Постанова № 42440505, 22.01.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3902/14

22 січня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Любомирське вапняно-силікатне підприємство" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» (далі - ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство») про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість в розмірі 65 007,71 грн., а саме, заборгованість з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 26 849,98 грн., яка виникла на основі розрахунків податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9291437647 від 19.08.2014 року, №9064635494 від 07.11.2014 року та нарахованої пені та по податку на додану вартість в розмірі 38 157,73 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення від 05.11.2014 року №0010111500.

До початку розгляду справи по суті від ДПІ у Рівненському районі надійшла заява про зміну позовних вимог від 22.01.2015 року, в якій позивач просить суд стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника кошти в загальній сумі 25 596,22 грн. з плати за користування надрами місцевого значення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання в якому просив розгляд справи провести без участі представника податкової інспекції.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за його відсутності.

У відповідності до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву по суті, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» зареєстроване як юридична особа 18.07.2012 року, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Рівненському районі (а.с.6-7).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 25 596,22 грн. (а.с.47-50).

Податковий борг ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» з плати за користування надрами місцевого значення виник на підставі самостійно поданого розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9291437647 від 19.08.2014 року, в якому вказана сума податкового зобов'язання - 71 025,36 грн. та № 9064635494 від 07.11.2014 року, відповідно до якого сума зобов'язання становить 3557,87 грн. та нарахованої пені (а.с.16-19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково погашено податковий борг в сумі 3000,00 грн., згідно картки особового рахунку. Станом на 22.01.2015 року за ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» рахується заборгованість в розмірі 25 596,22 грн.

Вказана заборгованість підтверджується також дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості, витягом із картки особового рахунку платника, довідкою ДПІ у Рівненському районі про стан розрахунків з бюджетом (а.с.47-50).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI згідно якої, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого в установлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу а порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою податкового боргу ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» податковим органом направлено податкову вимогу форми "Ю" №1145-25 від 16.09.2014 року, відповідно до якої визначено суму податкових зобов'язань, однак відповідач належним чином не відреагував, на даний час борг не сплатив (а.с.23).

Як вбачається з довідки від 02.12.2014 року №7243/25-01 у ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» наявні рахунки в банкових установах.

Відповідно до п.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 41.5 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Як вбачається з довідки про заборгованість платежів до бюджету ТОВ «Любомирське вапняно-силікатне підприємство» не виконано обов'язок щодо сплати боргу у сумі 25 596,22 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані тому позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирське вапняно - силікатне підприємство» (35321, Рівненська область, Рівненський район, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, буд 1, код ЄДРПОУ 38302696) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків в сумі 25 596,22 грн., яку перерахувати за наступними реквізитами: одержувач: УК в Рівненському районі /Олександрійська с/р/13030200, код ЄДРПОУ 38012756, банк одержувача- ГУ ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, р/р №31417507700299.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.