Постанова № 42439197, 24.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року 810/6540/14

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Переяслав-Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (далі-позивач, податковий орган) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (далі-відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу у розмірі 174138,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача за несвоєчасно сплату податків та зборів утворився податковий борг по податку на додану вартість, у зв’язку з чим позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення та нараховано пеню. Оскільки відповідачем суму заборгованості добровільно не погашено, позивач звернувся до суду для її стягнення.

Справа спочатку розглядалася у порядку скороченого провадження. При цьому відповідач подав до суду заперечення на позов та пояснив, що частково сплатив заборгованість. У зв’язку з цим ухвалою суду вирішено здійснювати розгляд справи за загальними правилами КАС України.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, а також надав довідку про стан заборгованості, згідно з якою розмір боргу з ПДВ та ЄСВ станом на 24.12.2014 складає 101209,43 грн.

Відповідач надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав частково на суму 86732,65 грн, розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" як платник податків зареєстровано в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ. Заборгованість у відповідача з податку на додану вартість утворилася на підставі податкових декларацій (уточнююча у травні 2014 р. з виправленням помилок за березень 2014 р.), в яких відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань. Податковим органом у червні, серпні 2014 року проведено камеральні перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, за результатами яких складено акти перевірок від 11.06.2014 №984/10-17-15-01 та від 07.08.2014 №1419/10-17-15-01. За порушення платником строків і правил сплати податну на додану вартість, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення №0009961501, яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 27770,50 грн, №0011651501, яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4739,20 грн, які відповідачем отримано та не оскаржено. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання відповідачу нарахована пеня в сумі 2197,83 грн.

Відповідно до повідомлення позивача станом на 24.12.2014 відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 100243,37 грн, у т.ч. пеня - 2197,83 грн, та з єдиного соціального внеску – 966,06 грн. Отже, станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено, сума боргу з ПДВ та з ЄСВ становить 101209,43 грн, яку відповідачем визнано частково в сумі 86732,65 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідач подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив зобов’язання зі сплати податку. Крім того, відповідач не оскаржив податкові зобов'язання, визначені йому податковим органом у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях. Отже, податковий борг є узгодженим, його добровільно не сплачено.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно ж до п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, податковий борг відповідача у добровільному порядку відповідачем не погашено, суму боргу відповідач визнав частково, про що надав суду письмову заяву.

Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Ураховуючи положення статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання адміністративного позову має бути викладено в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

На день судового розгляду відповідач суму податкового боргу не сплатив, визнав позовні вимоги частково в сумі 86732,65 грн, докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості з ПДВ позивачем надано суду, їх копії долучені до матеріалів справи.

При цьому, визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню, суд бере до уваги, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість в розмірі 100243,37 грн, у т.ч. пеня - 2197,83 грн, була предметом позову та зазначалася у поданій позовній заяві, в якій вказувалося лише про заборгованість з ПДВ. Наданий податковим органом до суду у подальшому розрахунок заборгованості містить, окрім боргу з ПДВ, новий вид заборгованості - зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 966,06 грн, який не зазначався у поданій позовній заяві. Податковим органом не надано суду заяви про зміну підстав та предмету позову та включення суми заборгованості зі сплати ЄСВ до суми заборгованості по цьому позову. З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави до стягнення з відповідача вказаної у розрахунку суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 966,06 грн.

Крім того, суд враховує, що у позові вказувалося про стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 174138,65 грн, тоді як судом на підставі розрахунку податкового органу встановлено, що розмір боргу з ПДВ станом на 24.12.2014 складає 100243,37 грн, у т.ч. пеня - 2197,83 грн. Наведене узгоджується з твердженнями відповідача про погашення ним частини заборгованості. При цьому відповідачем визнано наявну заборгованість частково в сумі 86732,65 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням того, що визнання відповідачем суми заборгованості в розмірі 86732,65 грн не суперечить вимогам наведеної статті, а загальна сума боргу з ПДВ в розмірі 100243,37 грн підтверджується доказами, які долучено до справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в частині цієї суми є обґрунтованими, приймає часткове визнання адміністративного позову відповідачем на суму 86732,65 грн, вважає такі вимоги податкового органу правомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково в розмірі 100243,37 грн. Підстав для стягнення податкового боргу з ПДВ у повному обсязі, який зазначено у позовній заяві - в розмірі 174138,65 грн, судом не встановлено, а тому у задоволенні решти позовних вимог в частині, які перевищують встановлену судом суму боргу з ПДВ в розмірі 100243,37 грн, слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, буд. 85, ідентифікаційний код 32975988) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 100243 (сто тисяч двісті сорок три) грн 37 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.