Рішення № 42425098, 21.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р.Справа № 916/4454/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ногай Д.С. за довіреністю № 04/28 від 12.01.2015р.

Від відповідача: Ющенко Н.М. за довіреністю №186/2 від 01.12.2014р., Пучкова А.В. за довіреністю № 186/1 від 01.12.2014р.

Від третіх осіб:

- Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області: Коваль А.В. за довіреністю № 08.4-4871РС від 18.09.2014р.

- товариства з обмеженою відповідальністю компанію „Браво": не з'явився;

- фермерського господарства „Сади Градениці": не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК": не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль": не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Калімера": не з'явився;

- дочірнього підприємств „Маккенлі": Стороженко О.П. за довіреністю від 14.01.2015р.

- дочірнього підприємства „Дирекція Єдиного Замовника": не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Балтік Контрол Україна": не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Нотлексінвест": не з'явився;

- гр. ОСОБА_7: не з'явився;

- гр. ОСОБА_8: не з'явився;

- гр. ОСОБА_9: не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ТОП Фінанс": Андрущак А.В. за довіреністю № 137 від 15.09.2014р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко" до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю компанії „Браво", фермерського господарства „Сади Градениці", товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК", товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль", товариства з обмеженою відповідальністю „Калімера", дочірнього підприємств „Маккенлі", дочірнього підприємства „Дирекція Єдиного Замовника", товариства з обмеженою відповідальністю „Балтік Контрол Україна", товариства з обмеженою відповідальністю „Нотлексінвест", гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8, гр. ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ТОП Фінанс" про визнання недійсними додаткових угод до іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Порто-Франко" (далі по тексту - АТ АБ „Порто-Франко"), від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім" (далі по тексту - ТОВ „Одеський торговий дім") про: визнання недійсним нікчемного додаткового договору від 18.12.2013р. про внесення змін до іпотечного договору, укладеного між сторонами по справі, посвідченого 28.12.2012р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 4081; визнання недійсним нікчемного додаткового договору від 19.12.2013р. про внесення змін до іпотечного договору, укладеного між сторонами по справі, посвідченого 28.12.2012р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 4081; визнання недійсним договору від 20.12.2013р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладеного між сторонами по справі, посвідченого 28.12.2012р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 4081; застосування наслідків недійсності вищезазначених нікчемних правочинів та встановлення способу виконання рішення суду шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою, у якості забезпечення за кредитними договорами, як це було передбачено іпотечним договором від 28.12.2012р., укладеним між сторонами по справі, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованим в реєстрі за № 4081, нерухомого майна: нежилого приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., які складаються в цілому з зазначених у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 7652754, що виданий на передачу в іпотеку комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 21.12.2012р. за № 36873699: з нежилих приміщень підвалу та третього поверху в цілому.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстави, передбаченої ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для кваліфікації спірних угод як нікчемних, оскільки в результаті вчинення спірних правочинів позивач як банк відмовився від власних майнових вимог протягом річного терміну, що передував введенню в АТ АБ „Порто-Франко" тимчасової адміністрації, а також необхідності визнання нікчемних спірних договорів недійсними в судовому порядку з метою забезпечення відновлення прав позивача.

Ухвалою від 10.11.2014р. господарським судом було порушено провадження у справі № 916/4454/14 та на підставі ст. 27 ГПК України було залучено Державну реєстраційну службу Головного управління юстиції в Одеській області, товариство з обмеженою відповідальністю компанію „Браво" (далі по тексту - ТОВ компанія „Браво"), фермерське господарства „Сади Градениці" (далі по тексту - ФГ „Сади Градениці"), товариство з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" (далі по тексту - ТОВ „Агроінвест СК"), товариство з обмеженою відповідальністю „Грааль" (далі по тексту - ТОВ „Грааль"), товариство з обмеженою відповідальністю „Калімера" (далі по тексту - ТОВ „Калімера"), дочірнє підприємство „Маккенлі" (далі по тексту - ДП „Маккенлі"), дочірнє підприємство „Дирекція Єдиного Замовника" (далі по тексту - ДП „Дирекція Єдиного Замовника"), товариство з обмеженою відповідальністю „Балтік Контрол Україна" (далі по тексту - ТОВ „Балтік Контрол Україна"), товариство з обмеженою відповідальністю „Нотлексінвест" (далі по тексту - ТОВ „Нотлексінвест"), гр. ОСОБА_7 (далі по тексту - ОСОБА_7), гр. ОСОБА_8 (далі по тексту - ОСОБА_8.) та гр. ОСОБА_9 (далі по тексту - ОСОБА_9.) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В процесі розгляду справи судом відповідно до ст. 27 ГПК України також було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ТОП Фінанс" (далі по тексту - ТОВ „Фінансова компанія „ТОП Фінанс") до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

26.11.2014р. на адресу суду надійшло клопотання АТ АБ „Порто-Франко" про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на нежилі приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., які складаються в цілому з зазначених у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 7652754, що виданий на передачу в іпотеку комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 21.12.2012р. за № 36873699: з нежилих приміщень підвалу та третього поверху в цілому, які належать ТОВ „Одеський торговий дім" (код ЄДРПОУ 23862916) на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серії САА № 417447), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, 23.09.2004р., зареєстрованого 28.09.2004р. КП „ОМБТІ та РОН" номер запису: 56 в книзі: 35неж-199, номер витягу 4884211, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження або обтяжень вказаного майна, а також шляхом передачі вищезазначеного майна на відповідальне зберігання уповноваженому представнику АТ АБ „Порто-Франко". В обґрунтування необхідності вжиття вказаних заходів до забезпечення позову АТ АБ „Порто-Франко" посилається на ймовірну наявність загрози відчуження названого майна, яке було обтяжене іпотекою на користь позивача як іпотекодержателя до моменту укладення спірних договорів, на користь невстановленого кола осіб, що, за переконанням АТ АБ „Порто-Франко", призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Розглянувши клопотання АТ АБ „Порто-Франко" про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження. Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У п.п. 3, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що, по-перше: в порушення вимог ст. 33 ГПК України позивачем при зверненні до суду із клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову не було наведено суду жодної передбачено ст. 66 ГПК України обставини, яка свідчить про наявність загрози істотного ускладнення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки подане клопотання обґрунтоване виключно припущенням АТ АБ „Порто-Франко" щодо можливого продажу відповідачем майна, на яке позивач просив накласти арешт та оголосити заборону його відчуження і обтяження.

По-друге, господарський суд зазначає, що накладення арешту на майно та заборона його відчуження як заходи забезпечення вживаються судом виключно щодо вимог про право власності на це майно, про його витребування тощо, тобто у випадку, коли відповідне майно виступає предметом спору. В даному ж випадку, виходячи із предмету та підстав пред'явленого позову, вжиття заходів до його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження і обтяження є таким, що суперечить закону.

По-третє, щодо забезпечення позову шляхом передачі майна на відповідальне зберігання АТ АБ „Порто-Франко" слід зазначити, що такий захід до забезпечення позову нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачений. Більш того, приписами ст. 67 ГПК України взагалі заборонено вжиття господарським судом заходів до забезпечення позову не передбачених цим кодексом.

Підсумовуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що клопотання АТ АБ „Порто-Франко" про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованим та безпідставним, запропоновані способи забезпечення є такими, що не пов'язані із предметом спору та, у випадку передачі майна на відповідальне зберігання, не передбачені приписами процесуального закону. У зв'язку з викладеним, судом було відмовлено АТ АБ „Порто-Франко" у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, 26.12.2014р. АТ АБ „Порто-Франко" було подано до суду клопотання в порядку ст. 27 ГПК України про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилався на факт введення у АТ АБ „Порто-Франко" тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, а також на приписи ст.ст. 19, 20, 26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо порядку формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, способу їх використання та виплат вкладникам грошових коштів за рахунок Фонду. За результатами розгляду даного клопотання господарський суд зазначає, що предметом спору по даній справі є визнання недійсними низки договорів, укладених позивачем як банком та відповідачем як майновим поручителем з метою розірвання іпотечного договору, предмет якого забезпечував виконання зобов'язань третіх осіб за кредитними договорами, тобто вирішення даного спору не впливає ані на формування коштів Фонду, ані на виконання його зобов'язань перед вкладниками-фізичними особами, ані на дійсність зобов'язань неплатоспроможного банку перед вкладниками. Той факт, що даний позов пред'явлено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ АБ „Порто-Франко" ніяким чином не свідчить про те, що рішення суду по даній справі вплине на права та обов'язки Фонду гарантування щодо позивача, оскільки пред'явлення таких позовів відповідно до ст.ст. 36-38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є способом здійснення уповноваженою особою своїх повноважень, в т.ч. повноважень виконавчого органу неплатоспроможного банку.

Тобто, в даному випадку між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відсутній необхідний матеріально-правовий зв'язок щодо спірних правовідносин, у зв'язку з чим, судом було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.

Також, 15.01.2015р. до суду надійшло клопотання АТ АБ „Порто-Франко" про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом міста Києва пов'язаних із нею наступних справ: 1) справи № 910/27915/14 за позовом АТ АБ „Порто-Франко" до ТОВ „Фінансова компанія „Топ Фінанс" про визнання недійсним зокрема укладеного між названими особами договору факторингу № 2 від 22.08.2014р.; 2) справи № 910/27916/14 за позовом АТ АБ „Порто-Франко" до ТОВ „Фінансова компанія „Топ Фінанс" про визнання недійсним зокрема укладеного між названими особами договору факторингу №32 від 26.08.2014р.; 3) справи № 910/27918/14 за позовом АТ АБ „Порто-Франко" до ТОВ „Фінансова компанія „Топ Фінанс" про визнання недійсним зокрема укладеного між названими особами договору факторингу № 5 від 27.08.2014р. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на той факт, що в межах вищезазначених справ судом вирішується питання про дійсність договорів факторингу, на підставі яких АТ АБ „Порто-Франко" було відступлено на користь ТОВ „Фінансова компанія „Топ Фінанс" права вимоги щодо виконання ДП „Маккенлі", ФГ „Сади Градениці", ТОВ „Нотлексінвест", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зобов'язань за кредитними договорами, в забезпечення яких укладався іпотечний договір, який було розірвано на підставі оспорюваних в межах даної справи додаткових угод. У зв'язку з викладеним, за переконанням АТ АБ „Порто Франко", до моменту вирішення питання про дійсність вищезазначених договорів факторингу розгляд даної справи є неможливим.

Розглянувши клопотання АТ АБ „Порто-Франко" про зупинення провадження у справі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи і не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у зв'язку з обмеженістю предметом та підставами позову.

За переконанням суду, вирішення питання про обґрунтованість позовних вимог АТ АБ „Порто-Франко", що заявлені в межах даної справи, не перебуває у залежності від розгляду господарським судом міста Києва всіх трьох вищезазначених справ через відмінність обставин, які входять до предмету доказування в межах вказаних справ виходячи з предметно-підставних характеристик пред'явлених АТ АБ „Порто-Франко" позовів. Так, в межах даної справи судом відповідно до ст. 215 ЦК України надається правова оцінка спірним угодам на предмет їх відповідності закону в момент вчинення відповідних правочинів, в той час як договори факторингу, які є предметами спору в межах справ № 910/27915/14, № 910/27916/14, № 910/27918/14, що перебувають в провадженні господарського суду міста Києва, були укладені значно пізніше спірних угод, у зв'язку з чим, не можуть впливати на їх дійсність. Таким чином, постановлення судових актів за результатами розгляду вказаних справ не призведе до юридичної колізії відмінних за змістом рішень.

В сукупності вищенаведені обставини свідчать про непов'язаність між собою даної справи та справ № 910/27915/14, № 910/27916/14, № 910/27918/14, що перебувають в провадженні господарського суду міста Києва, у зв'язку з чим, суд не находить передбачених ст. 79 ГПК України правових підстав для зупинення провадження у даній справі, що має наслідком відмову у задоволенні відповідного клопотання АТ АБ „Порто-Франко".

Відповідач повністю заперечує проти позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим. Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував на тому, що взамін забезпечення зобов'язань третіх осіб іпотекою, що була припинена на підставі спірних угод, в заставу АТ АБ „Порто-Франко" було передано інше майно, вартість якого є достатньою для задоволення вимог останнього до боржників. Крім того, ТОВ „Одеський торговий дім" з посиланням на положення ст. 58 Конституції України, ст.5 ЦК України наголошувало на неможливості застосування чинної редакції ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", покладеної позивачем в основу пред'явленого позову, як підстави для визнання спірних договорів недійсними, оскільки закони не мають зворотної сили, крім випадків пом'якшення відповідальності.

Відповідно до наданих письмових пояснень, треті особи ТОВ компанія „Браво", ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ „Нотлексінвест", ДП „Маккенлі", ТОВ „Калімера", ОСОБА_7, ТОВ „Грааль", ТОВ „Балтік Контрол Україна", ДП „Дирекція Єдиного Замовника" та ТОВ „Фінансова компанія „Топ Фінанс" повністю заперечують проти задоволення позовних вимог АТ АБ „Порто-Франко".

Державною реєстраційною службою Головного управління юстиції в Одеській області, незважаючи на участь в судових засіданнях її представника, власної позиції по суті заявлених вимог суду наведено не було.

Інші треті особи не скористались правом на участь своїх представників в судовому процесі та не надали суду пояснень по суті заявлених позовних вимог.

Також, при зверненні до суду із даним позовом АТ АБ „Порто-Франко" було зазначено про необхідність залучення прокуратури Одеської області до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Оскільки відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст.ст. 2. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, судом не було залучено прокурора Одеської області до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. В той же час, судом було направлено копію ухвали про порушення провадження у даній справі на адресу прокурора Одеської області для вирішення питання про вступу у дану справу у випадку наявності на це передбачених законом підстав, проте прокурором не було подано до суду письмової заяви в порядку ст. 29 ГПК України з цього приводу, що є необхідною умовою для допущення прокурора до участі у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.08.2007р. між акціонерним комерційним банком „Порто-Франко", найменування якого було змінено на АТ КБ „Порто-Франко" (в подальшому у випадках відображення в документах попередніх назв позивача вживається чинне найменування), по тексту договору іменований Банк, та ОСОБА_8 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 1919/1-07 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 26.09.2007р., № 2 від 14.03.2008р., № 3 від 04.12.2008р., № 4 від 07.05.2010р., № 5 від 14.01.2011р., № 6 від 05.04.2011р., № 7 від 22.03.2013р.), у відповідності до умов якого Банк надав Позичальнику довгостроковий кредит на поточні потреби в сумі 255 000 доларів США на строк з 01.08.2007р. по 04.04.2023р., зі сплатою відсотків за користування кредитом: з 01.08.2007р. по 13.03.2008р. в розмірі 13,5% річних; з 14.03.2008р. по 04.04.2011р. в розмірі 12,5% річних; з 05.04.2011р. в розмірі 11% річних. Позичальник зобов'язався повернути Банку отримані кредитні кошти за погодженим сторонами графіком та сплатити відсотки за користування кредитом.

Зобов'язання ОСОБА_8, що випливають із кредитного договору № 1919/1-07 від 01.08.2007р., були забезпечені низкою наступних договорів:

- договір поруки № 01-08-2007/4 від 01.08.2007р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор) та ОСОБА_12 (Поручитель), а також додаткові угоди № 1 від 26.09.2007р., № 2 від 14.03.2008р. та № 3 від 05.04.2011р., направлені на зміну відомостей про забезпечене зобов'язання у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, які не містять обмежень щодо обсягу відповідальності Поручителя;

- договір поруки № 01-08-2007/3 від 01.08.2007р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор) та ОСОБА_13 (Поручитель), а також додаткові угоди № 1 від 26.09.2007р., № 2 від 14.03.2008р., направлені на зміну відомостей про забезпечене зобов'язання у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, які не містять обмежень щодо обсягу відповідальності Поручителя;

- іпотечний договір від 22.03.2013р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та приватним підприємством „Сібаріс" (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі за № 1815, за яким Іпотекодавпець як майновий поручитель передав в іпотеку Іпотекодержателю належне йому нерухоме майно - нежилу будівлю загальною площею 372,3 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2, та розташована на орендованій Іпотекодавцем земельній ділянці площею 0,0723 га. Ринкова вартість предмету іпотеки на момент укладення договору становила 647 922 грн. Крім забезпечення зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором № 1919/1-07 від 01.08.2007р., вказаною іпотекою також забезпечувались зобов'язання за наступними договорами, укладеними із Іпотекодержателем: кредитним договором № 2987/2-07 від 30.11.2007р. (з урахуванням всіх можливих додаткових угод), за яким ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 47 500 євро із строком повернення до 04.04.2023р. та сплатою відсотків річних в сумі 11%; № 503/3-08 від 26.03.2008р. (з урахуванням всіх можливих додаткових угод), за яким ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 200 784,95 доларів США, із строком повернення до 04.04.2023р. та сплатою відсотків в сумі 11% річних; № 140/1-11 від 05.04.2011р. (з урахуванням всіх можливих додаткових угод), за яким ОСОБА_13 було надано кредит в сумі 688 000 грн., із строком повернення до 04.04.2023р. та сплатою відсотків в сумі 16% річних;

- договір застави цінних паперів № 1431/13-ЦП від 19.12.2013р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_8, що випливають із кредитного договору № 1919/1-07 від 01.08.2007р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 3 219 513 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-Імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 804 878,25 грн., заставною вартістю 6 760 977 грн.

05.08.2008р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ДП „Дирекція Єдиного Замовника" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 08.09.2008р., № 1 від 25.11.2008р., № 3 від 09.12.2008р., № 4 від 09.02.2009р., № 5 від 10.03.2009р., № 6 від 09.04.2009р., № 7 від 15.05.2009р., № 8 від 11.06.2009р., № 9 від 25.06.2009р., № 10 від 10.07.2009р., № 11 від 10.08.2009р., № 12 від 08.09.2009р.,№ 13 від 12.10.2009р., № 14 від 10.11.2009р.,, № 15 від 10.12.2009р, № 16 від 15.01.2010р., № 17 від 10.02.2010р., № 18 від 10.03.2010р., № 19 від 13.04.2010р., № 21 від 10.06.2010р., № 22 від 12.07.2010р., № 23 від 02.08.2010р., № 24 від 10.08.2010р., № 25 від 10.09.2010р., № 26 від 21.10.2010р., № 27 від 10.11.2010р., № 28 від 13.12.2010р., № 29 від 24.12.2010р., № 30 від 14.01.2011р., № 31 від 11.02.2011р., № 32 від 10.03.2011р., № 33 від 11.04.2011р., № 34 від 16.05.2011р., № 35 від 09.06.2011р., № 36 від 01.07.2011р., № 37 від 11.07.2011р., № 38 від 12.06.2012р., № 39 від 26.06.2012р., № 40 від 10.09.2012р., № 41 від 10.10.2012р., № 42 від 13.11.2012р., № 43 від 11.12.2012р., № 44 від 24.12.2012р., № 45 від 29.03.2013р., № 46 від 11.06.2013р., № 47 від 11.11.2013р., № 48 від 30.12.2013р.,№ 49 від 08.05.2014р., № 50 від 06.06.2014р., № 51 від 04.07.2014р., № 52 від 01.08.2014р., № 53 від 29.08.2014р.), за якими Банк відкрив Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 14 125 000 грн. в межах наявних вільних кредитних коштів в строк від 05.08.2008р. до 26.09.2014р. зі сплатою відсотків в наступній сумі: з 05.08.2008р. по 31.12.2013р. в розмірі 17% річних; з 01.01.2014р. по 26.09.2014р. в розмірі 23% річних. Позичальник зобов'язався належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

В забезпечення зобов'язань ДП „Дирекція Єдиного Замовника", що випливають із кредитного договору № 1365/1-08 від 05.08.2008р., а також усіх додаткових угод до нього, 31.03.2014р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ДП „Дирекція Єдиного Замовника" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 1495/14-ЮР, за умовами якого в рахунок виконання власних зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права за договором банківського вкладу (депозиту) № 16Д-2014 від 31.03.2014р., укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, під якими розуміються права вимоги повернення суми вкладу та сплати нарахованих і невиплачених на вклад відсотків за договором банківського вкладу на дату невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. На день укладення договору розмір вкладу за договором банківського вкладу складав 9 500 000 грн., а у випадку збільшення розміру вкладу, майнові права, передані в заставу поширюються на всю суму вкладу за договором банківського вкладу.

29.12.2012р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ „Нотлексінвест" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 759/4-12 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 20.12.2012р., № 2 від 10.06.2013р. та № 3 від 03.03.2014р.), у відповідності до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 1 000 000 доларів США на строк з 29.10.2012р. по 02.03.2015р. зі сплатою 9,0% річних на поповнення оборотних засобів. Позичальник зобов'язався належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.

В забезпечення зобов'язань ТОВ „Нотлексінвест", що випливають із кредитного договору № 759/4-12 від 29.10.2012р., а також усіх додаткових угод до нього, 31.03.2014р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 1504/14-ЮР, за умовами якого в рахунок виконання власних зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права за договором банківського вкладу (депозиту) № 19Д-2014 від 31.03.2014р., укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, під якими розуміються права вимоги повернення суми вкладу та сплати нарахованих і невиплачених на вклад відсотків за договором банківського вкладу на дату невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. На день укладення договору розмір вкладу за договором банківського вкладу складав 660 000 грн., а у випадку збільшення розміру вкладу, майнові права, передані в заставу поширюються на всю суму вкладу за договором банківського вкладу.

08.09.2008р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ компанія „Браво" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1556/2-08 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 15.12.2008р., № 2 від 18.12.2008р., № 3 від 24.12.2008р., № 4 від 25.06.2009р., № 5 від 10.12.2009р., № 6 від 15.01.2010р., № 7 від 01.02.2010р., № 8 від 10.03.2010р., № 9 від 13.04.2010р., № 10 від 01.07.2010р., № 11 від 12.07.2010р., № 12 від 19.01.2011р., № 13 від 01.07.2011р., № 14 від 09.08.2011р., № 15 від 16.03.2012р., № 16 від 15.05.2012р.. № 17 від 11.06.2012р., № 18 від 10.07.2012р., № 19 від 10.09.2012р., № 20 від 07.02.2013р., № 21 від 17.05.2013р., № 22 від 01.07.2013р., № 23 від 10.07.2013р., № 24 від 09.10.2013р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на інвестиційну діяльність в сумі 11 052 709,80 грн. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 08.09.2008р. по 08.08.2014р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 08.09.2008р. по 31.01.2010р. в розмірі 17% річних; з 01.02.2010р. по 30.06.2010р. в розмірі 18% річних; з 01.07.2010р. по 18.01.2011р. в розмірі 28% річних; з 19.01.2011р. по 30.06.2011р, в розмірі 22% річних; з 01.07.2011р. по 30.06.2013р. в розмірі 19% річних; з 01.07.2013р. в розмірі 12% річних. Позичальник зобов'язався повернути Банку отримані кредитні кошти за погодженим сторонами графіком та сплатити відсотки за користування кредитом.

В забезпечення зобов'язань ТОВ компанія „Браво", що випливають із кредитного договору № 1556/2-08 від 08.09.2008р., між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мейнбоардінвест" (Заставодавець) було укладено договір застави цінних паперів № 1440/13-ЦП від 19.12.2013р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.03.2014р.), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ компанія „Браво, що випливають із вказаного кредитного договору з усіма додатковими угодами, передав в заставу Заставодержателю 37 500 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „АОА Інвестментс", номінальною вартістю 375 000 грн., заставною вартістю 3 000 000 грн.

Крім того, 27.12.2012р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ компанія „Браво" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 925/4-12 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 25.01.2013р., № 2 від 08.04.2013р.,№ 3 від 17.05.2013р., № 4 від 01.07.2013р., № 5 від 10.07.2013р., № 6 від 25.07.2013р., № 7 від 25.12.2013р., № 8 від 30.04.2014р., № 9 від 29.05.2014р.,№ 10 від 27.06.2014р., № 11 від 25.07.2014р., № 12 від 28.07.2014р., № 13 від 22.08.2014р.), у відповідності до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 26 000 000 грн. на строк з 27.12.2012р. по 19.09.2014р. на поповнення оборотних засобів зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 27.12.2012р. по 30.06.2013р. в розмірі 20% річних; з 01.07.2013р. по 19.09.2014р. в розмірі 12% річних. Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

В забезпечення зобов'язань ТОВ компанія „Браво", що випливають із кредитного договору № 925/4-12 від 27.12.2012р., між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_15 (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 29.07.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 1878, за яким Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю належне йому нерухоме майно: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,5792 га, кадастровий номер 5122786400:02:001:2971, ринкова вартість якої відповідно до звіту становить 4 862 000 грн.; нежитлові будівлі під АДРЕСА_3, загальною площею 858,2 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 0,5792 га, загальна ринкова вартість якого відповідно до звіту складає 4 862 000 грн. Заставна вартість предмету іпотеки була визначена сторонами в наступних розмірах: земельна ділянка в сумі складає 4 862 000 грн., будинок в сумі 3 231 000 грн., загалом предмет іпотеки - 8 093 100,00 грн.

09.03.2011р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ „Агроінвест СК" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 94/01-11 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 09.12.2011р., № 2 від 12.01.2012р., № 3 від 26.03.2012р., № 4 від 10.07.2012р., № 5 від 25.12.2012р., № 6 від 07.03.2013р., № 7 від 06.06.2013р., № 8 від 04.10.2013р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 1 500 000 доларів США на поповнення оборотних засобів на строк з 09.03.2011р. по 03.10.2014р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 09.03.2011р. по 25.03.2012р. в розмірі 15% річних; з 26.03.2012р. в розмірі 10% річних.

Зобов'язання ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. (з урахуванням додаткових угод), були забезпечені низкою наступних договорів:

- договір застави цінних паперів № 1441/13-ЦП від 19.12.2013р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мейнбоардінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 114 750 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „АОА Інвестментс", номінальною вартістю 1 147 500 грн., заставною вартістю 9 180 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1465/14-ЦП від 19.12.2013р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мерканте" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 350 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 87 000 грн., заставною вартістю 738 500 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1484/14-ЦП від 28.02.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мерканте" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 286 500 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „АОА Інвестментс", номінальною вартістю 71 625,00 грн., заставною вартістю 604 515,00 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1475/14-ЦП від 28.02.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ДП „Дирекція Єдиного Замовника" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 43 500 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Київський завод газового устаткування та приладів", номінальною вартістю 2 175 000 грн., заставною вартістю 15 660 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1499/14-ЦП від 31.03.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Кристалпортінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 400 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „СТС-Капітал", номінальною вартістю 400 000 грн., заставною вартістю 2 868 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1441/13-ЦП від 23.07.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „АВМТЕХНО" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 360 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „СТС-Капітал", номінальною вартістю 360 000 грн., заставною вартістю 2 581 200 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1546/14-ЦП від 31.07.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Агроінвест СК", що випливають із кредитного договору № 94/01-11 від 09.03.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 505 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 126 250,00 грн., заставною вартістю 1 070 600,00 грн.

21.03.2006р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ОСОБА_9 (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 534/1-06 та низку додаткових угод до нього (№ 1 від 24.03.2006р., № 2 від 14.07.2006р., № 3 від 19.03.2009р., № 4 від 19.03.2010р., № 5 від 16.03.2011р., № 6 від 23.08.2011р., № 7 від 16.03.2012р., № 8 від 01.07.2013р., № 9 від 05.11.2013р., № 10 від 14.03.2014р.), у відповідності до умов якого Банк відкриває Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поточні потреби в сумі 3 813 500 грн. з 21.03.2006р. по 14.03.2016р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 21.03.2006р. по 22.08.201р. в розмірі 14% річних; з 23.08.2011р. по 30.06.2013р. в розмірі 19,9% річних; з 01.07.2013р. в розмірі 12% річних. Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

Зобов'язання ОСОБА_9., що випливають із кредитного договору № 534/1-06 від 21.03.2006р., були забезпечені низкою наступних договорів:

- договір поруки № 21-03-06/4 від 21.03.2006р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор) та ОСОБА_7 (Поручитель), а також додаткові угоди № 1 від 24.03.2006р., № 2 від 19.03.2009р. та № 3 від 19.03.2010р., № 4 від 16.03.2011р., № 5 від 23.08.2011р., № 6 від 16.03.2012р., № 7 від 01.07.2013р., № 8 від 05.11.2013р., № 9 від 14.03.2014р., направлені на зміну відомостей про забезпечене зобов'язання у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, які не містять обмежень щодо обсягу відповідальності Поручителя;

- договір поруки № 21-03-06/юр2 від 21.03.2006р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор) та приватним акціонерним товариством „Одеський торговий дім", яке змінило свою організаційну форму на ТОВ „Одеський торговий дім" у зв'язку із набранням чинності Законом України „Про акціонерні товариства" (Поручитель), а також додаткові угоди № 1 від 24.03.2006р., № 2 від 19.03.2009р., № 3 від 19.03.2010р., № 4 від 16.03.2011р., № 5 від 23.08.2011р., № 6 від 16.03.2012р., № 7 від 01.07.2013р., № 8 від 05.11.2013р., № 9 від 14.03.2014р. направлені на зміну відомостей про забезпечене зобов'язання у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, які не містять обмежень щодо обсягу відповідальності Поручителя;

- договір поруки № 23-07-2014/2 від 23.07.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор), ТОВ „Нотлексінвест (Поручитель) та ОСОБА_9 (Позичальник). При цьому, на підставі додаткової угоди № 1 від 29.07.2014р. сторонами було погоджено факт наявності станом на 29.07.2014р. заборгованості Позичальника за забезпеченим зобов'язанням в загальній сумі 3 885 318,94 грн. та погодили порядок та строки її погашення.

27.12.2007р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ „Грааль" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 3172/8-07 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 30.01.2008р., № 2 від 17.03.2008р., № 3 від 10.03.2009р., № 4 від 16.03.2009р., № 5 від 25.06.2009р., № 6 від 10.03.2010р., № 7 від 13.04.2010р., № 8 від 08.05.2010р., № 9 від 17.05.2010р., № 10 від 01.06.2010р., № 11 від 10.06.2010р., № 12 від 12.07.2010р., № 13 від 10.08.2010р., № 14 від 10.09.2010р., № 15 від 11.10.2010р., № 16 від 10.11.2010р., № 17 від 13.12.2010р., № 18 від 14.01.2011р., № 19 від 21.01.2011р., № 20 від 11.03.2011р., № 21 від 11.04.2011р., № 22 від 06.05.2011р., № 23 від 16.05.2011р., № 24 від 09.06.2011р., № 25 від 06.07.2011р., № 26 від 11.07.2011р., № 27 від 10.08.2011р., № 28 від 12.09.2011р., № 29 від 06.10.2011р., № 30 від 11.10.2011р., № 31 від 10.11.2011р., № 32 від 12.12.2011р., № 33 від 17.01.2012р., № 34 від 06.02.2012р., № 35 від 10.02.2012р., № 36 від 16.03.2012р., № 37 від 21.03.2012р., № 38 від 11.04.2012р., № 39 від 15.05.2012р., № 40 від 11.06.2012р., № 41 від 10.09.2012р., № 42 від 10.10.2012р., № 43 від 13.11.2012р., № 44 від 11.12.2012р., № 45 від 16.01.2013р., № 46 від 06.02.2013р., № 47 від 01.07.2013р., № 48 від 05.07.2013р., № 49 від 23.12.2013р., № 50 від 04.07.2014р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поточну діяльність в сумі 16 365 000 грн. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 08.09.2008р. по 03.07.2015р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 27.12.2007р. по 31.05.2010р. в розмірі 12%; з 01.06.2010р. по 30.06.2013р. в розмірі 18% річних; з 01.07.2013р. в розмірі 12% річних Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

В забезпечення зобов'язань ТОВ „Грааль", що випливають із кредитного договору № 3172/8-07 від 27.12.2007р., а також усіх додаткових угод до нього, 31.03.2014р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мерканте" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 1502/14-ЮР, за умовами якого в рахунок виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права за договором банківського вкладу (депозиту) № 8Д-2014 від 26.02.2014р., укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, під якими розуміються права вимоги повернення суми вкладу та сплати нарахованих і невиплачених на вклад відсотків за договором банківського вкладу на дату невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. На день укладення договору розмір вкладу за договором банківського вкладу складав 6 000 000 грн., а у випадку збільшення розміру вкладу, майнові права, передані в заставу поширюються на всю суму вкладу за договором банківського вкладу.

16.09.2008р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ „Балтік Контрол Україна" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1620/2-08 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 22.09.2008р., № 2 від 25.11.2008р., № 3 від 10.12.2008р., № 4 від 26.01.2009р., № 5 від 11.06.2009р.,№ 6 від 30.06.2009р., № 7 від 10.07.2009р., № 8 від 13.08.2009р., № 9 від 15.09.2009р., № 10 від 14.10.2009р., № 11 від 21.10.2009р., № 12 від 18.11.2009р., № 13 від 17.12.2009р., № 14 від 18.01.2010р., № 15 від 01.02.2010р., № 16 від 18.02.2010р., № 17 від 18.03.2010р., № 18 від 16.04.2010р., № 19 від 17.05.2010р., № 20 від 17.06.2010р., № 21 від 16.07.2010р., № 22 від 16.08.2010р., № 23 від 10.09.2010р., № 24 від 12.11.2010р., № 25 від 10.01.2011р., № 26 від 14.01.2011р., № 27 від 10.03.2011р., № 28 від 12.12.2011р., № 29 від 12.03.2012р., № 30 від 16.03.2012р., № 31 від 15.05.2012р., № 32 від 11.06.2012р., № 33 від 10.08.2012р., № 34 від 10.09.2012р., № 35 від 10.10.2012р., № 36 від 09.11.2012р., № 37 від 07.02.2013р., № 38 від 08.05.2013р., № 39 від 08.08.2013р., № 40 від 08.05.2014р., № 41 від 06.06.2014р., № 42 від 11.06.2014р.) у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на інвестиційну діяльність в сумі 12 934 050,00 грн. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 08.09.2008р. по 10.06.2015р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 16.09.2008р. по 31.01.2010р. в розмірі 17% річних; з 01.02.2010р. в розмірі 18% річних. Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

В забезпечення зобов'язань ТОВ „Балтік Контрол Україна", що випливають із кредитного договору № 1620/2-08 від 16.09.2008р., а також усіх додаткових угод до нього, 31.03.2014р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Балтік Контрол Україна" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 1503/14-ЮР, за умовами якого в рахунок виконання власних зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права за договором банківського вкладу (депозиту) № 17Д-2014 від 31.03.2014р., укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, під якими розуміються права вимоги повернення суми вкладу та сплати нарахованих і невиплачених на вклад відсотків за договором банківського вкладу на дату невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. На день укладення договору розмір вкладу за договором банківського вкладу складав 820 000 грн., а у випадку збільшення розміру вкладу, майнові права, передані в заставу поширюються на всю суму вкладу за договором банківського вкладу.

26.01.2011р. між АТ КБ „Порто-Франко" (Банк) та ФГ „Сади Градениці" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 32/2-11 від 26.01.2011р. та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 10.03.2011р., № 2 від 10.11.2011р., № 3 від 16.01.2012р., № 4 від 22.03.2012р., № 5 від 12.11.2012р., № 6 від 10.04.2013р., № 7 від 13.05.2013р., № 8 від 06.06.2013р., № 9 від 12.08.2013р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 836 000 євро на поточні потреби на строк з 26.01.2011р. по 25.01.2016р. зі сплатою 8,8% річних. Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

Зобов'язання ФГ „Сади Градениці", що випливають із кредитного договору № 32/2-11 від 26.01.2011р. та додаткових угод до нього, були забезпечені низкою наступних договорів:

- договір застави майнових прав № 1260/3-11-ИП від 26.01.2011р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ФГ „Сади Градениці" (Заставодавець), за умовами якого в рахунок виконання власних зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права (право володіння, користування та розпорядження) на фруктовий сад, згідно акту інвентаризації садів та ягідників, закладених з 2008р. від 10.06.2010р., що складається з: 9 620 персикових дерев, засіяних навесні 2008р. на земельній ділянці площею 24,5га; 4 784 сливових дерев, засіяних навесні 2008р.. на земельній ділянці площею 12,5 га; 4 888 сливових дерев, засаджених восени 2008р. на земельній ділянці площею 12,5 га, що належать Заставодавцю на праві власності та відображені в 20 рядку балансу Заставодавця, згідно балансової довідки від 25.01.2011р. Фруктовий сад розташований на 49,5 га із 150 га землі Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, що орендується Заставодавцем у Біляївської районної державної адміністрації згідно договору оренди землі. Заставна вартість предмету застави визначається сторонами в сумі 1 211 611,08 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1464/14-ЦП від 31.01.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „АВМТЕХНО" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ФГ „Сади Градениці", що випливають із кредитного договору № 32/2-11 від 26.01.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 22 800 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Київський завод газового устаткування та приладів", номінальною вартістю 1 140 000 грн., заставною вартістю 8 208 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1476/14-ЦП від 28.02.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ДП „Дирекція Єдиного Замовника" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ФГ „Сади Градениці", що випливають із кредитного договору № 32/2-11 від 26.01.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 31 720 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Київський завод газового устаткування та приладів", номінальною вартістю 1 586 000 грн., заставною вартістю 11 419 200 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1500/14-ЦП від 31.03.2014р.(з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.07.2014р.), укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ФГ „Сади Градениці", що випливають із кредитного договору № 32/2-11 від 26.01.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 6 575 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 1 643 750 грн., заставною вартістю 13 939 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1521/14-ЦП від 30.04.2014р., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Мерканте" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення зобов'язань ФГ „Сади Градениці", що випливають із кредитного договору № 32/2-11 від 26.01.2011р. з усіма додатковими угодами передав в заставу Заставодержателю 1 192 500 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 298 125 грн., заставною вартістю 2 528 100грн.;

- договір поруки № 26-01-11/2 від 26.01.2011р.., укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор) та ОСОБА_16 (Поручитель), а також додаткові угоди № 1 від 10.03.2011р., № 2 від 24.02.2012р. та № 3 від 22.03.2012р., направлені на зміну відомостей про забезпечене зобов'язання у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, які не містять обмежень щодо обсягу відповідальності Поручителя.

24.07.2008р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ТОВ „Калімера" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1285/2-08 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 23.10.2008р., № 2 від 23.04.2009р., № 3 від 30.06.2009р., № 4 від 01.04.2010р., № 5 від 29.04.2010р., № 6 від 13.05.2010р., № 7 від 21.05.2010р.; № 8 від 14.06.2010р., № 9 від 17.06.2010р., № 10 від 15.07.2010р., № 11 від 11.02.2011р., № 12 від 08.06.2011р., № 13 від 10.08.2011р., № 14 від 16.09.2011р., № 15 від 14.10.2011р., № 16 від 14.12.2011р., № 17 від 13.01.2012р., № 18 від 21.03.2012р., № 19 від 13.04.2012р., № 20 від 15.05.2012р., № 21 від 30.05.2012р., № 22 від 10.07.2012р., № 23 від 13.08.2012р., № 24 від 13.09.2012р., № 25 від 12.10.2012р., № 26 від 12.11.2012р., № 27 від 11.11.2013р., № 28 від 11.07.2014р., № 29 від 11.04.2014р., № 30 від 11.07.2014р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поточну діяльність в сумі 1 741 250 доларів США в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 24.07.2008р. по 10.07.2015р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 24.07.2008р. по 31.03.2010р. в розмірі 12,5% річних; з 01.04.2010р. по 12.05.2010р. в розмірі 13,8% річних; з 13.05.2010р. по 13.06.2010р. в розмірі 14,37% річних; з 14.06.2010р. по 14.07.2010р. в розмірі 14,5% річних; з 15.07.2010р. по 20.03.2012р. в розмірі 14,6% річних; з 21.03.2012р. в розмірі 10% річних.

В забезпечення зобов'язань ТОВ „Калімера", що випливають із кредитного договору 1285/2-08 від 24.07.2008р., а також усіх додаткових угод до нього, 19.12.2013р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „АВМТЕХНО" (Заставодавець) було укладено договір застави цінних паперів № 1444/13-ЦП, за яким Заставодавець з метою забезпечення вищезазначених кредитних зобов'язань ТОВ „Калімера" передав в заставу Заставодержателю 420 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Фінансова компанія „СТС-Капітал", номінальною вартістю 420 000 грн., заставною вартістю 3 011 400 грн.

27.12.2012р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ДП „Маккенлі" (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 924/2-12 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 26.04.2013р., № 2 від 10.06.2013р., № 3 від 01.07.2013р., № 4 від 25.10.2013р., № 5 від 23.12.2013р., № 6 від 25.04.2014р., № 7 від 23.05.2014р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поточну діяльність в сумі 39 245 000 грн. з 27.12.2012р. по 22.05.2015р. зі сплатою відсотків за наступними ставками: з 27.12.2012р. по 01.07.2013р. в розмірі 20,2% річних; з 01.07.2013р. в розмірі 8% річних

В забезпечення зобов'язань ДП „Маккенлі", що випливають із кредитного договору № 924/2-12 від 27.12.2012р., а також усіх додаткових угод до нього, 25.07.2013р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ДП „Маккенлі" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 1404/13-ИП, за умовами якого в рахунок виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором Заставодавцем було передано в заставу майнові права за договором банківського вкладу (депозиту) № 16Д-2013 від 26.06.2013р., укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, під якими розуміються права вимоги повернення суми вкладу та сплати нарахованих і невиплачених на вклад відсотків за договором банківського вкладу на дату невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. На день укладення договору розмір вкладу за договором банківського вкладу складав 12 180 000,00 грн., а у випадку збільшення розміру вкладу, майнові права, передані в заставу поширюються на всю суму вкладу за договором банківського вкладу.

29.10.2007р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Банк) та ОСОБА_7 (Позичальник) було укладено кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 2767/2-07 та в подальшому низку додаткових угод до нього (№ 1 від 28.08.2009р., № 2 від 26.08.2010р., № 3 від 26.08.2011р., № 4 від 23.08.2012р., № 5 від 22.08.2013р., № 6 від 20.08.2014р.), у відповідності до умов якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поточні потреби в сумі 1 111 000 грн. з 29.10.2007р. по 25.03.2015р.; з лімітом 911 000 грн. з 26.03.2015р. по 27.04.2015р.; з лімітом 711 000 грн. з 28.04.2015р. по 25.05.2015р.; з лімітом 511 000 грн. з 26.05.2015р. по 25.06.2015р.; з лімітом 311 000 грн. з 26.06.2015р. по 27.07.2015р.; з лімітом 111 000 грн. з 28.07.2015р. по 20.08.2015р. та сплатою відсотків в розмірі 12,0% річних. Позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії у відповідності до умов договору та тарифами Банку, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, обумовлені договором.

Зобов'язання ОСОБА_7, що випливають із кредитного договору 2767/2-07 від 29.10.2007р. та додаткових угод до нього, були забезпечені низкою наступних договорів:

- договір застави цінних паперів № 1430/13-ЦП від 19.12.2013р, укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення вищезазначених кредитних зобов'язань ОСОБА_7 передав в заставу Заставодержателю 500 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 125 000 грн., заставною вартістю 1 050 000 грн.;

- договір застави цінних паперів № 1424/13-ЦП від 18.11.2013р, укладений між АТ АБ „Порто-Франко" (Заставодержатель) та ТОВ „Нотлексінвест" (Заставодавець), за яким Заставодавець з метою забезпечення вищезазначених кредитних зобов'язань ОСОБА_7 передав в заставу Заставодержателю 500 000 простих іменних акцій, емітентом яких є публічне акціонерне товариство „Експортно-імпортна агенція „Омега", номінальною вартістю 125 000 грн., заставною вартістю 1 050 000 грн.

Крім того, 28.12.2012р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та ТОВ „Одеський торговий дім" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 4081 (далі по тексту - договір іпотеки № 4081 від 28.12.2012р.), у відповідності до умов якого вказаним договором забезпечуються зобов'язання Іпотекодержателя за наступними кредитними договорами із боржниками: 1) кредитний договір № 924/2-12 від 27.12.2012р., укладений між Іпотекодержателем та ДП „Маккенлі", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 39 245 000 грн., строк повернення 26.04.2013р., відсотки 20,2% річних; 2) кредитний договір № 1365/1-08 від 05.08.2008р., укладений між Іпотекодержателем та ДП „Дирекція Єдиного Замовника", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 8 625 000 грн., строк повернення 24.06.2013р., відсотки 17% річних; 3) кредитний договір № 925/4-12 від 27.12.2012р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ компанія „Браво", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 24 000 000 грн., строк повернення 25.01.2013р., відсотки 20% річних; 4) кредитний договір № 1556/2-08 від 08.09.2008р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ компанія „Браво", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 11 052 709,80 грн., строк повернення 09.10.2013р., відсотки 19% річних; 5) кредитний договір № 1620/2-08 від 16.09.2008р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ „Балтік Контрол Україна", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 12 934 050 грн., строк повернення 08.05.2013р., відсотки 18% річних; 6) кредитний договір № 32/2-11 від 26.01.2011р., укладений між Іпотекодержателем та ФГ „Сади Градениці", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 836 000 євро., строк 25.01.2016р., відсотки 8,8% річних; 7) кредитний договір № 94/01-11 від 09.03.2011р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ „Агроінвест СК", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 1 500 000 доларів США., строк повернення 07.03.2013р., відсотки 10% річних; 8) кредитний договір № 759/4-12 від 29.10.2012р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ „Нотлексінвест", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 1 000 000 доларів США; строк повернення 03.03.2014р., відсотки 9%; 9) кредитний договір № 3172/8-07 від 27.12.2007р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ „Грааль", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 14 756 484,09 грн., строк повернення 06.02.2013р., відсотки 18% річних; 10) кредитний договір № 2767/2-07 від 29.10.2007р., укладений між Іпотекодержателем та ОСОБА_7, а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 1 111 000 грн., строк повернення 22.08.2013р., відсотки 12% річних; 11) кредитний договір № 1919/1-07 від 01.08.2007р., укладений між Іпотекодержателем та ОСОБА_8, а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 255 000 доларів США, строк повернення 22.08.2013р., відсотки 12% річних; 12) кредитний договір № 1285/2-08 від 24.07.2008р., укладений між Іпотекодержателем та ТОВ „Калімера", а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 741 250 доларів США; строк повернення 11.11.2013р., відсотки 10% річних; 13) кредитний договір № 534/1-06 від 21.03.2006р., укладений між Іпотекодержателем та ОСОБА_9, а також усі додаткові угоди які є та можуть бути укладені в майбутньому, сума кредиту 3 013 500 грн., строк повернення 14.03.2014р., відсотки 19,9% річних.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., які складаються в цілому з зазначених у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 7652754, що виданий на передачу в іпотеку комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 21.12.2012р. за № 36873699: з нежилих приміщень підвалу та третього поверху в цілому, які належать ТОВ „Одеський торговий дім" (код ЄДРПОУ 23862916) на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серії САА № 417447), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, 23.09.2004р., зареєстрованого 28.09.2004р. КП „ОМБТІ та РОН" номер запису: 56 в книзі: 35неж-199, номер витягу 4884211. Балансова вартість предмету іпотеки становить 25 401 564 грн., заставна вартість - 330 596 175 грн.

18.12.2013р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та ТОВ „Одеський торговий дім" (Іпотекодавець) було укладено додатковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3312 (далі по тексту - додатковий договір № 3312 від 18.12.2013р.) про внесення змін до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., на підставі якого із переліку зобов'язань, що забезпечуються іпотекою за основним договором, було виключено зобов'язання ТОВ „Нотлексінвест" за кредитним договором 759/4-12 від 29.10.2012р.

Також, 19.12.2013р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та ТОВ „Одеський торговий дім" (Іпотекодавець) було укладено додатковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3317 (далі по тексту - додатковий договір № 3317 від 19.12.2013р.) про внесення змін до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., на підставі якого із переліку зобов'язань, що забезпечуються іпотекою за основним договором, було виключено: 1) зобов'язання ДП „Маккенлі" за кредитним договором № 924/2-12 від 27.12.2012р.; 2) зобов'язання ДП „Дирекція Єдиного Замовника" за кредитним договором № 1365/1-08 від 05.08.2008р.; 3) зобов'язання ТОВ компанія „Браво" за кредитним договором № 925/4-12 від 27.12.2012р.; 4) зобов'язання ТОВ „Балтік Контрол Україна за кредитним договором № 1620/2-08 від 16.09.2008р.; 5) зобов'язання ОСОБА_8 за кредитним договором № 1919/1-07 від 01.08.2007р.; 6) зобов'язання ОСОБА_9 за кредитним договором № 534/1-06 від 21.03.2006р.

Крім того, 20.12.2013р. між АТ АБ „Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та ТОВ „Одеський торговий дім" (Іпотекодавець) було укладеного договір про розірвання договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3330 (далі по тексту - договір про розірвання № 3330 від 20.12.2013р.) яким було передбачено розірвання договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та, як наслідок, припинення встановленої іпотеки щодо виконання решти зобов'язань боржників за кредитними угодами, а саме: 1) зобов'язання ТОВ компанія „Браво" за кредитним договором № 1556/2-08 від 08.09.2008р.; 2) зобов'язання ФГ „Сади Градениці" за кредитним договором № 32/2-11 від 26.01.2011р.; 3) зобов'язання ТОВ „Агроінвест СК" за кредитним договором № 94/01-11 від 09.03.2011р.; 4) зобов'язання ТОВ „Грааль" за кредитним договором № 3172/8-07 від 27.12.2007р.; 5) зобов'язання ОСОБА_7 за кредитним договором № 2767/2-07 від 29.10.2007р.; 6) зобов'язання ТОВ „Калімера" за кредитним договором № 1285/2-08 від 24.07.2008р.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

В свою чергу, положеннями ст. 17 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі зокрема припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору та з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, в результаті розірвання договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., відповідні зобов'язання та забезпечувальне обтяження, встановлене цим договором, є такими, що припинились.

Проте, відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 26.09.2014р., що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.09.2014р. № 610 „Про віднесення публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко" до категорії неплатоспроможних", було розпочато з 29.09.2014р. процедуру виведення АТ АБ „Порто-Франко" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.09.2014р. по 29.12.2014р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „Порто-Франко" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Красюка Ігоря Івановича.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Здійснюючи покладені законом повноваження, за результатами перевірки договорів, укладених позивачем протягом одного року до моменту введення тимчасової адміністрації, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка призначена на проведення тимчасової адміністрації у АТ АБ „Порто-Франко", було виявлено факт укладення банком із відповідачем додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. Приймаючи до уваги встановлення уповноваженою особою Фонду наявності визначених законом підстав для кваліфікації зазначених правочинів як нікчемних, оскільки в результаті укладення спірних договорів позивач у річний термін, що передував введенню у ньому тимчасової адміністрації, відмовився від власних майнових вимог, з метою офіційного визнання цих правочинів як таких, що суперечать закону, та з метою застосування юридичних наслідків їх нікчемності позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, у відповідності до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п.п. 2.1, 2.5.2, 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

При цьому, суд зауважує, що ст. 203 ЦК України передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК України або іншому законі немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову кваліфікацію спірним правочинам на предмет їх відповідності вимогам закону, господарський суд виходить із обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які становлять підставу позову. В даному випадку позов обґрунтований посиланням на обставини, визначені спеціальною норму закону, яка містить підстави для визнання правочину недійсним виключно за умови вчинення його банком, в якому в подальшому запроваджено тимчасову адміністрацію.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (в редакції Закону України від 4 липня 2014 року N 1586-VII, який набрав чинності з 11.07.2014р. та на положення якої посилається АТ АБ „Порто-Франко" в обґрунтування пред'явленого позову) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

В той же час, згідно зі ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки згідно з імперативними вимогами ст. 215 ЦК України недійсність будь-якого правочину визначається згідно із положеннями закону, що діяли на час його вчинення, при вирішенні питання про наявність підстав для визнання додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. нікчемними та недійсними, не підлягають застосуванню положення ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (в редакції Закону України від 4 липня 2014 року N 1586-VII), що набрали чинності після вчинення спірних правочинів, оскільки це призведе до надання зворотної сили нормам закону, які не пом'якшуються відповідальність особи, тобто буде суперечити вимогам Основного Закону України та загальним засадам цивільного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 розділу „ІI. Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 04 липня 2014 року N 1586-VII (яким зокрема було внесено зміни до ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI та доповнено перелік підстав для визнання правочинів, вчинених протягом року до введення у банку тимчасової адміністрації, нікчемними) до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Проте, наведена норма не впливає на правила застосування норм закону у часі з огляду на наступне. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що в процесі прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 04 липня 2014 року N 1586-VII Верховною Радою України не розглядались та не приймались зміни до Конституції України та Цивільного кодексу України щодо порядку дії у часі положень закону, якими врегулювані питання визнання нікчемними договорів, вчинених банком протягом року до моменту запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Таким чином, наведене, з огляду на приписи ст. 4 ЦК України, додатково свідчить про неправомірність застосування нової редакції ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до спірних правовідносин, оскільки в такому випадку норми спеціального закону, яким є закон щодо системи гарантування вкладів, не можуть конкурувати з нормами основного акту цивільного законодавства.

Правова позиція суду з цього питання підтверджується багаточисельною судовою практикою щодо застосування ст. 4 ЦК України, в тому числі і постановою судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.10.2013р.

В той же час, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року N 245-VII, яка була чинною на час вчинення спірних договорів) протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: 1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; 2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; 4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком. Договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Тобто, попередня редакція ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI, що була чинна на час вчинення спірних правочинів, не передбачала такої підстави для визнання нікчемними правочину, вчиненого банком протягом року до введення у ньому тимчасової адміністрації, як відмова банку від власних майнових вимог. В той же час, проаналізувавши зміст оспорюваних угод, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставин, з якими ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в чинній на момент укладення додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. редакції пов'язувала можливість кваліфікації цих угод як нікчемних.

