Рішення № 42431712, 16.01.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2027/19962/12

2/643/20/15

16.01.2015 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.,

при секретарі Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м .Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі батька ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Московського району Харківської міської ради - про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, та виселення,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом, який в подальшому уточнив, про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між ВАТ АБ «Укргазбанк», в особі начальника відділення № 9 Харківської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Жукова Олексія Михайловича, що діяв на підставі довіреності № 1245 від 03.07.2007 року, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (надалі за текстом - Банк) та громадянином ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 15/08-9 від 08.04.2008 року (надалі Кредитний договір).

При цьому, позивач вказує, що Харківська філія Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» реорганізована в Харківську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк». Згідно до Положення, затвердженого протоколом правління АБ «Укргазбанк» від 12.03.2001 року № 7 Харківська обласна дирекція є структурним підрозділом головної установи банку, не має статусу юридичної особи та самостійного балансу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами п 1.1 кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 45 000,00 доларів США на строк з 08.04.2008 року по 07.04.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,3% річних.

У відповідності з п.п.3.1.1 банк відкриває позичальнику позичковий рахунок та рахунок для погашення заборгованості по кредитній лінії, процентів за її використання та всіх комісійних платежів передбачених кредитним договором.

Банк взяті за Кредитним договором зобов'язання виконав, шляхом видачі готівки з каси банку, що підтверджується заявою на видачу готівки № 128_14 від 08.04.2008 року.

Згідно п. 3.3.3 Кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту на рахунок відкритий у Харківській філії АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е (десяте) число кожного місяця починаючи з травня 2008 року в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 188,00 дол. США, а останній платіж сплачується в сумі 68,00 дол. США не пізніше 07 квітня 2028 р.

Відповідно до п.3.3.4 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом (окрім останнього місяця користування кредитом) та в день закінчення строку, на який надано кредит,у відповідності з п.1.1. або з п. 1.5 цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в тому числі у зв'язку з порушенням виконання умов цього договору, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1. цього Договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1.цього договору, тобто 13,3% річних, на рахунок відкритий в Харківській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 350448. В разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10. цього Договору, тобто у розмірі 14,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Сплачувати Банку заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівки в касу Банку або шляхом безготівкового перерахування.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 08 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 які виступають майновими поручителями за громадянина ОСОБА_1, був укладений Договір іпотеки № 15/08-9 без оформлення заставної, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4125, (надалі - Договір іпотеки). За умовами п.п.2.1 Договору іпотеки та п.2.1 Кредитного договору, у забезпечення зобов'язань позичальника, Банку в іпотеку передано нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим відділом приватизації житлового фонду Харківської міської ради 24.06.2005 року, реєстраційний номер 5-05-252893, згідно з розпорядженням від 24.06.2005 року № 4462-Ц2; право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 26.07.2005 року, реєстраційний № 11509618, номер запису П-5-65492 в книзі 1. На зазначену квартиру накладено заборону відчуження, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 18000609 від 08.04.2008 року. Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек реєстраційний номер 6977243, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 18005635 від 09.04.2008 року.

Так, пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності, який у відповідності з п.5.8 кредитного договору становить 3 роки.

Позичальник зобов'язання за Кредитним договором № 15/08-9 від 08.04.2008 р. належним чином не виконує та систематично порушує умови Кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості, а саме не виконує своїх зобов'язань по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом та процентами. Відтак прострочена заборгованість Позичальника за основним боргом станом на 14 листопада 2012 року становить 69 695,06 дол. США, прострочена заборгованість по пені становить 194,161,48 грн, з яких: 34 660,00 дол. США - строкова заборгованість по кредиту, яка стягується достроково; 9 898,84 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 320,43 дол. США - поточна заборгованість по відсоткам; 24 905,79 дол. США - прострочена заборгованість по відсоткам; 56 487,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 137 673,75 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Банк направляв претензію на адресу ОСОБА_1 про повернення заборгованості по кредиту від 21.09.2012 року вихідний № 2827, з вимогою виконати взяті зобов'язання по Кредитному договору, але до цього часу зобов'язання за кредитним договором позичальником не виконані.

Також направлялись вимоги до майнових поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове повне виконання зобов'язань від 21.09.2012 року, які ними були отримані особисто, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення. До цього часу вимоги Банку не виконані.

Пунктом 3.2.8 Кредитного договору передбачено що «в разі невиконання Позичальником зобов'язань передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно приписів пунктів 3.1.5, 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що «Іпотекодержатель/Банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту, або порушення інших умов кредитного договору. За рахунок коштів виручених від реалізації предмета іпотеки банк отримав право одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд, переважно перед іншими кредиторами. Це передбачено також вимогами чинного законодавства України, зокрема: 574, 575, 576, 577 ЦК України, ст. 1, 4, 7, 18, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. №898-1У.

Згідно приписів п.п.6.3 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін. За рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку: шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки або шляхом укладання довіреності на реалізацію предмету іпотеки.

П.2.2 Договору іпотеки встановлено вартість предмету іпотеки 26 183 грн. згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 27.03.2008 р. КП «ХМБТІ» за № 18262656.

У п.2.3 договору іпотеки сторони оцінили предмет іпотеки в 325 000,00 гривень (вартість предмета іпотеки). Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 15/08-9 від 08.04.2008 року в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит ОСОБА_1 був наданий у доларах США.

Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, відповідно, дія статей 192 та 533 Цивільного кодексу України на дані правовідносини банку та позичальника не розповсюджується.

Пунктами 3.3.3, 3.3.4 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до параграфа 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики). Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у АБ «Укргазбанк» враховується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату винесення рішення суду буде відрізнятися від курсу долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу), таким чином Банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.

Погашення заборгованості в іноземній валюті законодавчо врегульоване, так, стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у іноземній валюті. У свою чергу, ст. 6 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Тобто, для відповідача нема ніяких перешкод у придбанні іноземної валюти.

Враховуючи викладене, сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 15/08-9 від 08.04.2008 року станом на 01.09.2014р. прострочена заборгованість відповідача по кредиту становить 44558,84 дол. США, заборгованість за простроченими відсотками по кредиту становить 37060,33 дол.США, нарахована пеня становить суму 1032283,88 грн.

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності, заявлені позовні вимоги повністю підтримала, та, посилаючись на вищевикладені факти просила суд позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на його необґрунтованість.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи не надав. За таких обставин і відповідно до положень ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розгляд справи без присутності вказаної особи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 08.04.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 15/08-9, відповідно до якого ОСОБА_1 було отримано кредит у сумі 45000 доларів США строком до 07.04.2028 року з умовою сплати 13,3% річних. Того ж дня між ВАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, номер у реєстрі 4125, за умовами якого з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 15/08-9 від 08.04.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 передали в іпотеку банку належну їм квартиру АДРЕСА_1.

На викладені обставини вказують сторони, вони підтверджені матеріалами справи, в зв'язку з чим вважаються судом встановленими.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі. Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Ст. 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1054 ЦКУ в разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки за користування кредитними коштами сплачуються щомісячно до дня повернення кредиту. Позичальник користується кредитними коштами до цього часу, тому відсотки будуть нараховуватися аж до погашення кредиту в повному обсязі.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог п.1 розділу 2 Закону України від 15.02.2011 року № 3024-6 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (п.2 ст. 5 Декрету про валютне регулювання).

АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 р. та Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто Цивільний кодекс закріпив принцип свободи договору. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Даним вимогам щодо нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки і надано як забезпечення кредиту в іноземній валюті, квартира за адресою АДРЕСА_1 відповідає, оскільки її площа не перевищує 140 кв. м. (51,7 кв. м.) і місце проживання відповідачів зареєстроване за даною адресою.

Інших квартир чи будинків відповідачі не мають і такі дані в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ АБ в особі ХОД АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені бути не можуть, оскільки предметом позову є майно, яке підпадає під дію мораторію.

Позовні вимоги про виселення відповідачів зі спірної квартири є похідними від основних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і також залишаються судом без задоволення.

Щодо позовної вимоги банку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія положення ст. 11 Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Як зазначено в п. 31 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ При застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Матеріали справи містять належним чином оформлену заяву відповідачів про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору порушує з травня 2008 року, дата надходження позову до суду - 05.12.2012 року, клопотання про поновлення строку позовної давності чи його переривання, позивачем та його представником до суду не подавалось, до суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що строк для звернення до суду з позовом пропущено з поважних причин.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що позивачем не доведено, що позовна давність була збільшена за домовленістю сторін, а також не обґрунтовано її переривання, зупинення перебігу чи пропущення з поважних причин, і таких обставин не встановлено судом, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерного банку в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» слід відмовити за спливом позовної давності.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним відмовити позивачу у стягненні з відповідачів на користь позивача судових витрат, понесених останнім при подачі позову до суду.

На підставі ст. ст. 6, 533, 526, 627, 629, 1011, 1048, 1054, 1060 ЦК України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі батька ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Московського району Харківської міської ради - про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя