимагаючи борг у розмірі 58220.03 грн. жодним документом не обґрунтував їх, а суд не звернув уваги на відсутність доказової бази та виніс спірну постанову. Так, судом не було досліджено, доказів понесення Пенсійним фондом України дійсних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період та розрахунок витрат, які підлягають стягненню.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський компресор» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області і відповідно є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідач мав сплатити суму фактичних витрат за період січень-березень 2014 року у сумі 58220.03 грн.

Проте, зазначена сума Відповідачем сплачена не була, а розрахунки сум виплат оскаржені не були.

Правомірність стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій є предметом розгляду справи, переданої на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що стягнення заборгованості є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне страхування” (далі – Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, надіслання розрахунків по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є обов’язковою передумовою для сплати підприємством зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були сформовані Позивачем належним чином.

Факт направлення та отримання зазначених розрахунків Відповідачем не оскаржувався.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем була дотримана процедура щодо надіслання Відповідачеві розрахунків на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» є обов’язок по відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонерам, яким пенсія призначена у відповідності до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» заборгованості у сумі 58220.03 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись , ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі № 808/4082/14 – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко