Рішення № 42440625, 26.01.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р.Справа № 922/5566/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" , м. Куп'янськ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Куп'янська міська рада, м. Куп'янськ до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", м. Куп'янськ про виселення за участю представників сторін:

позивача - Алексєєва О.І. довіреність №2196 від 27.11.14 р.;

відповідача - Залеської А.С. довіреність б/н від 14.07.14 р.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", в якій позивач просить виселити відповідача з займаного нежитлового приміщення площею 18 кв.м. за адресою: м. Куп'янськ, вул. Лікарняна,2 та передати балансоутримувачу - Комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня", у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди комунального майна №90/07 від 01.07.2007 р., який укладений між позивачем та відповідачем, згідно якого вищевказане майно знаходилось у користуванні відповідача. Також, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 19 січня 2015 року надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2015 року клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору задоволено та продовжено строк вирішення спору до 17 лютого 2015 року. Розгляд справи відкладено на "26" січня 2015 р. о 10:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав до суду 19.12.14 р. відзив на позовну заяву за вх.№46037, який долучений судом до матеріалів справи. В поданому відзиві відповідач просив провадження у справі припинити згідно п.2 ст. 80 ГПК України, посилаючись на наявність постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі №5023/4227/12 від 23.01.13 р., яким було скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63", про негайне повернення позивачу на підставі акту приймання - передачі спірного нежитлового приміщення. Також відповідач надав документи додаткові письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник третьої особи (Куп'янської міської ради) у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 18.12.14 р. письмові пояснення за вх.№45868, в яких позовні вимоги позивача підтримував та просив позов задовольнити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №90/07.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування приміщення в холі стаціонару КЗОЗ "КЦМЛ", площею 18 кв. м, розташоване за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, з метою організації роботи аптечного пункту.

Договір укладено строком на 3 роки до 30 червня 2010 р. включно. (п.10.1 договору).

Згідно п.10.6 договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору за один місяць до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

04.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного вище договору оренди, за якою сторони внесли зміни до п.10.6 договору в наступній редакції: «10.6. Після закінчення строку дії договору, якщо орендар зацікавлений в отриманні права оренди майна на новий строк, повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди, повідомити балансоутримувача про свої наміри. Попередній орендар може отримати право оренди майна виключно шляхом участі у конкурсі».

Додатковою угодою №3 від 30.06.2010 р., укладеною між позивачем і відповідачем, продовжено строк дії договору оренди №90/07 на два роки по 30 червня 2012 р. включно.

Позивач зазначає, що з метою припинення орендних правовідносин, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», 08.05.2012 р., 10.07.2012 р., 19.07.2012 р., 26.07.2012 р. направив орендарю листи з повідомленням про відсутність у орендодавця намірів щодо укладення договору оренди №90/07, після закінчення строку його дії, на новий термін.

Відповідач на вказані листи не відреагував, повідомлення про намір продовжити договір оренди №90/07 позивачу не направив. В порушення умов договору оренди відповідач повідомив про свої наміри продовжити строк його дії лише 24.07.2012 р.

Тому позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення площею 18 кв.м. за адресою: м. Куп'янськ, вул. Лікарняна,2 та передати балансоутримувачу - Комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 20.11.12 р. по справі №5023/4227/12 за первісним позовом Куп'янської центральної міської лікарні до Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 про зобов'язання вчинити певні дії (негайне повернення позивачу на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м., розташованих за адресою: м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, а також стягнути неустойки в сумі 1857,60 грн.) та за зустрічним позовом Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 до Куп'янської центральної міської лікарні про визнання такою, що втратила чинність додаткову угоду №1 від 04.02.2009 р. до договору оренди нерухомого майна №90/07 від 01.07.2007 р. та визнання договору оренди нерухомого майна №90/07 від 01.07.2007 р. продовженим на два роки, було відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів з тих підстав, що договір є неукладеним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 р. у справі №922/4227/12 було скасовано рішення господарського суду від 20.11.2012 р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову.

Крім того, рішенням господарського суду у справі №922/2786/14 від 08.09.14 р. між тими ж сторонами про: вилучення з незаконного володіння нежитлового приміщення переданого за договором оренди №90/07 від 01.07.2007 р. у задоволенні позову відмовлено.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 -VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

У постанові Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 р. у справі №922/4227/12 суд дійшов висновку, що договір оренди №90/07 від 01.07.2007 р. діє, оскільки позивач не виконав своїх обов'язків за договором щодо повідомлення орендаря про своє небажання пролонгувати договір.

Відповідно ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Доказів повідомлення орендаря про своє не бажання пролонгувати договір після встановлення даної обставини під час розгляду апеляційною інстанцією справи №922/4227/12 позивачем не надано, тобто договір є діючим.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі згідно п.2 ст. 80 ГПК України, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду у справі №922/2786/14 від 08.09.14 р. між тими ж сторонами про: вилучення з незаконного володіння нежитлового приміщення переданого за договором оренди №90/07 від 01.07.2007 р. у задоволенні позову відмовлено; постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 р. у справі №922/4227/12 було скасовано рішення господарського суду від 20.11.2012 р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" про: зобов'язання відповідача негайно повернути позивачу на підставі акту прийому-передачі спірного нежитлового приміщення у задоволенні позову відмовлено.

У даній справі предметом спору є виселення відповідача з займаного згідно договору оренди комунального майна №90/07 від 01.07.2007 р. нежитлового приміщення, а предметом вищевказаних спорів є повернення нежитлового приміщення отриманого згідно зазначеного договору оренди, але у попередніх справах позивач просив зобов'язати відповідача виконати дії по звільненню приміщення, тоді як у даному випадку виселення з орендованих приміщень зумовлює вчинення дій по примусовому звільненню орендованого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За таких обставин, необхідною умовою для виселення з орендованих приміщень є припинення договору оренди, але договір оренди комунального майна №90/07 від 01.07.2007 р., який укладений між позивачем та відповідачем на даний час є діючим, відповідно до цього позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.01.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний