Рішення № 42439132, 20.01.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/819/14 Провадження № 22-ц/795/92/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Анохін А. М. Доповідач - Хромець Н. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Горобець Т.В., Лакізи Г.П.при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:З участю представника відповідача ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором і за зустрічним позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заявило позов до ОСОБА_6 про стягнення 27 953,04 грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2002381650 від 20 січня 2013 року , укладеним між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» і ОСОБА_6

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилався на укладення між сторонами такого договору, невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором та на умови Договору факторингу № 18/12/2013 від 18.12. 2013 року, за яким ПАТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги до позивальника ОСОБА_6, що випливають з умов названого вище кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_6 позов не визнала і заявила зустрічний позов про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 2002381650 від 20 січня 2013 року, посилаючись на те, що вона такого договору взагалі не укладала, його не підписувала і договір є таким, що укладений із значними порушеннями чинного законодавства. ОСОБА_6 також вказувала, що паспорт на своє ім'я, який вказаний у кредитному договорі і копію якого додано до позовної заяви, вона загубила у серпні 2006 року, що підтверджується документами Козелецького РСУДМС.

Рішенням Козелецького районного суду від 26 вересня 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволений, у позові ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові по стягнення заборгованості та визнання кредитного договору недійсним. Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на доказах, які досліджувались у справі. ОСОБА_6 наполягає на тому, що вона не підписували кредитний договір, правочин є недійсним. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надані на вимогу суду оригінали документів, у тому числі договору про надання кредиту, у зв'язку з чим неможливо було призначити почеркознавчу експертизу, а тому посилання суду на те, що ОСОБА_6 не скористалась правом заявити клопотання про призначення експертизи, не є належним обґрунтуванням висновку про необхідність задоволення позову про стягнення боргу.

У судовому засіданні представник відповідача під тримала апеляційну скаргу.

Від представника позивача у відповідь на ухвалу апеляційного суду від 18 грудня 2014 року про витребування оригіналів документів, на які посилається позивач, електронною поштою надійшли пояснення від 20.01.2014 р., із змісту яких вбачається, що позивач визнає апеляційну скаргу відповідача, вказуючи що ОСОБА_6 дійсно не укладала і не підписувала кредитний договір, відповідна заява про скоєння злочину невстановленою особою подана до правоохроннних органів.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення 27 953,04 грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2002381650 від 20 січня 2013 року, суд першої інстанції послався на доведеність вимог позивача. Однак, такі висновки суду не ґрунтуються н а наявних в матеріалах справи доказах. Так, відсутні докази, зокрема документи або належним чином посвідчені їх копії про виконання кредитором пункту 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту, тобто про перерахування кредитних коштів продавцю, визначеному у п. 1.1 договору. Крім того, за наявності заперечень і зустрічного позову ОСОБА_6 щодо не підписання нею договору, суд не мав правових підстав для висновку про дійсність договору.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Кредитний договір, згідно з приписами ст. 1055 ЦК України, укладається у письмовій формі. Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). ОСОБА_6 стверджує, що вона договір про надання споживчого кредиту не підписувала і не висловлювала своєї волі на укладення цього договору. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у письмових поясненнях визнає, що договір про надання споживчого кредиту від 20.01.2013 року ОСОБА_6 не підписувала, що встановлено з'ясовано за результатами проведення внутрішнього службового розслідування. ОСОБА_6, у свою чергу, подала заяву про скоєння злочину після отримання нею вимоги про сплату боргу (а.с. 12, 13, 34).

За таких обставин договір є недійсним, оскільки не відповідає вимогам закону, а саме ч.2 ст. 207, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 203 ЦК України.

З ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_6 належить стягнути відповідно до ст. 88 ЦПК України 261 грн. 56 коп. у повернення витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п. 3 і 4 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 208 ЦК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2014 року скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором надання споживчого кредиту № 2002381650 від 20 січня 2013 року відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити. Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 2002381650 від 20 січня 2013 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_6 261 (двісті шістдесят одну) грн. 56 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: