Ухвала суду № 42443312, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5685/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СпектороМед - Україна" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СпектроМед-Україна", звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2014 року № 0007041501, яким до ТОВ "СпектроМед-Україна" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020,00 грн.; та від 03.09.2014 року № 0008691501, яким до ТОВ "СпектроМед-Україна" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області від 01.08.2014 року № 0007041501 та від 03.09.2014 року № 0008691501.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.07.2014 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ "СпектроМед-Україна" за травень 2014 року. Результати перевірки оформлено актом від 17.07.2014 року № 533/15-1/32257554.

Крім того, 15.08.2014 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ "СпектроМед-Україна" за червень 2014 року. Результати перевірки оформлено актом від 15.08.2014 року № 607/15-1/32257554.

За результатами проведених перевірок посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, зокрема неподання реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-червень 2014 року.

На основі висновків актів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.08.2014 року № 0007041201, яким до ТОВ "СпектроМед-Україна" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн.;

- від 03.09.2014 року № 0008691501, яким до ТОВ "СпектроМед-Україна" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ "СпектроМед-Україна" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що Реєстр податкових накладних не є ані податковою декларацією, ані додатком до податкової декларації з ПДВ, а тому податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 року № 0007041501 та від 03.09.2014 року № 0008691501 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню через відсутність складу порушення зля застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Так, згідно з п. 201.15 ПКУ платник ПДВ веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджені наказом державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1002.

Платники ПДВ щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр ПН) в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Таким чином, колегія суддів погоджується яз висновком суду першої інстанції, що у разі відсутності записів в Реєстрі, немає з чого робити копії і, відповідно, немає що подавати податковому органу.

Щодо відповідальності за неподання Реєстру або його несвоєчасне подання суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Реєстр податкових накладних не є ані податковою декларацією, ані додатком до податкової декларації з ПДВ.

Так, пунктом 1 наказу ДПА України від 24.12.2010 N 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" визначено, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних відноситься до податкових документів, пов'язаних із обліком та сплатою податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 9 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді належать до податкової звітності з податку на додану вартість.

У разі несвоєчасного щомісячного подання копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді платником податків, що використовує квартальний звітний (податковий) період з ПДВ, до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, в розмірі 170 грн. за кожне таке несвоєчасне подання. За такі самі дії, вчинені платником податку протягом року, передбачено накладання штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке несвоєчасне подання".

Однак, відповідно до п. 120.1 ПКУ застосування штрафів передбачено за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п. 46.1 ПКУ).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що для застосування штраф за п. 120.1 ПКУ, потрібно щоб виконувалась хоча б одна з таких вимог:

- Реєстр повинен бути документом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання;

- Реєстр повинен бути документом, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку;

- Реєстр повинен бути додатком до податкової декларації.

Однак, ПДВ нараховується на підставі податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, а не на підставі Реєстру.

Таким чином, необґрунтованими є посилання відповідача на п. 9 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011 р. N 1492 (далі - Порядок № 1492).

Також, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що у формі декларації з ПДВ проставляється відмітка "про одночасне подання копій записів у реєстрах".

При цьому одночасне подання не означає, що Реєстр стає додатком до декларації з ПДВ, а лише свідчить про повідомлення органу ДПС щодо одночасного подання копій записів у Реєстрі.

Крім того, відповідно до п. 14 розділу III Порядку N 1492 додатками до податкової декларації з ПДВ є:

1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

2. Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2);

3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4. Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4);

5. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5);

6. Довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів;

7. Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7) (додаток 7);

8. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що Реєстр податкових накладних до наведеного переліку не включено.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи позивача, що за період травень-червень 2014 року позивач не отримував та не видавав податкових накладних, оскільки за вказаний період позивачем не здійснювалось операцій з товаром, а тому сформувати Реєстр податкових накладних не мав можливості через їх відсутність.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що Реєстр податкових накладних не є ані податковою декларацією, ані додатком до податкової декларації з ПДВ.

Також, колегія суддів зазначає, що для застосування фінансових санкцій необхідно встановити факт порушення заповнення податкової звітності, та наявність умислу щодо настання певних протиправних наслідків. При цьому слід встановлювати причинний зв'язок між певною протиправною поведінкою (у даному випадку на думку податкового органу це заповнення звітності з порушеннями) та настанням певних протиправних наслідків.

Доказів, того, що позивачем умисно не додано до податкової декларації Реєстру податкових накладних для отримання незаконної вигоди відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що подана позивачем звітність заповнена з порушеннями, а тому вона вважається неподаною.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 року № 0007041501 та від 03.09.2014 року № 0008691501 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 27 січня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.