Рішення № 42431205, 25.12.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4748/14-ц

Провадження № 2/638/3134/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря - Долгової К.С. ,

представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», про стягнення в порядку регресу витрат на виплату страхового відшкодування, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ОСОБА_3, про стягнення матеріального збитку від ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до районного суду з позовом, в якому просить визнати частки завдання шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дорожньо - транспортній пригоді (далі ДТП), яка мала місце 7 березня 2013 року в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, в районі будинку № 44-Б, по 50 % на кожного, стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі сплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 31674,17 грн. та понесені судові витрати - 1316,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог МТСБУ посилається на те, що 07 березня 2013 року з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем «Субару» р.н. НОМЕР_1, виникла ДТП, під час якої був пошкоджений автомобіль «Мазда» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належав на праві власності ОСОБА_4 Вина відповідача у скоєні ДТП підтверджувалася постановою Московського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2013 року. Постановою апеляційного суду Харківської області від 5 червня 2013 року останню була змінено, доповнено її мотивувальну частину вказівкою на те, що ДТП сталася з вини обох водіїв (ОСОБА_2 і ОСОБА_3). Ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Мазда» відповідно до «заключення експерта» складає 91322,78 грн., вартість неушкоджених його залишків - 27974,44 грн. ОСОБА_2 на час виникнення ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності. ОСОБА_3 скористався своїм правом на звернення до МТСБУ за страховим відшкодуванням в зв'язку з пошкодження автомобіля «Мазда». На підставі ст. ст. 1.6, 22, 29, п. 1 ч. 2 ст. 39, п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) МТСБУ ОСОБА_3 була здійснена виплата страхового відшкодування, виходячи з наступного розрахунку: (91322,78 - 27974,44) * 50 % = 31674,17 грн. Після цього, згідно ст. 1191 ЦК України та п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону в МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача в розмірі сплаченої суми. Відповідно до ст. 1190 ЦК України суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. До початку розгляду цивільної справи по суті МТСБУ звернулося до суду з клопотанням про притягнення в якості співвідповідача за первинним позовом страховика ОСОБА_3 в особі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі СТзДВ), яке було задоволено ухвалою суду від 13 листопада 2014 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути на його користь з МТСБУ та СТзДВ «Гарантія» матеріальний збиток від пошкодження автомобіля «Субару Форестер» р.н. НОМЕР_1 в сумі 15199,00 грн., а з ОСОБА_3 - не сплачуємий його страховиком надлишок матеріального збитку в сумі 3178,05 грн., вирішити питання щодо судових витрат, в задоволенні первинного позову - відмовити повністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень проти первинного позову ОСОБА_2 посилався на наступне. Не оспорюючи обставини виникнення ДТП по суті, ОСОБА_2 наголошує на тому, що постановою апеляційного суду Харківської області від 5 червня 2013 року встановлена обопільна вина учасників зіткнення транспортних засобів, при цьому в його діях вбачаються порушення лише одного п. 10.1, а в діях водія ОСОБА_3 - аж трьох п. п. 10.1, 11.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДРУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. За таких обставин є підстави стверджувати, що з урахуванням кількості допущених учасниками ДТП порушень вимог ПДРУ, ступінь вини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинна бути визначена у співвідношенні 25 до 75 %.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2279 від 8 квітня 2013 року вбачається, що розмір матеріального збитку від пошкодження автомобіля «Субару Форестер» р.н. НОМЕР_1 склав 24502,73 грн., в тому числі втрата товарної вартості 2904,07 грн.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в СТзДВ «Гарантія», до якого ОСОБА_2 звертався у встановленому порядку за страховим відшкодування, котре не отримав до цього часу. В претензійному порядку ОСОБА_2 пропонував МТСБУ відмовитися від взаємних претензій, з рахуванням наведених обставин і факту перебування СТзДВ «Гарантія» в членах МТСБУ.

Крім того, ОСОБА_2 звертав увагу на те, що ОСОБА_3 не є власником автомобіля «Мазда 3» р.н. НОМЕР_2, завищений розмір матеріального збитку від пошкодження останнього, виконання розрахунків без врахування його права на отримання частки вартості пошкодженого автомобіля, невірне визначення часток вини водіїв.

Посилаючись на ст. ст. 1188, 1194 ЦК України та ст. ст. 12, 22, 29, 39, 40 Закону, ОСОБА_2 вважає, що на його користь з відповідачів підлягає стягненню загальна сума 18377,05 грн., яка повинна бути розподілена між відповідачами таким чином: з СТзДВ «Гарантія» і МТСБУ - 15199,00 грн., а з ОСОБА_3 - 3178,05 грн. ОСОБА_2 просив також під час ухвалення рішення по цивільній справі, відповідно до ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, вирішити питання щодо судових витрат.

13 листопада 2014 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої він просив визначити в резолютивній частині рішення частки вини учасників ДТП між ним та водієм ОСОБА_3 відповідно, як 25 та 75 %.

