Ухвала суду № 42435983, 23.01.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/316/2012

УХВАЛА

"23" січня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: заявника ОСОБА_1, державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_2, представника стягувача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з такою скаргою в якій вказував, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 08 лютого 2012 року з нього на користь П.П. Ідеал стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн. та 607,50 грн. судових витрат.

Виконання рішення відстрочено на три місяці.

На підставі рішення в травні 2012 року стягувачу видано виконавчий лист, який останнім був пред'явлений до примусового виконання лише в грудні 2014 року, тобто з порушенням встановленого законом та передбаченого у самому листі річного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте державний виконавець на вказану обставину увагу не звернув та 15 грудня 2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушив умови виконавчого документа та вимоги ст. 22 Закону України Про виконавче провадження.

В зв'язку з цим ОСОБА_1 просив про визнання оскаржуваної постанови неправомірною та її скасування.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав.

Державний виконавець ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_2 та представник стягувача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, вважали оскаржувану постанову такою, що винесена у повній відповідності з вимогами закону.

При цьому вказували на хибність доводів заявника щодо спливу на час винесення оскаржуваної постанови строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки цей строк двічі переривався, тому розпочинався заново та станом на 15 грудня 2014 року не сплив.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_2, представника стягувача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження №ЄДРВП 45809659 про стягнення з ОСОБА_1 на користь П.П. Ідеал матеріальної шкоди, суд прийшов до наступного.

Зокрема встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 08 лютого 2012 року з ОСОБА_1 на користь П.П. Ідеал стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн. та 607,50 грн. судових витрат.

Виконання рішення відстрочено на три місяці.

На підставі рішення в травні 2012 року стягувачу видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого згідно цього документа закінчувався 21 лютого 2013 року.

Як вбачається з відміток в листі, він двічі пред'являвся до виконання, проте двічі повертався стягувачу (14 лютого 2013 року та 21 січня 2014 року) в зв'язку з винесенням виконавцем постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки лист не відповідав вимогам закону (був відсутній ідентифікаційний номер боржника).

В грудні 2014 року стягувач втретє пред'явив вказаний виконавчий лист до виконання на підставі чого 15 грудня 2014 року державним виконавцем Кірєєвим К.Е. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження видані судом за наслідками розгляду цивільних справ виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

Вказаний строк за загальним правилом, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Пропущення вказаного строку є підставою для відмови виконавцем у прийнятті до провадження виконавчого документа (ч. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження).

Проте законом передбачено випадки, коли строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону).

З аналізу вказаної статті вбачається, що для переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання достатньо подання стягувачем до належного органу, що здійснює виконання рішення, виконавчого документа з заявою про відкриття виконавчого провадження. При цьому закон не ставить переривання цих строків в залежність від того, було відкрито виконавче провадження за зверненням стягувача чи ні.

Тому, оскільки стягувач двічі в межах передбачених законом строків пред'являв виконавчий документ до виконання (14 лютого 2013 року та 21 січня 2014 року), а тому вказаний строк двічі переривався (розпочинався спочатку) та на момент винесення 15 грудня 2014 року постанови про відкриття виконавчого провадження не сплив.

Встановлене свідчить про те, що оскаржувана постанова винесена у відповідності з вимогами закону, а тому відсутні підстави для визнання її неправомірною та скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209-210, 383-387 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участь в розгляді справи протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В.Вуїв