Рішення № 42440612, 26.01.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2015 р. Справа № 903/1235/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»

до відповідача Приватного підприємства «Макс Ком»

про стягнення 43 225,08 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Сторони в судове засідання не з'явились у зв'язку з чим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Суть: Позивач - ТзОВ «Тандем-2002» ставить вимогу стягнути з відповідача - ПП «Макс Ком» 43 225,08 грн., з них 34 731,50 грн. заборгованості, 5408,98 грн.пені, 3085,20 грн. процентів річних.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобов'язання між сторонами виникли з договору поставки №14/01/5 від 01.01.2013 року, на виконання якого відповідачу було поставлено товар по видаткових накладних на суму 89 994 грн., по п.5.1 договору передбачена 100% оплата партії товару не пізніше дати поставки, датою поставки є дата видаткової накладної. Оплата товару відповідачем проведена на суму 55 262,50 грн., заборгованість становить 34 731,50 грн., на яку згідно п.8.3 договору нараховано пеню в сумі 5408,98 та 10% річних в сумі 3085,20 грн.

Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог не представив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №4301032851341 про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі від 09.12.2014 року.

За даних обставин підстави відкладення розгляду справи відсутні і суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2013 року між ТзОВ «Тандем-2002» (Постачальник по договору) та ПП «Макс Ком» (Покупець по договору) було укладено договір поставки №14/01/5 (а.с.19-21). За умовами договору, а саме п.1.1, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодження сторін, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно видаткових накладних протягом січня-липня 2013 року відповідачем було поставлено товарів на загальну суму 89 994 грн. (а.с.22-43), що підтверджується довіреностями на отримання товару виписаними відповідачем Щерблюку Т.В.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання, що виникають з договорів купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами договору, а саме п.5.1 оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника.

Як слідує з матеріалів справи відповідачем протягом лютого-жовтня 2013 року було перераховано за товар 55 262,50 грн.(а.с.44-50).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов'язання;

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

По п.8.3 у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент нарахування пені, від прострочення до оплати суми за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої до оплати суми.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору (п.8.3) сторони визначили 10% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача пеня в сумі 5408,38 грн. нарахована з заборгованості 34 731,50 грн. за період з 31.10.2013 року по 24.09.2014 року, тобто за 329 днів прострочки, 3% річних в сумі 3085,20 грн.(а.с.7)

За ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо ін ше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави.

Однак, пунктом 10.3 договору передбачено, що для штрафних санкцій, передбачених умовами договору, термін позовної давності складає три роки. Штрафні санкції за даним договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язань.

Тому з врахуванням умов договору, суд вважає правомірним нарахування пені та відсотків річних в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.193,232 Господарського кодексу України, ст.ст.526,610,611,612,625,655,692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Макс Ком» (45700, Волинська обл.., Горохівськийр-н., м.Горохів,вул.Ватутіна, 31/7 п/р 26000131267 РБ «Аваль», ЄДРПОУ 33711923) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (36009, м.Полтава, вул.Кондратенко, 6-А, пр./ 26001413616 АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», МФО 380805, ЄДРПОУ 32081777) 43 225,08 грн., з них 34 731,50 грн. заборгованості, 5408,98 грн. пені, 3085,20 грн. річних, а також 1827 грн. судових витрат..

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

26.01.2015

Суддя С. В. Костюк