Представник МТСБУ в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду цивільної справи повідомлений належним чином і своєчасно. Від МТСБУ поштою до суду надійшов лист про розгляд справи за відсутністю його представника та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду цивільної справи повідомлений належним чином і своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Представник СТзДВ «Гарантія» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду цивільної справи повідомлений належним чином і своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неявки суду не повідомив.

В судове засідання з'явився представник ОСОБА_2 в особі адвоката ОСОБА_1, який підтримав вимоги і заперечення на первинний позов свого довірителя, викладені в зустрічному позові в повному обсязі.

Вислухавши представника ОСОБА_2, вивчивши первинний позов, зустрічний позов, заперечення на позов та наявні матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог МТСБУ та ОСОБА_2, з огляду на наступне.

Судом встановлені обставини та відповідні ним правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

7 березня 2013 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем «Субару Форестер» р.н. НОМЕР_1, рухався вул. Академіка Павлова в м. Харкові. Поблизу розташування буд. № 44 «б» ОСОБА_2, виконуючи маневр розвороту з лівої смуги проїзної частини, не впевнився в безпеці своїх дій. В цей же час в побіжному напрямку рухався водій ОСОБА_3, керуючи належним ОСОБА_4 автомобілем «Мазда 3» р.н. НОМЕР_2, який замість того, щоб знизити швидкість і виконати випередження автомобіля «Субару Форестер» праворуч, не впевнившись в безпеці своїх дій, при наявності на проїзній частини цього напрямку двох смуг руху, виконав заборонений маневр ліворуч, виїхав на зустрічну смугу, в результаті чого виникло зіткнення вказаних транспортних засобів.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2013 року, зміненої постановою апеляційного суду Харківської області від 5 червня 2013 року, що набрали законної сили, вказана ДТП виникла в результаті порушення з боку водія ОСОБА_2 вимог п. 10.1, а з боку водія ОСОБА_3 - п. п. 10.1, 10.4 та 12.3 ПДРУ.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана в наслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір шкоди відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини даної ДТП, характер та кількість порушень вимог правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, допущених її учасниками, суд дійшов висновку про необхідність розподілу ступеня вини між водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у співвідношенні 25 на 75 %, керуючись принципами справедливості та співмірності відповідальності з об'ємом порушень, допущених учасниками ДТП під час руху. При цьому суд акцентує увагу на такому: дії водія ОСОБА_2, лише формально не відповідають вимогам п. 10.1 ПДРУ, оскільки він не повинен був передбачати можливість порушення з боку водія ОСОБА_3 низки вимог ПДРУ, з огляду на зміст п. 1.4 ПДРУ, де вказано, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші його учасники виконують вимоги даних Правил; водій ОСОБА_3, який не мав перешкод технічного характеру для виконання вимог п. п. 10.1, 10.4, 12.3 ПДРУ, замість того, щоб знизити швидкість і здійснити заздалегідь безпечний маневр випередження автомобіля «Субару Форестер» правою смугою руху, не знижуючи швидкості, вирішив здійснити заборонений виїзд на зустрічну смугу руху для його обгону, що й зумовило зіткнення транспортних засобів на високій швидкості, яка в свою чергу визначила виникнення відповідних об'єму технічних пошкоджень та розміру матеріального збитку.

Відповідно до звіту про оцінку вартості ліквідації КТЗ № 151/1/13 від 25 червня 2013 року ринкова вартість автомобіля «Мазда 3» р.н. НОМЕР_2 до пошкодження з ПДВ складала 91322,78 грн., а його вартість станом на дату оцінки з урахуванням ПДВ - 27974,44 грн. За таких обставин, з урахуванням розподілу часток вини у виникненні ДТП між її учасниками обґрунтований розмір страхового відшкодування з боку МТСБУ ОСОБА_3 дорівнює - (91322,78 - 27974,44) * 25 % = 15837,08 грн. З огляду на положення п. 38.2.1 ст. 38 Закону, сплачена МТСБУ ОСОБА_3 завищена сума страхового відшкодування в розмірі 31674,17 грн. підлягає стягненню в порядку регресу в розмірі 15837,08 грн. з ОСОБА_2 та СТзДВ «Гарантія», а в порядку повернення помилково сплаченої частки страхового відшкодування в розмірі - 31674,17 - 15837,08 = 15837,08 грн. з ОСОБА_3

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2279 від 8 квітня 2013 року розмір матеріального збитку від пошкодження автомобіля «Субару Форестер» р.н. НОМЕР_1 складає 24502,73 грн. Тобто, з урахуванням розподілу часток вини у виникненні ДТП між її учасниками, загальна сума стягнення на користь ОСОБА_2 складає - 24502,73 * 75 % = 18377,05 грн.

З огляду на ст. 1194 ЦК України, яка передбачає субсидіарну відповідальність страховика і страхователя перед потерпілим, та вказівки ст. 12, п. 32.7 ст. 32 Закону про виключення із страхового відшкодування розміру франшизи та втрати товарної вартості, загальна сума відшкодування за пошкодження автомобіля «Субару Форестер» підлягає розподілу між СТзДВ «Гарантія» - 18377,05 - 2928,05 = 15449,00 грн. та ОСОБА_3 - (1000,00 + 2904,07) * 75 % = 2928,05 грн.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Закону МТСБУ здійснює регламентні виплати лише у випадку недостатності майна страховика для виконання своїх зобов'язань, тобто після проходження процедури банкротства. Оскільки учасниками процесу суду не були надані докази відкриття стосовно СТзДВ «Гарантія» процедури банкротства, суд вважає, що МТСБУ не є належним відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін зобов'язання.

