Постанова № 42430286, 08.12.2014, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 0904/2260/12

Номер провадження 1/341/42/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку)

08 грудня 2014 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.С.

прокурора - Тюшки І.І.

адвоката - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Галича клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про відновлення строку на касаційне оскарження, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з клопотанням, яке надійшло до суду 11 листопада 2014 року, в якому просить відновити строк на касаційне оскарження вироку Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року та ухвали Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року про засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання вказує, що вироком Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ст. ст. 191 ч. 4, 15 ч. 2, 191 ч. 2, 366 ч. 2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнено з іспитовим строком тривалістю два роки з покладенням на засудженого обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_3 засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнено з іспитовим строком тривалістю два роки з покладенням на засудженого обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов заступника прокурора Івано Франківської області задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 в користь Національного заповідника "Давній Галич" 210593 грн. 80 коп. збитків.

Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року вирок змінено в частині призначення додаткового покарання та перекваліфіковано його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України і вважати його засудженим за ст. ст. 191 ч. 4, 15 ч. 2, 191 ч. 2, 366 ч. 2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки.

Цією ж ухвалою задоволено заяву ОСОБА_3 та звільнено його від відбування призначеного судом першої інстанції покарання у виді 2-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Не погоджуючись з вироком Галицького районного суду та ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області про засудження ОСОБА_2 в інтересах останнього, вищезазначені вирок та ухвалу він 02 липня 2014 року оскаржив у касаційному порядку.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2014 року у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 для перевірки в касаційному порядку було відмовлено у зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам ст. 350 КПК України 1960 року. Вказану постанову, яку було відправлено в його адресу 15 серпня 2014 року, він (ОСОБА_1) отримав 22 серпня 2014 року. Так як, 23, 24, 25 серпня були святковими і неробочими днями, він фізично не міг направити касаційну скаргу. При цьому, посилаючись на ч. 2 ст. 386 КПК України (в редакції 1960 року) помилково вважав, що шестимісячний строк на касаційне оскарження вироків, які набрали законної сили, не пропущено. В зв'язку з цим, він 26 серпня 2014 року звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з клопотанням про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку місцевого суду та ухвали апеляційної інстанції.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року йому було відмовлено в поновленні пропущеного строку з посиланням на те, що він помилився щодо терміну касаційного оскарження, вважаючи його пропущеним. Оскільки, вирок Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року був переглянутий Апеляційним судом Івано-Франківської області 12 червня 2014 року, строк касаційного оскарження вироку згідно ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року спливав 12 вересня 2014 року, тобто на час звернення з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження, такий строк фактично пропущений ще не був.

Після отримання вказаної постанови, він повторно направив до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вирок Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року щодо засудження ОСОБА_2 Цього разу, постановою суду касаційної інстанції від 24 жовтня 2014 року, яку він отримав 07 листопада 2014 року у витребуванні кримінальної справи було відмовлено з підстав пропуску строків на касаційне оскарження.

Вважає, що такий строк ним пропущено з поважних причин, оскільки касаційна скарга та всі додані до неї матеріали перебували в судових інстанціях і жодного дня з вини скаржника не пропущено. При цьому вказує, що об'єктивною перешкодою для розгляду касаційної скарги послугувало перебування її в Галицькому районному суді Івано-Франківської області, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перебування скарги в поштовому перебігу. Просить поновити йому строк на касаційне оскарження.

Заслухавши засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити, міркування прокурора, який в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 383 КПК України в редакції 1960 року, у касаційному порядку можуть бути перевірені, в тому числі вироки місцевих судів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків. Статтею 386 КПК України передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили, а у разі подачі скарги з пропуском зазначеного строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених ст. 353 цього Кодексу. Як зазначено у вказаній статті, у разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касації, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Судом встановлено, що не погоджуючись з вироком Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року та ухвали Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року щодо засудження ОСОБА_2, захисник останнього - адвокат ОСОБА_1 оскаржив вказані судові рішення в касаційному порядку. Касаційна скарга ним була подана 02 липня 2014 року.

Із змісту постанови Вищого спеціалізованого суду України від 31 липня 2014 року вбачається, що подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить вказівок на те, в чому саме полягає незаконність вироку місцевого суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 УПК України 1960 року та доводи на обґрунтування цього. При цьому, згідно із ст. 388 ч. 2 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. ст. 350, 398 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, через що у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 захиснику останнього - адвокату ОСОБА_4, для перевірки в касаційному порядку було відмовлено. Вказану постанову Вищого спеціалізованого суду України адвокат ОСОБА_1 отримав 22 серпня 2014 року, про що він сам зазначає в клопотанні та підтверджує це копією поштового конверта. Отже, подати повторно належним чином оформлену касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України в термін до 12 вересня 2014 року в нього була змога і для цього не було потреби для відновлення строку на касаційне оскарження. В зв'язку з цим, постановою Галицького районного суду від 22 вересня 2014 року ОСОБА_4 у відновленні строку на касаційне оскарження було відмовлено. Після отримання зазначеної постанови, ОСОБА_1 повторно направив до Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу на вирок Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року, а 07 листопада 2014 року отримав постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2014 року про відмову у витребуванні кримінальної справи в зв'язку з пропуском строків на касаційне оскарження.

В судовому засіданні також встановлено, що в період часу, коли ще можливо було усунути недоліки після подачі первісної касаційної скарги (з 22 серпня по 12 вересня 2014 року), повторна касаційна скарга захисника ОСОБА_1 разом з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження знаходились на розгляді Галицького районного суду Івано-Франківської області, який постановою від 22 вересня 2014 року відмовив у відновленні такого строку.

Стаття 384 ч. 2 КПК України 1960 року надає право оскарження судового рішення як засудженому так і його захиснику. Відповідно, відмова захиснику засудженого у відновленні строку на касаційне оскарження через допущені ним помилки щодо строків касаційного оскарження, позбавляє права оскаржити в касаційному порядку судові рішення самого засудженого, що суперечить загальним засадам кримінального провадження, а саме, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод.

З огляду на вищенаведені обставини суд вважає, що строк на касаційне оскарження вироку Галицького районного суду від 20 грудня 2013 року та ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року адвокатом ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 пропущено з причин, які слід визнати поважними та відновити адвокату ОСОБА_4 пропущений строк на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 353, 383 - 386 КПК України (в редакції 1960 року) суд , -

п о с т а н о в и в:

Визнати поважними причини пропуску адвокатом ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на касаційне оскарження вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2013 року та ухвали Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року та відновити пропущений строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протяго семи днів з дня проголошення постанови через Галицький районний суд

Головуючий суддя:І. І. Мельник