Ухвала суду № 42444389, 13.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"13" січня 2015 р. справа № П/808/177/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року у справі № П/808/177/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

10.01.2014 року позивач звернувся до Запорізького оружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.12.2013 року № 0001132600 в повному обсязі, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 81467,8 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що податкове зобов'язання в розмірі 682784 грн. платником податку - позивачем було визначено самостійно, а тому воно оскарженню не підлягає. Зазначає також, що штрафні санкції в розмірі 5% від суми недоплати в розмірі 682784 грн. відповідачем визначено на підставі п. 2 ст. 120 Податкового кодексу України, через невиконання позивачем вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, скасувавши постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача.

13.05.2013 року позивачем подано відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9027213907 з від'ємним значенням об'єкта оподаткування - в рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» позивачем визначено у від'ємному розмірі - 2325396 грн., а у рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» позивачем зазначено 0.

08.11.2013 позивач надав відповідачу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2013 року, де у рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» вказав суму 633 246 грн., у рядках 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» та 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» зазначив 0, у рядку 23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються)» вказав суму 1629356 грн., окрім того у додатку до податкової декларації у рядку 13.7 «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу ІІ та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» зазначив суму 644246 грн.

У відповідній графі уточнюючої декларації позивачем зазначено, що в результаті подання уточнюючої декларації відсутній факт заниження податкового зобов'язання, а отже немає підстав для нарахування 3% штрафу

05.12.2013 року відповідачем на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства за півріччя 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №262/26-00/00191885 від 05.12.2013 року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення з боку позивача п. «а» абз. 3 п. 50.1 ст. 50, п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001132600 від 23.12.2013 року, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 81467,8 грн.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В зв'язку з тим, що позивач в І кварталі 2013 року не отримав прибутку, то з ІІ кварталу 2013 року останній авансові внески не сплачував.

При поданні декларації за І квартал та І півріччя 2013 року були надані додатки ЗП до декларації, в яких була відображена в рядку 13.7 сума сплаченого авансового внеску за І квартал 2013 року в розмірі 2262602 грн., що привело до того, що значення рядка 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» має від'ємне значення.

Відповідно до п. а абз. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Окрім того, згідно з абз. 5 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодекс України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до актів звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року №2371-20 від 05.12.2013 року та № 2373-20 від 05.12.2013 року вбачається, що в позивача відсутня недоплата по податковим зобов'язанням, натомість наявна переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 1913091,63 грн. та з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств на суму 682784 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було занижено податкове зобов'язання минулих податкових періодів через заповнення рядку 23 уточнюючого розрахунку, а лише допущено помилку при заповненні уточнюючої декларації, натомість відповідачем не доведено належними засобами доказування, що позивачем було занижено податкове зобов'язання у минулих періодах. Це також підтверджується відсутністю податкових рішень щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за вказаний період.

Таким чином твердження відповідача щодо обов'язку позивача сплати штрафу у розмірі трьох відсотків від суми недоплати є безпідставними через відсутність такої недоплати.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.198, ст.200, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року у справі № П/808/177/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун