Рішення № 42425132, 20.01.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 925/2213/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фермерського господарства «Арій», Черкаська область, Драбівський район, с. Драбово-Барятинське, вул. Суворова, 9

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення 341 400,00 грн. безпідставно отриманих коштів,

за участю представників сторін:

від позивача: Крусь Ю.І. - за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_4 - за нот. посвідченою довіреністю;

від відповідача-2: участі не брав.

Фермерське господарство «Арій» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про стягнення 341400 грн. безпідставно отриманих коштів.

Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Надано оригінали представлених документів.

Представник відповідача-1 вимоги заперечив та вказав, що спір не підлягає вирішенню в господарському суді, оскільки всі відносини виникли між фізичними особами, договір не є господарським, тому провадження належить припинити. Подано письмовий відзив на позов.

Відповідач-2 надав суду письмову заяву про визнання вимог.

Позивач спростовує заперечення відповідача-1 та вказує на сплату коштів на рахунок відповідача-1 як підприємця та ухилення відповідача-1 від укладення письмового договору купівлі-продажу трактора «Джон Дір 8400». Позивач обумовленого майна не отримав.

Суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі положень ст. 75 ГПК України.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідачі є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання з внесенням даних до ЄДРПОУ та з присвоєнням ідентифікаційних номерів.

Між позивачем та відповідачем-1 не укладалось письмового договору (правочину) купівлі-продажу, постачання тощо на придбання за плату трактора «Джон Дір 8400» та погодженого сторонами асортименту (специфікації) та належної якості. Наявні договірні відносини між суб'єктами господарювання та наміри придбання трактора «Джон Дір».

Позивач надав суду розписку від 21.09.2012р. про отримання відповідачем-1 5000 грн. передоплати за трактор «Джон Дір 8400» (а.с. 10).

Позивач підтвердив отримання рахунку №12 від 21.09.2012р. від відповідача ФОП ОСОБА_1 (а.с. 11) на оплату в вересні 2012р. придбання трактора «Джон Дір 8400» за 726400 грн. Позивач платіжним дорученням №335 від 25.09.2012р. перерахував відповідачу-1 726400 грн. за трактор згідно виставленого рахунку (а.с. 12).

Відповідач-1 заперечує доводи позивача тим, що рахунок видано фізичною особою-громадянином ОСОБА_1, а не підприємцем (ФОП); судом порушена підсудність даного спору і спір має бути розглянуто в загальному суді.

Доводи відповідача-1 спростовуються позивачем з посиланням на Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена Постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. №280. У вказаному рахунку на оплату №12 відповідач-1 вказав свій розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль». Код рахунку 2605 використовується на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток.

Відповідач-1 не заперечив отримання коштів від ФГ «Арій».

25.09.2012р. ОСОБА_1 видав довіреність фізичній особі ОСОБА_5 (а.с. 14-15), якою уповноважив розпоряджатися та користуватися (продати, здати в оренду, обміняти, передати в позичку) трактором «Джон Дір 8400» 1997р., знятий з обліку.

Згідно акту приймання-передачі від 25.09.2012р. (а.с. 17) ОСОБА_1 передав по Генеральному дорученню у ФГ «Арій» колісний трактор «Джон Дір». Трактор був оглянутий представниками ФГ «Арій» без зауважень.

Представники сторін заперечили укладання договору купівлі-продажу.

26.09.2012р. позивач направив лист-вимогу про повернення коштів (а.с. 18). Адресат чи одержувач вимоги не вказаний.

10.12.2012р. спірний трактор «Джон Дір» був проданий через товарну біржу ОСОБА_6 - договір комісії №067435 (а.с. 20-22).

10.06.2014р. позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 726400 грн. (а.с. 23-24).

05.09.2014р. між ФГ «Арій» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір часткового забезпечення зобов'язання (часткової поруки) ОСОБА_1 перед ФГ «Арій» на суму 200 грн.

Представник відповідача-1 у відзиві на позов заперечив вимоги позивача з мотивів помилки позивача в суб'єкті та в оцінці взаємовідносин сторін. Представник вважає, що правовідносини склались між сторонами: фізична особа-громадянин ОСОБА_1 та юридична особа ФГ «Арій». ОСОБА_1 в повному обсязі виконав зобов'язання - передав трактор та отримав гроші і ніяких додаткових зобов'язань на себе не приймав. Він, як фізична особа, відзвітував перед ДПІ про отримання доходу від продажу трактора. Вважає, що даний спір підлягає припиненню, оскільки не підлягає розгляду в господарському суді. Вимоги позивача про повернення коштів відповідач-1 заперечує як надумані, оскільки саме ФГ «Арій» відмовилось укладати письмовий договір на придбання трактора - з його нотаріальним посвідченням, щоб не сплачувати податок 36320 грн.

Зміна намірів, про яку пише в претензії позивач, відповідач-1 розцінює як відмову від договору купівлі-продажу, що є необґрунтованим.

Суд дійшов висновку, що відповідач-1 усвідомлює відсутність укладеного письмового двостороннього договору між сторонами на відчуження трактора. Суд також вважає, що відносини між сторонами будувались як відносини між суб'єктами господарювання, оскільки спірний трактор «Джон Дір 8400» не є побутовою чи споживчою технікою, а є оборотним засобом сільськогосподарського виробництва і придбаний відповідачем-1 як приватним підприємцем, що використовує все своє майно у підприємницькій діяльності, з метою використання трактора за призначенням в сільгоспвиробництві та отримання прибутку.

Факт подання громадянином ОСОБА_1 податкової звітності до ДПІ стосовно отримання прибутку від відчуження трактора не враховується судом при прийнятті рішення, оскільки суд не оцінює зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за межами предмету спору.

Відповідачем-1 не доведено підстав отримання та утримання спірних коштів позивача та наміру укласти з позивачем письмовий двосторонній оплатний договір купівлі-продажу трактора «Джон Дір 8400» належної комплектації та якості (стан, моторесурс тощо).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 ЦК України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Факту укладення між учасниками спору угоди (правочину) щодо купівлі-продажу трактора «Джон Дір 8400» судом не встановлено. Наявність договірних відносин не оспорюється сторонами.

Суд зазначає, що після перерахування спірних коштів господарським товариством приватному підприємцю ОСОБА_1, учасниками відносин жодних дій щодо оформлення та виконання договірних відносин між собою у встановленому порядку не вчинялось, зважаючи на що, кошти в сумі 726400,00 грн. перераховані відповідачу-1 на підставі виданого рахунку від імені відповідача-1 з платіжними реквізитами суб'єкта господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із зазначеної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Наведені обставини відносяться до даних спірних правовідносин. Таким чином, перераховані відповідачу грошові кошти згідно платіжного доручення від 25.09.2012р. №335 на загальну суму 726400,00 грн. за відсутності оформлення договірних відносин між сторонами, можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача-1 без достатніх правових підстав, оскільки позивач втратив інтерес до виконання відповідачем-1 зобов'язання в натурі, а відповідач-1 не вчинив юридично значимих дій для настання відповідних правових наслідків правочину чи договору.

Виручена громадянином ОСОБА_5 з продажу спірного трактора «Джон Дір» сума 385000 грн. була внесена в касу ФГ «Арій» (та 5000 грн. попередньої оплати). Розмір суми, що підлягає стягненню з відповідача-1 становить 341400 грн. (726400 - 385000 грн. - 5000 грн.).

Враховуючи забезпечення зобов'язання частковою порукою ФОП ОСОБА_2 на 200 грн., належить стягнути з відповідача-1 ФОП ОСОБА_1 341200 грн., та з відповідача-2 ФОП ОСОБА_2 - 200 грн. на користь позивача ФГ «Арій».

Суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував та довів свої позовні вимоги про стягнення з відповідачів 341400,00 грн., що отримані ними без достатніх правових підстав.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Вимоги позивача підтверджені документально, та ґрунтуються на приписах законодавства, яке регламентує спірні правовідносини.

Відповідач-1 не спростував доводи позивача та не подав доказів укладання письмового договору відчуження майна, а також витребування майна (трактора) з чужого незаконного володіння, не надав доказів на спонукання позивача на вчинення певних дій.

Відповідач-2 позовні вимоги визнав.

Позовні вимоги належить задовольнити та стягнути з відповідачів на користь позивача 341400 грн. безпідставно отриманих коштів.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідачів та стягнути на користь позивача 6828,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок НОМЕР_3 в ХОТ ПАТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 352093

на користь фермерського господарства «Арій», вул. Суворова, 9 с. Драбово-Барятинське Драбівського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 33259065, рахунок №2600812217 в ЧОД ПАТ «Райффайзен банку Аваль» м. Черкаси, МФО 354411

341200 грн. безпідставно отриманих коштів та 6821,00 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

на користь фермерського господарства «Арій», вул. Суворова, 9 с. Драбово-Барятинське Драбівського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 33259065, рахунок №2600812217 в ЧОД ПАТ «Райффайзен банку Аваль» м. Черкаси, МФО 354411

200 грн. безпідставно отриманих коштів та 07 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26.01.2015р.

Суддя Г.М. Скиба