З урахуванням притягнення за первинним позовом МТСБУ в якості співвідповідача і СТзДВ «Гарантія», суд вважає за доцільне здійснити стягнення суми в порядку регресу безпосередньо з СТзДВ «Гарантія» в розмірі боргу за страховим відшкодуванням по відношенню до ОСОБА_2 в сумі - 15449,00 грн., її надлишок в розмірі - 15837,08 - 15449,00 = 388,08 грн. - з ОСОБА_2, а частку помилково виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_3 в сумі 15837,08 грн. з її отримувача - ОСОБА_3 В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до МТСБУ та СТзДВ «Гарантія» відмовити, стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 2928,05 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволеної частки задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частки позовних вимог, у задоволенні якої позивачеві було відмовлено.

Згідно переліку судових витрат, що міститься в ст. ст. 79, 84 ЦПК України, та наявних і матеріалах цивільної справи фіскальних документів: виписки № 118 від 16.014.2014 р. - витрати на правову допомогу на суму 1000,00 грн.; квитанції № 100455.1208.1 від 23.01.2014 р. на суму 316,75 грн. - судовий збір, суд вважає доведеними понесені МТСБУ судові витрати на правову допомогу - 1000,00 грн. та судового збору - 316,75 грн., а усього 1316,75 грн. ОСОБА_2 з зв'язку із подачею до суду зустрічного позову були понесені витрати по сплаті: телеграми відповідачу - 40,92 грн. за квитанцією № 1631 від 21.03.2013 р.; висновку автотоварознавця - 705,60 грн., та судові витрати по сплаті: юридичної допомоги - 2500,00 грн. за квитанцією № 00031 від 04.06.2014р., судового збору - 243,60 грн. за квитанцією № 34 від 31.07.2014 р., усього 3490,12 грн.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги МТСБУ за розміром суми повністю але стягнув її з притягнутих до участі в цивільній справі відповідачів у відповідних частках, загальна сума понесених позивачем по первинному позову судових витрат 1316,75 грн. присуджується пропорційно стягнутій з кожного відповідача грошовій сумі, а само: з СТзДВ «Гарантія» - 1316,75 * (15449,00 : 31674,17 ) = 642,24 грн.; з ОСОБА_2 - 1316,75 * (388,08 : 31674,17) = 16,13 грн.; з ОСОБА_3 - 1316,75 * (15837,08 : 31674,17) = 658,37 грн.

З урахуванням того, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до МТСБУ та СТзДВ «Гарантія» судом відмовлено, а з ОСОБА_3 на його користь стягнута сума 3178,05 грн., при загальній сумі стягнення 18377,05 грн., з ОСОБА_3 на користь позивача за зустрічним позовом підлягають стягненню судові витрати в розмірі - 3490,12 * (3178,05 : 18377,05) = 603,57 грн.

Відповідно до п. 1.1, 1.6 ст. 1 Закону страхувальники це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Експлуатація механічного транспортного засобу на підставі п. 2.1 ПДРУ може здійснюватися при наявності у водія: п/п. «а» посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п/п «б» реєстраційного документу на транспортний засіб; п/п «г» полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно п. 30.2 ст. 30 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Під час розгляду цивільної справи ОСОБА_2 та його представником будь-яких клопотань щодо призначення автотоварознавчої експертизи з метою перевірки відомостей, викладених в звіті № 151/13 від 26 червня 2013 року не заявлялося. З огляду на вказані факти і норми права, суд вважає, що заперечення ОСОБА_2 проти первинного позову МТСБУ в частині здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_3, а не власнику автомобіля «Мазда 3» р.н. НОМЕР_2, невірного визначення вартості автомобіля «Мазда» р.н. НОМЕР_2 до і після ДТП, виконання розрахунків без врахування його права на залишки пошкодженого транспортного засобу, не є слушними, в силу чого такі під час ухвалення рішення по цивільній справі судом не враховуються.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1190, 1191, 1194, 1212 ЦК України, ст. ст. 1,12, 22, 29, 30, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10,11, 79, 88 209, 212, 214-215 ЦПК ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» та зустрічний позов ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визначити частки матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в результаті ДТП (ступінь вини), що мала місце 7 вересня 2013 року напроти будинку № 44 «б» по вул. Академіка Павлова в м. Харкові, такими, що складають відповідно 75 та 25 %.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму 388,08 грн.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму 15449,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України помилково сплачену частку страхового відшкодування в сумі 15837,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в сумі 16,13 грн.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в сумі 642,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в сумі 658,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 не сплачувану страховиком суму 2928,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 603,57 грн.

В задоволенні інших вимог позивачам по первинному і зустрічному позовам відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя: Д.В. Цвірюк