Ухвала суду № 42436472, 22.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2309/14-ц 22.01.2015 22.01.2015 22.01.2015

Провадження №22-ц/784/170/15 Суддя першої інстанції Максютенко О.А.

Категорія 30 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неправомірними діями,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неправомірними діями відповідача.

Позивач вказував, що ОСОБА_3, будучи головою ОСББ «Промінь», яке є балансоутримувачем і орендодавцем приміщень будинку АДРЕСА_1, займався самоуправством, яке виразилось у заварені замку на вхідних дверях орендованого ним, як директором ТОВ «Орель» у ПЖКО-2 магазину, розташованого в указаному будинку.

В результаті вказаних протиправних дій відповідача ТОВ «Орель» в період з 7 червня 2013 року по 13 серпня 2013 року було завдано збитків на суму 29820 грн., які складаються з не отриманого прибутку згідно договору про спільну комерційну діяльність від квітня 2013 року в сумі - 7000 грн., витрат по оренді приміщення - 1320 грн. та 21 500 грн. Крім того, йому також була заподіяна моральна шкода в розмірі 20 00 грн. (5 000 грн. - на відновлення душевного стану та спокою, 5 000 грн. - на відновлення нормальних умов життя, 2000 грн. - для налагодження втрачених контактів з оточуючими та колегами по бізнесу, 5000 грн. - для поліпшення здоров'я, погіршеного під час душевних хвилювань, 3 000 грн. - для захисту честі та гідності, ділової репутації.

Вважаючи, що спричинення вказаних збитків та моральної шкоди відбулося з вини відповідача, позивач просив суд стягнути з нього на свою користь 29820 грн. матеріальної шкоди, 20 000 грн. - моральної шкоди та зобов'язати ОСОБА_3 публічно вибачатись за несправедливі обвинувачення через місцеву газету «Всесвіт».

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права просив вказане рішення суду першої інстанції скасувати, а по справі ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено, що майнова і моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Водночас, згідно частин 1, 3 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

До того ж, у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року (з наступними змінами) « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК (тепер - ст. 1172 ЦК України) суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК (тепер - ст. 1166 ЦК України), відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 червня 2013 року до Первомайського міського відділу міліції звернувся директор ТОВ «Орель» ОСОБА_2 з заявою про те, що 19 червня 2013 року близько 10 години ним були виявлені вчинені головою правління ОСББ «Промінь» ОСОБА_3 самоправні дії, які виразились у ,,заварені" замка на вхідних дверях орендованого ним магазину, розташованого у будинку АДРЕСА_1, балансоутримувачем і орендодавцем якого є вказане ОСББ.

Того ж дня по даному факту слідчим відділенням Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області було розпочате досудове розслідування, в ході якого слідчим був зроблений висновок, однак лише на підставі вказаної заяви позивача та його розрахунків, про заподіяння ТОВ «Орель» від протиправних дій відповідача збитків у розмірі 29 820 грн.

14 серпня 2013 року слідчий того ж райвідділу міліції виніс постанову про закриття кримінального провадження, порушеного за ознаками вчинення головою ОСББ «Промінь» ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоуправство), на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (за відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки шкода, завдана товариству «Орель», значно менша, ніж та за яку передбачена кримінальна відповідальність).

4 вересня 2013 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області відмовлено в задоволенні скарги позивача на зазначену постанову слідчого СВ Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 14 серпня 2013 року, яка ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня 2013 року залишена без змін.

5 листопада 2013 року працівниками Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 186 КУпАП (самоуправство), однак постановою № 211 від 10 грудня 2013 року адміністративна комісія при виконкомі Первомайської міської ради закрила зазначену адміністративну справу у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Із матеріалів указаного кримінального провадження та даної справи вбачається, що збитки і моральна шкода могли бути завдані ОСОБА_2 ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов'язків голови ОСББ «Промінь», який рішенням загальних зборів правління був зобов'язаний вирішувати питання стосовно спірного приміщення магазину, орендованого ТОВ «Орель», директором якого є позивач. ,,Заварювання" замків на дверях спірного магазину проведено не самим відповідачем, а найнятими працівниками.

Вказане також підтверджується рішеннями Господарського суду Миколаївської області по справі № 16/175/10 від 17 листопада 2010 року та по справі № 915/193/13-г від 26 березня 2013 року, якими ОСББ «Промінь» в особі голови правління ОСОБА_3 та Первомайській міській раді Миколаївської області було відмовлено в задоволенні позовів до ОСОБА_2 про звільнення спірного нежитлового приміщення магазину та зобов'язання повернути об'єкт оренди нерухомого майна в комунальну власність.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ОСББ «Промінь» має правовий статус юридичної особи.

У зв'язку з такими обставинами, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що належним відповідачем у справі є установа, з якою ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах, а саме ОСББ «Промінь». Однак, це товариство до участі в справі в якості відповідача залучено не було.

В той же час, апеляційний суд не має права залучати таку особу до участі в справі на стадії апеляційного провадження, навіть зі згоди осіб, які беруть участь у справі. Це пов'язано з дією основних засад цивільного судочинства (диспозитивністю, змагальністю, тощо).

Водночас, після змін, внесених законодавцем у ЦПК України Законом України ,,Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року, який набрав чинності 30 липня 2010 року, виключена можливість апеляційного суду скасувати рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд. Але при цьому не змінено положення ст. 303 ЦПК України про перевірку апеляційним судом законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суду першої інстанції.

Тому відмова в задоволенні позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є правильною, оскільки позов пред'явлений до неналежного відповідача.

Крім того, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 публічно вибачатись за несправедливі обвинувачення через місцеву газету «Всесвіт», оскільки згідно пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи», суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатись перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Посилання апелянта на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня 2013 року, як на преюдиціальні для даної справи судові рішення, є безпідставними.

Так, згідно частин 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією

особою.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Зазначені вище ухвали судів були винесені в порядку кримінального судочинства, не є вироком суду, а тому не підпадають під правила, зазначені в частинах 3, 4 ст. 61 ЦПК України, а відтак, не є преюдиціальними при розгляді даної цивільної справи. Зазначена постанова слідчого та ухвали судів підтверджують факт ,,заварювання" замків на дверях спірного магазину. Однак вказані документи є лише письмовими доказами, які підлягають оцінці судом при розгляді цивільної справи поряд з іншими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів, не спростовують указаних висновків місцевого суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: