Ухвала суду № 42440301, 26.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" січня 2015 р. Справа № 806/4391/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Трикиша Ю.О. ,

за участю представників:

позивача - Піонтківський О.С.;

відповідача - Байдали І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машбудпроект» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Володарсько-Волинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову позивач зазначав, що Володарсько-Волинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Машбудпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 11.07.2014 року №25/5/22-07/37151733, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року №0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 52669 грн. у т.ч. 42135 грн. - за основним платежем та 10534 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку нарахування ТОВ «Машбудпроект» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2014 року. За результатами проведеної перевірки було складно акт від 17.09.2014 року №316/15-35/37151733 на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003091500, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 56118 грн. Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішення, оскільки вони, на його думку, винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року №0000022200 у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003091500 лише на суму 42135 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано податкові повідомлення рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № №0000022200 від 12 серпня 2014 року та №0003091500 від 23 вересня 2014 року в частині зменшення від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 42135 грн. протиправними та скасувати їх.

В апеляційній скарзі Володарсько-Волинська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу у межах визначених ст. 195 КАС України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи Володарсько-Волинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Машбудпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 11.07.2014 року №25/5/22-07/37151733, у якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Машбудпроект» вимог ст.22, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст..201 ПК України в результаті чого підприємством занижено ПДВ на 42135 грн.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року №0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 52669 грн. у т.ч. 42135 грн. - за основним платежем та 10534 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, Володарсько-Волинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку нарахування ТОВ «Машбудпроект» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2014 року. За результатами проведеної перевірки було складно акт від 17.09.2014 року №316/15-35/37151733, у якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення підприємством п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.2, 201.4 ст. 201, п.200.4, 200.14 ст.200 ПК України, по декларації за липень, що призвело, зокрема, до завищення від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 56118 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003091500, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 56118 грн.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що у якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ «Сібол» було укладено договір купівлі-продажу №18 від 28.01.2014 року. За умовами даного договору ТОВ «Машбудпроект» купувало у ТОВ «Сібол» промисловий інструмент, обладнання та комплектуючі, запасні частини, спецшини.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Апелянт вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Сібол» до складу податкового кредиту, оскільки, з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 року №1011/26-55-22-07/37265968 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сібол» щодо підтвердження господарських операцій з суб'єктами господарювання за січень-лютий 2014 року вбачається, що у ході аналізу податкової звітності наданої ТОВ «Сібол» до податкового органу встановлено відсутність працюючих на підприємстві, будь якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У вказаному акті контролюючий орган зазначає, що підприємство відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням, а також те, що ТОВ «Сібол» проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Крім того, СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам, які внесено до ЄРДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими СПД та підприємствами, що містять ознаки фіктивності у тому числі і ТОВ «Сібол», що призвело до несплати податків у особливо великих розмірах.

Суд першої інстанції не погодився з такою позицією контролюючого органу.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції вірним, зважаючи на наступне.

Колегія суддів вважає, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Суд вважає, що господарські операції між ТОВ «Машбудпроект» та ТОВ «Сібол» підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними. Зауважень що вказаних документів у відповідача немає, тобто вони підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, слід відмітити, що чинним законодавством не передбачено обов'язок проведення зустрічних перевірок для підтвердження податкового кредиту.

Жодних посилань та доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Сібол» не був зареєстровані платниками податку на додану вартість та не мав свідоцтв платників ПДВ апелянтом надано не було. Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Сібол», яке зареєстровано 30.08.2013 року за номером запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10701020000041055 та копія свідоцтва платника ПДВ №200076716 від 01.07.2012 року

Слід також наголосити, що факт фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків встановлюються в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду у кримінальному провадженні ні за ст. 205 КК України( фіктивне підприємництво), ні за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) щодо контрагента позивача суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у січні 2014 року по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Сібол», кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у контролюючого органу не було підстав ставити під сумнів господарські операції позивача з ТОВ «Сібол» та робити у акті від 11.07.2014 року №25/5/22-07/37151733 висновок про заниження позивачем ПДВ по цих операціях, а також виносити на підставі цих висновків податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року №0000022200.

Враховуючи, що підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 42135 грн. стало те, що позивачем при подачі декларації №9048534859 від 20.08.2014 року не було враховано результат акту перевірки від 11.07.2014 року №25/5/22-07/37151733, а висновки цього акту було спростовано, то скасуванню також підлягало і податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003091500 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 42135 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки апелянта, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов підлягав до задоволення повністю.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" вул.Леніна,33 А,с.Поромівка,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12132

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

- ,