Ухвала суду № 42426189, 26.01.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/4880/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

у складі: головуючої - судді Баренко С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., відповідача, представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - Банк) до нього, ОСОБА_2, приватного підприємства «ЄВМ-Стандарт» (далі Підприємство) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням цього суду від 19.11.2014 позов Банку задоволено. Стягнуто на користь Банку у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2789026 грн, 89 коп. заборгованості за кредитним договором № HCL-0BC/001/2006 від 30.10.2006, а також з відповідачів 1460 420 грн. 35 коп. заборгованості за іншим договором №CrL-SME010/046/2008 від 29.01.2008 та по 1218 грн. судового збору.

02.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, з огляду на те, що його неявка до суду є поважною, оскільки його адвокат ОСОБА_3 перебувала у відрядженні. Розглядаючи справу без участи сторін, суд порушив його право на захист. У той же час заявник не заперечував наявність заборгованості за кредитними договорами та обовязок повертати кошти, однак з причин зростання курсу долара США, вважає, що Банк зобовязаний здійснити перерахунок суми заборгованості.

Заява була підтримана ОСОБА_1 у суді, який додав, що внаслідок подій в Україні, повязаних з Кримом, його підприємство перестало поставляти продукцію до Криму, а також республіка Білорусь відмовилася від поставок продукції Підприємством, що обєктивно вплинуло на неможливість виплати кредиту, а тому він має право на реструктуризацію боргу.

Представник Банку з посиланням на ст.232 ЦПК України, вважає, що ОСОБА_1 не надав доказів, які впливають на скасування заочного рішення. Відповідачі належним чином були повідомлені про розгляд даної справи, однак не повідомили суд про причини своєї неявки. Висновки суду відповідають матеріалам справи.

Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення скасовується, якщо відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У ст. 74 ЦПК України зокрема передбачено, що виклики здійснюються судовими повістками, які надсилаються поштою рекомендованим листом із повідомленням. Частиною 4 зазначеної статті визначено принцип завчасності повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про виклик до суду, якою є розрахований заздалегідь час для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" роз"яснено, що в разі неявки однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними, справа може бути розглянута у відсутності особи, яка не з'явилася, якщо є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає потреби заслухати особисті пояснення особи, яка не з'явилася.

Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка на судове засідання, призначене на 19.11.2014 на 16 год. 00 хв. була вручена особисто ОСОБА_1 12.11.2014, що підтверджується відміткою на рекомендованому листі з повідомленням (а.с.146).

У зв'язку з тим, що відповідач знав про розгляд справи в суді та, враховуючи його обізнаність про обставини справи, завчасне отримання судових повісток, не можна визнати, що права відповідача були порушені. Отже, суд дотримався визначеного цивільним процесуальним законодавством принципу завчасності повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про виклик до суду. Також у справі немає даних, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості будь яким способом (телеграмою, у телефонному режимі тощо) повідомити суд про причини своєї неявки. В суді ОСОБА_1 пояснив, що таких причин у нього не було.

Твердження ОСОБА_1, про порушення його права на захист при ухваленні заочного рішення не відповідає матеріалам справи. З представленої ним копії довіреності вбачається, що ОСОБА_3 представляє його інтереси ще з 09.10.2013, проте суду не було відомо про це.

Посилання ОСОБА_1 на те, що Банк у звязку зі зростанням курсу долара США, трагічних подій на Україні має здійснити перерахунок боргу, на думку суду не є істотними обставинами, що впливають на скасування заочного рішення в контексті ст.232 ЦПК України та не є предметом позову.

Окрім цього належне виконання сторонами прийнятого на себе зобов'язання, передбачено як умовами кредитного договору, так і нормами чинного законодавства України, зокрема,відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, отримуючи кредит позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, а також сплатити проценти в розмірі та на умовах, передбаченими кредитним договором.

Відповідно дост. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості. Відповідно дост. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,відносини банку з клієнтом регулюютьсязаконодавством України, нормативно - правовимиактами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною 2ст. 192 ЦК Українипередбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Разом з тим заст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом. Використання іноземної валюти в Україні, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на територіїУкраїни за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, визначених законом.

У розясненнях, що містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зокрема зазначено, що вплив зростання/коливання курсу іноземної валюти стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті. (п.п.15,16).

Згідно із ч. 1ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності і взаємозвязку, суд дійшов висновку про відсутність як процесуальних, так і матеріально-правових підстав для скасування заочного рішення від 19.11.2014.

Керуючись ст. ст. 74, 231 232 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до нього, ОСОБА_2, приватного підприємства «ЄВМ-Стандарт» про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Суддя: С.Г. Баренко