Постанова № 42443692, 21.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа№ 910/22583/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Кравець І.В.,

від відповідача - Кузьменко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» № 451 від 11.12.14

на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2014

у справі № 910/22583/14

за позовом Державного українського об'єднання «Політехмед», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», м. Київ

про стягнення 1 147 488грн.04коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2014 (суддя Сівакова В.В.) частково задоволено позовні вимоги ДО «Політехмед» та стягнуто з ТОВ «ІЛАТАНМЕД» 845 290 грн. заборгованості за надані послуги з супроводження договору поставки автомобілів швидкої медичної допомоги та їх устаткування № 187Т/327/21-24 від 18.11.2013, зазначених в специфікації, згідно укладеного сторонами договору про надання послуг №187-П від 18.11.2013, 55 594 грн. 23 коп. пені, 40 673 грн. 89 коп. збитків від зміни індексу інфляції та 7228 грн. 97 коп. - 3% річних, 18 975грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не оплачено надані позивачем послуги. При цьому судом частково відмовлено в стягненні з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних, враховуючи невірний розрахунок позивачем зазначених санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити частково. Апелянт зазначив, що господарським судом м. Києва стягнуто заборгованість, яка не відповідає фактичній заборгованості за надані позивачем послуги, а саме: 26.11.2014 (рішення прийнято 27.11.2014) відповідачем сплачено 5000грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

18.11.2013 між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та ТОВ "ІЛАТАНМЕД" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №187Т/327/21-24, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити автомобілі швидкої медичної допомоги та їх устаткування уповноваженому підприємству замовника - Державному українському об'єднанню "Політехмед".

18.11.2013 між ТОВ "ІЛАТАНМЕД" (замовник) та ДО "Політехмед" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 187-П.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник зобов'язався належним чином оплатити, а виконавець виконати роботи з супроводження договору поставки № 187Т/327/21-24 від 18.11.2013 автомобілів швидкої медичної допомоги та їх устаткування, зазначеної в специфікації (додаток № 1).

Перелік послуг, які повинен надати виконавець згідно вказаного договору визначено п. 2.1.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість послуг за цим договором встановлюється у розмірі 1% від загальної вартості договору поставки.

Згідно з п. 3.1. договору № 187Т/327/21-24 від 18.11.2013 сума цього договору становить 97 350 000грн.

В матеріалах справи наявні складені між сторонами на виконання договору про закупівлю товарів № 187Т/327/21-24 від 18.11.2013 наступні видаткові накладні: № СФ-00002 від 07.02.2014 на суму 649000грн.; № СФ-00003 від 04.03.2012 на суму 14 927000грн.; № СФ-00004 від 13.03.2014 на суму 649000грн.; № СФ-00005 від 14.03.2014 на суму 1 298 000грн.; № СФ-00006 від 21.03.2014 на суму 1 298 000грн.; №СФ-00007 від 25.03.2014 на суму 78529 000 грн.

Згідно з п. 3.3. договору замовник здійснює оплату вартості послуг у термін 3-х банківських днів з дня виконання виконавцем вимог п. 2.1.1. договору.

Умовами п. 4.1.3. та 4.2.2. договору визначено, що виконавець зобов'язаний складати та передавати замовнику акти про надання послуг, а замовник в свою чергу зобов'язаний після контролю за достовірністю актів про надання послуг виконавцем, підписувати ці акти в 5-ти денний термін з моменту одержання.

Відповідачем подано акти здачі-приймання виконаних робіт, складених сторонами на виконання договору № 187-П від 18.11.2013: № 6709 від 24.02.2014 на суму 6 490грн.; № 6821 від 05.06.2014 на суму 967010грн.

Отже, даними актами сторонами підтверджено надання послуг за договором №187-П від 18.11.2013 на загальну суму 973500грн., що становить 1% від вартості договору № 187Т/327/21-24 від 18.11.2013.

В зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі сплатив вартість наданих послуг за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 845 290грн. основного боргу, 167727грн.16 коп. пені, 120 876грн.47 коп. збитків від зміни індексу інфляції та 13 007грн.94коп. - 3% річних.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс. При цьому сам відповідач не заперечує наявність заборгованості. В поданій апеляційній скарзі заперечує лише суму стягнення посилаючись на те, що 26.11.2014 (рішення прийнято 27.11.2014) сплатив 5000грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Проте, апеляційний господарський суд не визнає такі доводи апелянта як достатню підставу для скасування рішення суду.

Так, згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи те, що оплата в сумі 5000грн. здійснена відповідачем 26.11.2014, тобто за день до прийняття рішення, фактично ні суд, ні позивач, станом на 27.11.20174, не могли дізнатись про здійснену відповідачем оплату. Отже, саме відповідач повинен був з'явитись в засідання суду першої інстанції 27.11.2014 і надати докази часткової оплати заборгованості.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що в процесі здійснення виконавчого провадження у даній справі відповідач може надати відповідні докази в підтвердження часткової оплати заборгованості.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 845290грн.

Також, вірним є й висновок суду про стягнення з відповідача 55594грн.23 коп. пені, 40 673грн.89 коп. збитків від зміни індексу інфляції та 7 228грн.97коп. - 3% річних, за уточненим розрахунком суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2014 у справі №910/22583/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД»- без задоволення.

2. Справу №910/22583/14 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко