Рішення № 42439576, 21.01.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Басюк Ю.В.

за участю: представника позивача Кравець Т.П.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Кабельні електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості про приєднання електроустановок до електричних мереж, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Кабельні електричні мережі» ПАТ «Київенерго» звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості зі ОСОБА_4 за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж, яка станом на 05 жовтня 2012 року становить 44362 гривні 80 копійок.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі СВП «Кабельні електричні мережі» ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж в розмірі 44362 (сорок чотири тисячі триста шістдесят дві) грн. 80 коп.

Справа №761/969/2013 № апеляційного провадження:22-ц-796/2126/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 443 грн. 63 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, заочне рішення постановлено без з'ясування обставин справи, без надання належної оцінки доказам та рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник позивача Кравець Т.П., яка діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Кабельні електричні мережі» ПАТ «Київенерго» проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам в повній мірі судове рішення не відповідає.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Отже, одним з етапів укладання договору про користування електричною енергією є підключення та приєднання електроустановок споживача до електричних мереж енергопостачальної організації після виконання споживачем у повному обсязі технічних умов, проектної документації, оплати вартості підключення.

У відповідності до п. 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ № 1137 від 14 грудня 2005 року, приєднання електроустановки - це надання власником мереж послуги замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі у точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності.

Договір про приєднання до електричних мереж - письмова домовленість сторін, що є документом, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо порядку фінансування та виконання робіт (послуг) з приєднання електростанції замовника до електричних мереж їх власника відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації.

Даний договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, оскільки відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 жовтня 2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі головного інженера філіалу «Кабельні мережі Київенерго» ОСОБА_6 та представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 було укладено договір про приєднання до електричних мереж № 1592/35566/15980.

Відповідно до п. 2.1 Договору позивач зобов'язаний здійснити підключення електроустановки Відповідача до своїх електричних мереж протягом п'яти робочих днів після виконання останнім вимог пункт 2.2. Договору та п. 5.2 ППЕЕМ, прийняття електроустановки та оформлення акта допуску на підключення електроустановки Відповідача.

Позивач посилається на те, що взяті на себе зобов'язання виконав, а саме здійснив приєднання електроустановки Відповідача, за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом допуску № 05-000032 від 19 жовтня 2009 та підключив до своїх електричних мереж, що підтверджується підписанням договору про постачання електричною енергією №03022504708 від 30 жовтня 2009, актом збереження пломб розрахункового обліку електроенергії для населення від 29 жовтня 2009 року, банківською випискою з особового рахунку про встановлення лічильника та початок споживання електричної енергії.

Також позивачем у відповідності з Методикою була розрахована вартість послуг за приєднання до електричних мереж в додатку до Договору про приєднання до електричних мереж № 1592/35566/15980 від 29 жовтня 2007 року як Попередній розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж» та здійснено підключення електроустановки Відповідача до електричних мереж.

Попередній розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж був складений на час дії Методики, зі всіма умовами якого представник відповідача ОСОБА_7 погодився, підписавши його без застережень.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата послуг за приєднання електроустановок відповідача до електричних мереж позивача проводиться відповідачем протягом 20 робочих днів після одержання розрахунку, але не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок відповідача.

Проте, відповідач не виконав умови п.2.2 Договору щодо здійснення оплати вартості наданих позивачем послуг з приєднання до електричних мереж у точці підключення у визначені договором строки.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1. цього договору позивач взяв на себе зобов'язання приєднати та підключити електроустановки відповідача до своїх електричних мереж лише після виконання відповідачем технічних умов, розроблення та узгодження проектної документації, укладання договору про постачання електричної енергії та здійснення оплати послуг приєднання згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною договору, у відповідності до п.п. 1.2, 2.2, 3.1, 3.2 вказаного договору .

Оскільки згідно з даними загальної картки фактичного споживання електричної енергії за адресою відповідача, акту від 19 жовтня 2009 року допуску до експлуатації електроустановок споживача, договору про користування електричною енергією №03022504708 від 30 жовтня 2009, актом збереження пломб розрахункового обліку електроенергії для населення від 29 жовтня 2009 року, позивач здійснив підключення 30 жовтня 2009 року, то зобов'язання з оплати мало бути виконане за 5 робочих днів до підключення електроустановок, тобто, в строк до 23 жовтня 2009 року.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна тривалість якої встановлена нормою ст. 257 ЦК України - три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до суду 26 грудня 2012 року, згідно відмітки поштового відділення (а.с.37) після спливу трирічного строку позовної давності, без повідомлення суду першої інстанції поважності причин його пропуску.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Згідно із ч. 4 вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно із ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, щл їм вручено судові повістки.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 була повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки відсутня розписка про одержання нею судової повістки або відомості про її відмову в отриманні повістки.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У зв'язку із цим розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 129'Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд першої інстанції позицію та доводи відповідача не з'ясував і не забезпечив їй можливість обґрунтувати свої твердження, зокрема, звернутися із заявою про застосування строків позовної давності, про що вона заявила в апеляційній скарзі на заочне рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник указує про неналежне повідомлення його про розгляд справи, що позбавило його права на участь у судовому засіданні.

Доводи представника позивача в судовому засіданні апеляційного суду щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду в зв'язку зі зверненням з аналогічним позовом про стягнення зі ОСОБА_4 заборгованості за договором приєднання електроустановок до електричних мереж до Святошинського районного суду м. Києва у жовтні 2012 року, який ухвалою Святошинського районного суду м. Києва був повернутий позивачу з підстав, передбачених п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки ухвала про повернення позовної заяви позивачу не перериває строк позовної давності.

За таких обставин, вважати обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення зі ОСОБА_4 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за договором приєднання електроустановок до електричних мереж, немає підстав, оскільки сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Отже, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 314, 315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Кабельні електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: