Постанова № 42425315, 14.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р. Справа № 804/20002/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі Бурцевої Я.Е. за участю: представника позивача Ковальчук О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради до Управління Пенсійного фонду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №49 від 25.11.2014р. про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що норма закону, яка була застосована відповідачем при прийнятті спірного рішення, а саме пункт 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту Закон № 1058-ІV), втратила чинність 1 січня 2011р., тому на момент винесення рішення не могла бути застосована, у зв'язку з чим прийняте рішення є протиправним.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. 13.01.2015р. надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

В письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи зазначено, що в результаті перевірки позивача було встановлено порушення Закону № 1058-ІV та Порядку 26-1 від 05.11.2009 року нарахування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», у зв'язку з чим на підставі п.5 ч.9 ст.106 та п.7 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було винесено рішення про застосування фінансових санкцій. Доводи позивача відповідач вважає безпідставними з огляду на п.7 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого вчинення органами ПФУ стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 листопада 2014р. відповідачем проведено позапланову перевірку відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради щодо правильності і достовірності відомостей для персоніфікованого обліку про застраховану особу у зв'язку з призначенням (перерахунком) пенсії, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування по ЗО ОСОБА_4 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., ОСОБА_5 за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено Акт №64.

В ході перевірки встановлено порушення платником вимоги п.16.4 Інструкції ро порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхуванні, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України та п.6 ст.21 Закону № 1058-ІV та порядку № 26-12 від 05.11.2009р. "Про порядок надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України"

Враховуючи встановлені порушення, на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV за неподання індивідуальних відомостей про застрахованих осіб ОСОБА_4 за 2005р. та ОСОБА_5 за 2006р. у строки, визначені законодавством, відповідачем було прийнято рішення №49 від 25.11.2014р. про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 138227,24 грн.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, який діяв до 1 січня 2011р., було передбачено, що за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із набранням чинності з 1 січня 2011р. Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була виключена.

У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011р., поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058-ІV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що нарахування після 1 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-ІV позивачу штрафних санкцій за неподання індивідуальних відомостей про застрахованих осіб ОСОБА_4 за 2005р. та ОСОБА_5 за 2006р. у строки визначені законодавством є протиправним.

Аналогічна позиція також міститься у постанові Верховного Суду України від 04 лютого 2014р. (справа № 21-458а13).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 49 від 25.11.2014р. про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (50026, м. Кривий Ріг, пл. 60-річчя СРСР, буд. 1, код ЄДРПОУ 02142276) судовий збір в сумі 276,46 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 січня 2015 року.

Суддя О.В. Серьогіна