Постанова № 42443716, 26.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа № 908/154/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ігнатьєв Д.П. за довіреністю №595 від 20.02.2014 р.

відповідача - Зайцева О.О. за довіреністю №05/2455 від 13.11.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (вх. №4035 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.14 р. у справі № 908/154/14

за позовом Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" в особі Філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" "Комбінат комунальних господарств "Курорт"

про стягнення 149 401, 11 грн.

ВСТАНОВИЛА:

20.01.2013р. КП "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ПрАТ "Приазовкурорт" в особі Філії ПрАТ "Приазовкурорт" "Комбінат комунальних господарств "Курорт" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 02.01.2013р. № 163 в сумі 141 809, 62 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.14 р. у справі № 908/154/14 (суддя Соловйов В.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" в особі Філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" "Комбінат комунальних господарств "Курорт" на користь Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради 73 885 грн. 22 коп. заборгованості зі сплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, 73 885,22 грн. пені, 1 624,96 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 2 988,02 грн. витрат по платі судового збору. В частині стягнення 3 % річних в сумі 5,71 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду Запорізької області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність обставин справи, просить рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.14 р. у справі № 908/154/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач заперечує факт перевищення забруднюючих речовин у стоках 11.07.2013 р. Та 08.10.2013 р. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано, які саме проби досліджувались лабораторією позивача, де й коли вони відбирались, за якою методикою проводилися аналізи. Відповідач посилається на ту обставину, що лабораторію відповідача було проведено аналіз контрольних проб, за результатами яких перевищень вмісту фосфатів у стоках не встановлено, про що було повідомлено позивача. Проте, незважаючи на розбіжність результатів аналізу проведеними лабораторіями позивача та відповідача, позивач не дослідив контрольні проби за участю представника відповідача. Також відповідач зазначає, що позивачем не були додержані вимоги щодо відбору проб, їх дослідження та транспортування до лабораторії (освітлення, температура), визначених методиками відбору проб стічних вод.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач зазначає про те, що відбір стічних проб та їх хімічний аналіз було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 15.12.2014 р. оголошено перерву до 21.01.2015 р.

05.01.2015 р. позивачем до суду апеляційної інстанції направлені копії матеріалів справи № 908/154/14.

21.01.2015 р. відповідач надав до суду оригінали довідки Управління державного казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова від 10.12.2014 р. № 04-26/1237 щодо зарахування до Державного бюджету України судового збору, що був перерахований ПрАТ «Празовкурорт» в сумі 1494,01 грн. За платіжним дорученням № 2829 від 11.11.2014 р.

Також, 21.01.2015 р. відповідач звернувся до суду з заявою про відмову від частини позовних вимог апеляційної скарги, в якій зокрема посилається на те, що між позивачем та відповідачем була укладена угода від 26.12.2014 р., згідно якої сторони узгодили, що заборгованість відповідача, яку останній визнає, та яка виникла на підставі несплати рахунків від 02.08.2013 р. № 7 та від 12.11.2013 р. № 15 за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що виявлені позивачем при проведенні перевірок стічних вод з контрольних колодязів відповідача 11.07.2013 р. та 08.10.2013 р., складає 73885,22 грн. та 2988,02 грн. витрат, що понесені позивачем на сплату судового збору. Відповідач вказує на те, що він повністю згоден з нарахованою позивачем сумою та перераховую цю суму на поточний рахунок позивача, а позивач в свою чергу відмовляється від вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 73885,22 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 1624,96 грн.

На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.14 р. у справі № 908/154/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 73885,22 грн. Та 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 1624,96 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі надані на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, та доводи, викладені в апеляційній скарзі в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що 02.01.2013р. між КП "Бердянськводоканал" БМР та ПрАТ "Приазовкурорт" в особі Філії ПрАТ "Приазовкурорт" "ККГ "Курорт" був укладений договір № 163 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

11.07.2013р. представниками позивача здійснено відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт відбору проб стічної води від 11.07.2013 р. Згідно хімічного аналізу промислової стічної води від 11.07.2013р. встановлено перевищення допустимої концентрації забруднюючої речовини (фосфати) у зазначених стічних водах. Про вказаний факт на адресу відповідача 19.07.2013р. було направлено телефонограму № 2967. 05.08.2013р. на адресу відповідача направлено рахунок № 7 від 02.08.2013р. для оплату за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями на суму 61 142, 22 грн., який отримано відповідачем 06.08.2013р.

08.10.2013р. представниками позивача здійснено відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт відбору проб стічної води від 08.10.2013р. Згідно хіманалізу промислової стічної води від 08.10.2013р. встановлено перевищення допустимої концентрації забруднюючої речовини (фосфати) у зазначених стічних водах. Про вказаний факт на адресу відповідача 21.10.2013р. було направлено телефонограму № 4230. 14.11.2013р. на адресу відповідача направлено рахунок № 15 від 12.11.2013р. для оплату за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями на суму 12 743, 00 грн., який отримано відповідачем 15.11.2013р.

Проте, в порушення умов договору, зазначені рахунки відповідачем не були оплачені, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з

відповідача на користь позивача заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 02.01.2013р. № 163 в сумі 141 809, 62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 193 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянськ, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за скид понаднормативних забруднень в розмірі 73885,22 грн., суд першої інстанції виходив з аналізу умов договору, приписів Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянськ, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, а також обставин справи, за якими встановив, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не здійснив оплати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, що зафіксовано позивачем в актах відбору проб стічної води від 11.07.2013р та від 08.10.2013 р., які підписані сторонами без зауважень.

Також, зважаючи на норми ст. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 231 ГК України, норми ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", п. 7.1 договору, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 73885,22 грн. пені.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України місцевий господарський суд визнав правомірними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1624,96 грн.

З висновками викладеними в рішенні суду повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, є матеріально обґрунтованими та підтверджуються доказами, яким суд надав належну правову оцінку.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 163 від 02.01.2013р. (із змінами, внесеними протоколом розбіжностей від 24.01.2013р. та додатковою угодою № 1 від 19.08.2013р.).

Як зазначено в п. 4.5 Договору, у разі перевищення допустимих концентрацій у стічних водах Абонента, розрахунок за надані послуги здійснюється відповідно до умов Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 13.12.2011р. № 561 з урахуванням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються від об'єктів філії ПрАТ "Приазовкурорт" ККГ "Курорт" в систему каналізації м. Бердянськ, затверджених рішенням виконкому Бердянської міської ради від 19.04.2011р. № 205, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р. та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р.

Як зазначено у п. 7.8. Правил приймання…, з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

Відповідно до п. 11.17 договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 163 від 02.01.2013р. відбір проб стічних вод з контрольних колодязів Абонента виконується уповноваженими представниками Виконавця у присутності уповноваженого представника Абонента, що фіксується в акті з зазначенням часу і дати відбору проб, посади та прізвища представника підприємства, та підписується, як представником Виконавця, так і представником Абонента. Акт складається у двох примірниках. Відбір проб здійснюється у дві ємкості, одна з яких забирається Виконавцем, а друга з пломбою Виконавця залишається у абонента, як контрольна.

В даному випадку відбір проб було здійснено 11.07.2013р. працівниками позивача лаборантом Рупчевою Т.І. та пробовідбірником Моталовою Н.А., 08.10.2013р. - пробовідбірником Моталовою Н.А. При відборі проб в обох випадках був присутнім уповноважений представник відповідача - начальник ділянки № 4 Заборцев О.А.

За результатами відбору проб складені акти відбору проб стічної води від 11.07.2013р. та від 08.10.2013р., які підписані обома сторонами без зауважень.

В день відбору, а саме 11.07.2013р. та 08.10.2013р. відповідно виробничо-вимірювальною лабораторією КП "Бердянськводоканал" БМР проведено хімічний аналіз промислової стічної води, в результаті якого виявлено:

11.07.2013р. - фосфати у кількості 11,6 мг/дм.куб.;

08.10.2013р. - фосфати у кількості 11,0 мг/дм.куб.

Згідно Свідоцтву про атестацію № 35, виданого 27.08.2012р. Головним метрологом Метрологічної служби (ТОВ "РУДМАГ") Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України Карасьовим В.С., Виробничо-вимірювальна лабораторія водовідведення Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

Вказане Свідоцтво чинне до 27.08.2017р.

За приписами п. 1.1 договору № 163 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 02.01.2013р., Виконавець бере на себе зобов'язання приймати від Абонента стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених рішенням виконавчого комітету БМР від 19.04.2011р. № 205, допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (Послуги), а Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому Послуги, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.

Приймання стічних вод від Абонента в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених рішенням виконавчого комітету БМР від 19.04.2011р. № 205 допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах здійснюється до 01.12.2013р.

Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 19.04.2011р. № 205 допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах філії ПрАТ "Приазовкурорт" ККГ "Курорт" при скиді у систему каналізації м. Бердянськ дорівнюють:

Фосфати - 8,43 мг/дм.куб.

Таким чином, в пробах відібраних 11.07.2013р. та 08.10.2013р. в контрольних точках Філії ПрАТ "Приазовкурорт" ККГ "Курорт" виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючої речовини - фосфатів (11,6 та 11,0 мг/дм.куб. відповідно).

В пункті 7.10 Правил приймання… унормовано, що при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

На виконання цих вимог та з дотриманням встановлених строків, 19.07.2013р. телефонограмою від 19.07.2013р. вих. № 2967 КП "Бердянськводоканал" БМР повідомило відповідача про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по фосфатам - 11,6 мг/дм.куб. та 21.10.2013р. телефонограмою від 18.10.2013р. вих. № 4230 про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по фосфатам (11,0 мг/дм.куб) при нормі 8,43 мг/дм.куб.

Листом від 08.08.2013р. № 08/03-632 КП "Бердянськводоканал" БМР направило на адресу Філії ПрАТ "Приазовкурорт" ККГ "Курорт" рахунок для оплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями № 7 від 02.08.2013р. на суму 61 142, 22 грн.

Листом від 14.11.2013р. вих. № 4530 КП "Бердянськводоканал" БМР направило на адресу Філії ПрАТ "Приазовкурорт" ККГ "Курорт" рахунок для оплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями № 15 від 12.11.2013р. на суму 12 743, 00 грн.

Відповідно до приписів п. 3.1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, підприємства мають право звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків.

Проте, відповідач не скористався своїм правом на оскарження виставлених позивачем рахунків за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями та оплату не здійснив.

Пунктом 11.15 Договору передбачено, що розмір та порядок оплати за скид додаткових об'ємів стічних вод та стічних вод з перевищенням нормативів показників якості стічних вод визначається Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затвердженими рішенням виконкому Бердянської міськради від 13.12.2011р. № 561, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Оплата за скид стічних вод з перевищенням нормативів показників якості стічних вод справляється Абонентом протягом десяти банківських днів з моменту виставлення Виконавцем відповідного рахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що на час прийняття судового рішення сума боргу за скид понаднормативних забруднень в розмірі 73 885, 22 грн. відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача плати за скид наднормативних забруднень в сумі 73 885, 22 грн. є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Слід зазначити, що під здійснення апеляційного провадження відповідач зазначив про те, що між позивачем та відповідачем була укладена угода від 26.12.2014 р., згідно якої сторони узгодили, що заборгованість відповідача, яку останній визнає, та яка виникла на підставі несплати рахунків від 02.08.2013 р. № 7 та від 12.11.2013 р. № 15 за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що виявлені позивачем при проведенні перевірок стічних вод з контрольних колодязів відповідача 11.07.2013 р. та 08.10.2013 р., складає 73885,22 грн. та 2988,02 грн. витрат, що понесені позивачем на сплату судового збору. Відповідач вказує на те, що він повністю згоден з нарахованою позивачем сумою та перераховую цю суму на поточний рахунок позивача, а позивач в свою чергу відмовляється від вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 73885,22 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 1624,96 грн.

Отже, відповідач фактично визнав існуючу у нього заборгованість в розмірі 73 885, 22 грн., яка виникла на підставі несплати рахунків від 02.08.2013 р. № 7 та від 12.11.2013 р. № 15 за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що виявлені позивачем при проведенні перевірок стічних вод з контрольних колодязів відповідача 11.07.2013 р. та 08.10.2013 р.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 73 885, 22 грн. пені.

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 7.1 договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 163 від 02.01.2013р. передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Статтею 1 Закону України від 20.05.1999р. № 686-XIV "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідний правовий висновок стосовно нарахування пені на підставі Закону України від 20.05.1999р. № 686-XIV зробив Верховний Суд України у постанові від 16.04.2013р. № 3-6гс13, зазначивши про те, що за змістом частини 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановленою угодою сторін. але не більше 100 % загальної суми боргу.

Отже, цей Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.

Нормою частини 1 статті 1 Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку. Той факт, що сторони у Договорі зафіксували неустойку саме в тому розмірі, який встановлено Законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Таким чином, господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню у розмірі 73 885, 22 грн. (розрахунок в заяві про збільшення позовних вимог від 22.05.2014р. № 1592), оскільки це не суперечить п. 7.1 договору № 163 від 02.01.2013р. та Закону України від 20.05.1999р. № 686-XIV. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 73 885, 22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 1 630, 67 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно здійснив перерахунок вказаної суми річних та задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача 3% річних в розмірі 1 624, 96 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідачем як суду першої так і апеляційної інстанції не надано належних доказів на підтвердження викладених заперечень.

Проте, надані позивачем відповідні документи та розрахунки повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів, що регулюють сферу надання послуг водовідведення, та є належними доказами на підтвердження позовних вимог щодо правомірності стягнення з відповідача суми боргу за скид зливових стічних вод з перевищенням ДВП в розмірі 73 885,22 грн., 73 885,22 грн. пені, 1 624,96 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладеної позиції. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 року по справі № 908/154/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст складено та підписано 26 січня 2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.