Постанова № 42439219, 21.01.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року справа № 823/3903/14

16 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - Обідало О.М. за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3 за договором,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12 750 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12 750 грн.

Позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги законодавства України з питань захисту прав споживачів, у зв'язку з чим до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 12 750 грн. Відповідач в добровільному порядку штрафні санкції не сплатив, а тому позивач звернувся до суду та просить їх стягнути в примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову в яких зазначив, що посадовими особами позивача в ході проведення перевірки перевірялись виключно первинні фінансово-господарські документи, останні не вимагали надання будь-яких інших документів та не проводили відбір зразків продукції, яка наведена в описовій частині акту перевірки. Крім того, протокол про порушення в присутності відповідача не складався, письмові пояснення не надавались, протокол та постанова про накладення штрафних санкцій відповідачу не вручались. Як стверджує представник відповідача, описаний в матеріалах перевірки товар відповідає усім необхідним вимогам та технічним регламентам, скарг з приводу якості та маркування продукції до позивача не надходило. Представник відповідача вважає, що позивач порушив вимоги частини 3 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» № 4448-VI від 23 лютого 2012 року, оскільки вказаним законом заборонено проведення перевірки відповідача. На підставі наведеного представник відповідача вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.

В судовому засіданні відповідач та її представник заперечили проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, як суб'єкт господарювання - фізична особа, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована 08.02.2007р., перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник єдиного податку.

Як встановлено судом, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції, а саме: багатофункціонального інструменту «FORTE», артикул (модель): МТ300VQ та ударної дрилі «РОСТЕХ», артикул (модель): УД65ОРР, за результатами якої складено акт № 000086 від 23.04.2014р. (далі - акт перевірки). Цим актом зафіксовано відсутність національного знаку відповідності на першому товарі та неналежне застосування національного знаку відповідності на другому товарі, що за даними акту перевірки призвело до порушення пунктів 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року та пунктів 17, 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29 липня 2009 року.

На підставі згаданого акту перевірки позивачем прийнято постанову № 96 від 08.05.2014р., якою позивачу на підставі пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано штраф у сумі 12 750 грн. та попереджено відповідача, що у разі невиконання постанови протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання сума штрафу стягується в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацами 6-9 частини 5 статті 44 вказаного Закону передбачено, що рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

У відповідності до підпункту 4.1 пункту 4 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1337/20075, інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний ринковий нагляд.

За змістом наведених положень Закону після отримання постанови суб'єкт господарювання має право оскаржити цю постанову. У протилежному випадку зобов'язаний сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк, а в разі несплати стягується в судовому порядку.

Тобто, право на стягнення штрафу за постановою органу ринкового нагляду пов'язується з отриманням цієї постанови суб'єктом господарювання. В протилежному випадку орган ринкового нагляду не набуває права звернутись до суду за стягненням штрафу.

Досліджуючи в судовому засіданні чи одержала відповідач постанову позивача № 96 від 08.05.2014р., суд встановив, що вказана постанова 13.05.2014р. направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1, однак не вручена у зв'язку із закінченням терміну зберігання та повернута позивачу 05.12.2014р.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час розгляду справи в суді відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, позивач знав, що відповідач не отримала постанову № 96 від 08.05.2014р., однак все ж звернувся до суду з позовом про його стягнення, а тому суд погоджується в цій частині з доводами представника відповідача щодо порушення прав ОСОБА_2 у зв'язку з неотриманням постанови позивача.

З огляду на викладене, суд вважає звернення позивача до суду за стягненням штрафу на підставі постанови № 96 від 08.05.2014р. передчасним, оскільки на момент звернення до суду з даним позовом відповідач не отримала вказану постанову, отже позбавлена можливості обрати один з варіантів поведінки - сплатити штраф у добровільному порядку чи оскаржити рішення позивача.

При цьому, суд відхиляє решту доводів представника відповідача щодо порушень під час проведення перевірки та щодо незаконності постанови № 96 від 08.05.2014р., оскільки законність вказаної постанови не є предметом спору у даній справі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12 750 грн., відмовити повністю.

Стягнути з інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Крупської, 56, м. Черкаси, Черкаська область, 18008, ідентифікаційний код 38031077, до Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2015р.