Рішення № 42441082, 19.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22977/14

19.01.15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС”

про стягнення 96 710,41 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з'явився

від відповідача:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” про стягнення заборгованості в розмірі 96 710,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 597 від 05.07.2012 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” заборгованість за поставлений товар у розмірі 96 710,41 грн., яка складається з суми основного боргу – 75 934,53 грн., пені – 5 300,91 грн., інфляційних втрат – 12 962,80 грн. та 3 % річних – 2 512,17 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, у минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС”(покупець), був укладений договір поставки № 507.

Згідно з п 1.1 вказаного договору постачальник зобов’язується передавати покупцю у власність товар – запчастини, деталі, витратні матеріали, оливу, мастила, тощо, а покупець зобов’язується його оплачувати. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість узгоджується за кожну поставку окремо.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 23 робочих днів з моменту фактичного отримання товару на підставі рахунків постачальника (п. 2.4 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 договору постачальник зобов’язується поставити товар покупцю на підставі замовлень протягом 3 днів з моменту отримання відповідного замовлення від покупця. Одночасно з передачею товару постачальник зобов’язаний надати покупцю видаткову накладну та податкову накладну.

Згідно з п. 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р. Цей строк автоматично продовжується на наступний рік, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 10 робочих днів до закінчення строку дії договору про намір його припинити.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, за період з квітня 2013 р. по січень 2014 р. поставив товар на загальну суму 443 015,64 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та виставленими рахунками фактури за вказаний період.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати поставленого товару виконав неналежним чином – оплатив товар лише на суму 357 485,67 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача, а також здійснив повернення товару на суму 9 595,44 грн., що підтверджується накладною на повернення товару № 7 від 14.06.2013 р.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 75 934,53 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 р. по 01.09.2014 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 75 934,53 грн. основного боргу за договором поставки № 597 від 05.07.2012 р підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки у сумі 5 300,91 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару понад сім робочих днів постачальник вправі нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Провівши власний перерахунок заявленої позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за договором поставки пеню у сумі 4 762,94 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання по кожному факту поставки, тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано семиденний строк, передбачений п. 5.2 договору.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 12 962,80 грн. та 3 % річних у сумі 2 512,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

- 3 827,68 грн. - інфляційні втрати за період з 13.08.2013 р. по 30.09.2014 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно застосований індекс інфляції та період нарахування;

- 1 060,80 грн. - 3 % річних за період з 13.08.2013 р. по 17.10.2014 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно застосований період нарахування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” про стягнення 96 710,41 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” (01024, м. Київ. вул. Лютеранська, буд. 15, літ. А, н/п 17, код ЄДРПОУ 37702357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” (61124, м. Харків, вул. Матросова, буд. 1А; код ЄДРПОУ 25188223) 75 934 (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 53 коп. основного боргу, 4 762 (чотири тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 94 коп. – пені, 3 827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 68 коп. – інфляційних втрат та 1 060 (одну тисячу шістдесят) грн. 80 коп.

У решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” (01024, м. Київ. вул. Лютеранська, буд. 15, літ. А, н/п 17, код ЄДРПОУ 37702357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрозапчастина” (61124, м. Харків, вул. Матросова, буд. 1А; код ЄДРПОУ 25188223) 1 711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 72 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 січня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 26 січня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна