Ухвала суду № 42439259, 21.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4703/14

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

21 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" №129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року дочірнє підприємство «Хмельницьке спеціалізоване управління «Стальконструкція» №129 відкрите акціонерне товариство «Центростальконструкція» (ДП «ХСУ «Стальконструкція» №129 ВАТ «Центростальконструкція») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 жовтня 2014 року №0016031503/2586 та №0016021503/2585.

05 грудня 2014 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач (апелянт) в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №940/45 подав клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «ХСУ «Стальконструкція» №129 ВАТ «Центростальконструкція» щодо своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2014 року №4098/15-03.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (ПК України), а саме несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку, визначеного самостійно поданими податковими деклараціями.

На підставі акта перевірки, 09 жовтня 2014 року ДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення №0016031503/2586, яким на позивача накладено штраф у розмірі 10% (за платежем: земельний податок з юридичних осіб) - в сумі 2176,07 грн. та податкове повідомлення-рішення №0016021503/2585, яким на позивача накладено штраф у розмірі 20% (за платежем: земельний податок з юридичних осіб) - в сумі 16672,82 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено те, що позивачем несвоєчасно погашено грошове зобов'язання по земельному податку, визначеного самостійно поданими податковими деклараціями №9000062458 від 27 січня 2010 року, №9000388015 від 17 лютого 2011 року (граничні терміни сплати за якими: 30.08.2010 року, 03.03.2011 року, 01.07.2011 року).

Відповідно до пп. 15.1.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Також, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, згідно із п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нараховані податковим органом штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення №0016031503/2586 знаходилась за межами встановленого ст. 15 Закону та п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів та з порушенням норм п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України із нарахуванням штрафу у розмірі 10%.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що позивачем несвоєчасно погашено грошове зобов'язання по земельному податку, визначеного самостійно поданими податковими деклараціями №90000388015 від 17 лютого 2011 року, №9005388411 від 15 лютого 2012 року, №9007819599 від 19 лютого 2013 року (граничні терміни сплати за якими: 30.12.2011 року, 30.12.2012 року, 30.09.2013 року, 30.10.2013 року, 30.11.2013 року).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06 липня 2011 року по справі №13/5025/1225/11 було порушено провадження у справі про банкрутство боржника - дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" №129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція". Даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Даний мораторій був скасований ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28 листопада 2013 року в зв'язку з затвердженням мирової угоди, відповідно до якої сплата заборгованості, у тому числі поточної, відстрочується до 01 січня 2014 року та розстрочується на 5 років, а фінансові санкції (штрафи та пені) списуються. Заборгованість боржника розрахована станом на 19 вересня 2013 року.

При цьому, графіком погашення платежів згідно даної мирової угоди визначено сплату боргу перед ДПІ у м. Хмельницькому у третю чергу протягом грудня 2017 року-квітня 2018 року, та у четверту чергу - протягом квітня-грудня 2018 року.

В свою чергу, податковий орган здійснив нарахування штрафу на суму боргу, яка не була розстрочена рішенням від 05.02.2013 року (а саме не було розстрочено 53697,77 грн., що підтверджується карткою особового рахунку). При цьому в картці особового рахунку зазначається про недоїмку зі сплати земельного податку в розмірі 143425,33 грн. перед прийняттям ухвали господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство від 28 листопада 2013 року, а також, у подальшому, про розстрочення податкового боргу згідно рішень ОДПС на всю суму боргу станом на 03 березня 2014 року (124820 грн. та 51674,82 грн.).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм Податкового кодексу України.

Положеннями п. 100.3 ст. 100 ПК України визначено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується саме на умовах мирової угоди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ДПІ у м. Хмельницькому нарахування штрафних санкцій здійснено з порушенням наведених вище правових норм та всупереч з умовами укладеної в межах справи про банкрутство позивача мирової угоди від 27 листопада 2013 року, яка затверджена господарським судом і є обов'язковою для відповідача.

Проте, судом першої інстанції встановлено те, що частина несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання (дата нарахування якої - 30.11.2013 року) була нарахована позивачу уже після затвердження Господарським судом мирової угоди (28.11.2013 року), а відтак відповідають законодавству.

Таким чином, встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу, зокрема, й у частині розрахунків, а тому рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати фінансові санкції.

Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0016021503/2585 від 09 жовтня 2014 року в цілому.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.