Ухвала суду № 42439857, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 року

справа № 1170/2а-881/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 07.09.2013р. у справі №1170/2а-881/12

за позовом:

Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»

до:

про:

Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012р. Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» (далі - ДП «Дирекція КГЗКОР») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Долинська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-9 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-881/12 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. у справі №1170/2а-881/12 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача – Долинську міжрайонну державну податкову інспекцію, правонаступником- Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – Долинська МДПІ) /а.с. 85 том 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної податковим органом (відповідачем у справі) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з податку на додану вартість за червень 2011р., податковим органом було зроблено висновок про порушення ДП «Дирекція КГЗКОР» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1ст.98 , п. 200.1,200.2,200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі–ПДВ) у червні 2011р. на 1639900грн. та заниження ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 653844,0грн., що і було відображено у акті №722/2310/04853709 від 26.09.2011р. на підставі якого відповідачем за результатами перевірки 11.10.2011р. прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000242310, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість прибуток у загальному розмірі 726008грн.; - №0000232310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість прибуток у розмірі 1639900 грн., позивач вважає висновки податкового органу за результатами перевірки та прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та безпідставними оскільки, нормами податкового законодавства не встановлено, що кошти, отримані платником податків у вигляді капітальних трансфертів, не можуть надалі вважатись коштами такого платника податків, а придбані за рахунок таких коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатись придбаними безпосередньо платником податків, тому вважає що ним податковий облік здійснювався без порушень норм чинного законодавства та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської МДПІ №0000232310 та №0000242310 від 11.10.2011р. .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2013р. у справі №1170/2а-881/12 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ДП «Дирекція КГЗКОР» до Долинської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. (суддя Хилько Л.І.) / а.с. 120-123 том 2/.

Позивач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 127а-129 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 07.09.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді справи, у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином /а.с. 190-192 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДП «Дирекція КГЗКОР» , ідентифікаційний код 04853709, зареєстровано як юридичну особу 17.11.1993р. рішенням Долинської райдержадміністрації, підприємство є платником податків, у тому числі податку на додану вартість, та як платник податків взято на податковий облік 22.03.1994р. і перебуває на податковому обліку у відповідача у справі.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 29.08.2011р. по 13.09.2011р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів по декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. , за результатами якої було складено акт №722/2310/04853709 від 26.09.2011р. /а.с.13-24 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки №722/2310/04853709 від 26.09.2011р. податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення ДП «Дирекція КГЗКОР»:

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1ст.98 , п. 200.1,200.2,200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011р. на 1 639 900грн. та занижено ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 653 844,0грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №722/2310/04853709 від 26.09.2011р. податковим органом 11.10.2011р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000242310, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість прибуток у загальному розмірі 726 008,0грн., у тому числі за основним платежем -653 844,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 72 164,0грн. / .с.10 том 1/;

-№0000232310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість прибуток у розмірі 1 639 900,0грн. / а.с.11 том 1/.

З акту перевірки №722/2310/04853709 від 26.09.2011р. / а.с.13-24 том 1/. вбачається, що вищезазначені висновки за результатами проведеної перевірки позивача податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено з огляду на те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по не придбаним ТМЦ безпосередньо платником податків, а за рахунок коштів, отриманих як фінансування з бюджету як капітальні трансферти.

Оскільки трансферт це виплата, яка здійснена фактично державою, а не платником податку, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням вимог п.п.7.4.1 п.7.4 , п.п.7.7.1 , п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», п.198.1 ст.198 , п.200.1,200.2, 200.3,200.4 ст.200 Податкового кодексу України зробив обґрунтований висновок про правомірність висновків відповідача та правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов’язань з податку на додану вартість та про зменшення суми бюджетного відшкодування та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 07.09.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі позивача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» - залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. у справі №1170/2а-88/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 26.01.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко