Рішення № 42434389, 21.01.2015, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4790/14-ц

Провадження № 2/309/196/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я. В.

при секретарі Форкош Д. З.

з участю представника позивача Гурзан В.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом кредитної спілки «Сяйво Карпат» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Кредитна спілка « Сяйво Карпат» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивачем вмотивовано тим, що 28 вересня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Сяйво Карпат» було укладено кредитний договір № 349, згідно якого останній надав позичальникові кредит в сумі 5000,00 гривень строком на 12 місяців.

Грошові кошти ОСОБА_3 було передано у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.09.2007 р. з підписом відповідача.

28 вересня 2007 року між кредитною спілкою « Сяйво Карпат» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 не здійснював погашення кредиту, що призвело до утворення заборгованості , яка становить 17853,11 гривень.

В судовому засіданні представник кредитної спілки « Сяйво Карпат» Гурзан В.В. позовні вимоги підтримав, посилаючись на наведені в позові обставини, просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь кредитної спілки « Сяйво Карпат» заборгованість у розмірі 17853,11 грн.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився про місце і час розгляду справи належним чином був повідомлений, шляхом розміщення відповідного повідомлення в газеті « Новини Закарпаття» , про причини неявки суд не повідомив .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позовні вимоги в частині солідарного стягнення суми боргу не визнав. Суду ствердив, що позивач не має права ставити вимогу до поручителя , оскільки ним пропущено строк звернення до суду з вимогою до поручителя. В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_4 просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено , що, 28 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та КС «Сяйво Карпат» укладено кредитний договір № 349, згідно якого КС «Сяйво Карпат» надала позичальникові кредит в сумі 5000,00 /п'ять тисяч/ гривень строком на 12 місяців. В свою чергу, позичальник зобов'язувався повернути кредит до 28.09.2008 року з урахуванням процентів за його користування.

Грошові кошти відповідачу ОСОБА_3 було передано у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером № 365 від 28.09.2007 р. та підписом самого відповідача.

28 вересня 2007 року між кредитною спілкою « Сяйво Карпат» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не здійснював платежі, а тому станом на 01 березня 2011 року заборгованість перед кредитором за кредитним договором становить 17853, 11 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1048-1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з вищевикладеного , суд вважає, що вимоги позивача до відповідача ОСОБА_3 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають до задоволення.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з поручителя ОСОБА_4 виходячи з наступного .

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

У відповідності до статті 559 ЦК України встановлено підстави припинення поруки. Так, ч. 4 цієї статті передбачає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається , що 28 вересня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Сяйво Карпат» було укладено кредитний договір № 349, строком на 12 місяців.( а.с.5-6)

Для забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 28 вересня 2007 року. За цим договором ОСОБА_4 зобов'язалася в повному обсязі відповідати перед кредитною спілкою за своєчасне та повне виконання позичальником кредитного зобов'язання (а.с.7).

Кінцевим терміном погашення кредиту є 28 вересня 2008 року, а отже саме з цього моменту слід обчислювати строк виконання основного зобов'язання. Вимога до поручителя ОСОБА_4 пред'явлена 24 серпня 2011 року (а.с.4), тобто по спливу встановленого законом шестимісячного терміну.

При цьому, строк дії договору поруки встановлено не було, оскільки сама по собі умова до повного погашення зобов'язань по кредитному договору не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Не можуть бути взяти до уваги судом, як на підставу для задоволення позову та стягнення солідарно суми боргу, твердження позивача про те, що він пред'явив вимогу до ОСОБА_4 ,і дана обставина стверджується листом від 12.02.2008 р. та листом претензією від 19.04 2010 р. виходячи з наступного.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 17 вересня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-53цс14 предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд зробив правовий висновок про те, що, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 158, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України ЦК України, суд-

Р І Ш И В:

Позов кредитної спілки «Сяйво Карпат» - задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і.к. НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки "Сяйво Карпат" /р/р 26501000000023 в ЗРВ ВАТ «Фольксбанк», м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 22074051/, місцезнаходження м. Мукачево, площа Миру № 17 Закарпатської області, заборгованість за кредитним договором в сумі 17 853 /сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три/ гривень 11 /одинадцять/ копійок; 178,53 гривень судових витрат та 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Орос Я. В.

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду Орос Я. В.