Сукупній правовий аналіз приписів ст.ст. 202 - 236 ЦК України, якими встановлено загальні та універсальні вимоги щодо правочинів та підстав їх визнання недійсними, дозволяють дійти висновку, що недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення (узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

За результатами перевірки і додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. на предмет наявності у них вищезазначених дефектів, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку зміст правочинів не суперечить вимогам закону, оскільки наявність обставин, підтверджуючих зворотнє, матеріалами справи не підтверджена та прямо не випливає із вимог закону. За переконанням суду, спірні правочини не порушують ч. 5 ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність", вимогами якого передбачено обов'язок банку при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків, оскільки зобов'язання третіх осіб (боржників АТ АБ „Порто-Франко" за вищезазначеними кредитними договорами) забезпечувались низкою забезпечувальних договорів, окрім іпотечного договору № 4081 від 28.12.2012р. Вчиняючи спірні правочини, сторони керувались принципом свободи договору, передбаченим ст.ст. 6, 627 ЦК України, вільно обираючи модель своєї поведінки в виходячи із встановлених меж здійснення цивільних та господарських прав.

Форма спірних правочинів - письмова із нотаріальним посвідченням, цілком відповідає як вимогам ст. 19 Закону України „Про іпотеку", у відповідності до яких зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню, так і приписам ст. 654 ЦК України, якими передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

За суб'єктним складом спірні договори були вчинені належними сторонами, доказів, підтверджуючих відсутність у представників сторін повноважень на вчинення оспорюваних угод в матеріалах справи відсутні. Крім того, матеріалами справи не підтверджено наявність дефектів волі і волевиявлення жодної із сторін спірних угод, які мали місце при їх вчиненні.

У зв'язку з викладеним, господарський суд доходить висновку, що на момент укладення додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. сторонами не було допущено порушень вимог закону, наявність яких є підставою для визнання їх нікчемними та/або недійсними, в той час як обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги про визнання цих угод нікчемними та недійсними, виникли внаслідок внесення змін до ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим, не можуть застосовуватись до спірних договорів. Таким чином, спірні договори не можуть бути кваліфіковані як нікчемні, та, відповідно, визнані недійсними судом.

Викладене свідчить про необгрунтованість позовних вимог АТ АБ „Порто-Франко" в частині визнання недійсними нікчемних додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р., а також про застосування наслідків їх недійсності.

Окремо суд вважає за необхідне підкреслити наступні обставини справи. Як свідчить зміст договору поруки № 23-07-2014/2 від 23.07.2014р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.07.2014р.), укладеного між АТ АБ „Порто-Франко" (Кредитор), ТОВ „Нотлексінвест (Поручитель) та ОСОБА_9 (Позичальник) в забезпечення зобов'язань останнього за кредитним договором № 534/1-06 від 21.03.2006р., сторонами договору поруки було погоджено факт наявності станом на 29.07.2014р. заборгованості Позичальника за забезпеченим зобов'язанням в загальній сумі 3 885 318,94 грн. Як свідчать наявні у матеріалах справи копії меморіальних ордерів № 2489 від 29.07.2014р., № 319 від 29.07.2014р., № 7 від 29.07.2014р. та № 2492 від 29.07.2014р., визнана сторонами заборгованість ОСОБА_9 перед АТ АБ „Порто-Франко" за кредитним договором № 534/1-06 від 21.03.2006р., який в тому числі забезпечувався іпотекою за умовами до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., була у повному обсязі погашена позичальником.

Крім того, між АТ АБ „Порто-Франко" (Клієнт) та ТОВ „Фінансова компанія „ТОП Фінанс" (Фактор) було укладено договори факторингу № 2 від 22.08.2014р., № 3 від 26.08.2014р., № 5 від 27.08.2014р., у відповідності до умов яких Клієнтом було передано у власність Фактору, а Фактором на оплатних умовах було прийнято права вимоги зокрема щодо таких боржників: 1) ДП „Маккенлі" за кредитним договором № 924/2-12 від 27.12.2012р. (з урахуванням додаткових угод); 2) ФГ „Сади Градениці" за кредитним договором № 32/2-11 від 26.01.2011р. (з урахуванням додаткових угод); 3) ТОВ „Нотлексінвест" за кредитним договором № 759/4-12 від 29.10.2012р.; 4) ОСОБА_7 за кредитним договором № 2767/2-07 від 29.10.2007р. (з урахуванням додаткових угод); 5) ОСОБА_8 за кредитним договором № 1919/1-07 від 01.08.2007р. (з урахуванням додаткових угод).

Відповідно до ст.ст. 1077, 1078, 1080 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

При цьому, згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Оскільки зобов'язанням відповідно до ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, у випадку відступлення кредитором належного йому права вимоги зобов'язання боржника щодо первісного кредитора припиняються.

Таким чином, в результаті укладення вищезазначених договорів факторингу позивач втратив право вимоги до вищезазначених боржників, зобов'язання яких за кредитними договорами забезпечувались в тому числі належним відповідачу нерухомим майном за договором іпотеки № 4081 від 28.12.2012р.

Крім того, згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно зі ст. 17 Закону України „Про іпотеки" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Господарський суд зауважує, що виходячи із змісту ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вжиття уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку заходів щодо виявлення правочинів, які є нікчемними із наведених у вказаній статті закону підстав, є способом забезпечення збереження майна неплатоспроможного банку та способом відновлення порушених прав останнього. В даному випадку права вимоги АТ АБ „Порто-Франко" щодо виконання зобов'язань низки боржників, які в тому числі забезпечувались іпотекою згідно умов договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р., були відступлені за договорами факторингу (ДП „Маккенлі" за кредитним договором № 924/2-12 від 27.12.2012р. (з урахуванням додаткових угод); ФГ „Сади Градениці" за кредитним договором № 32/2-11 від 26.01.2011р. (з урахуванням додаткових угод);ТОВ „Нотлексінвест" за кредитним договором № 759/4-12 від 29.10.2012р.; ОСОБА_7 за кредитним договором № 2767/2-07 від 29.10.2007р. (з урахуванням додаткових угод); ОСОБА_8 за кредитним договором № 1919/1-07 від 01.08.2007р. (з урахуванням додаткових угод) та є припиненими внаслідок погашення боржником кредитної заборгованості (ОСОБА_9 за кредитним договором № 534/1-06 від 21.03.2006р. з урахуванням додаткових угод). Тобто, відновлення в порядку реституції стану, який існував до вчинення спірних правочинів, є таким, що суперечить закону, оскільки призведе до безпідставного встановлення на користь позивача забезпечення щодо неіснуючих відносно останнього зобов'язань. Викладене додатково свідчить про безпідставність позовних вимог АТ АБ „Порто-Франко".

Щодо позовних вимог АТ АБ „Порто-Франко" про встановлення способу виконання рішення суду шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою, у якості забезпечення за кредитними договорами, як це було передбачено іпотечним договором від 28.12.2012р. № 4081, нерухомого майна: нежилого приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 2, 3, 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Державний реєстратор зокрема приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Тобто, внесення відомостей про обтяження майна іпотекою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить до виключної компетенції державного реєстратора, в т.ч. нотаріуса як спеціального суб'єкта державної реєстрації прав, та не належить до компетенції суду. В той же час, згідно з ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, утвореним Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, будь-які вимоги, пов'язані із примусовим зобов'язанням внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є непідвідомчими господарським судам та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, у п. 7.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. Статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

В сукупності всі вищенаведені обставини свідчать про те, що спір в частині вимог АТ АБ „Порто-Франко" про встановлення способу виконання рішення суду шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою, у якості забезпечення за кредитними договорами, як це було передбачено іпотечним договором від 28.12.2012р. № 4081, нерухомого майна: нежилого приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м. є непідвідомчим господарським судам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Приймаючи до уваги встановлення факту непідвідомчості господарським судам спору в частині вимог АТ АБ „Порто-Франко" про встановлення способу виконання рішення суду шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою, у якості забезпечення за кредитними договорами, як це було передбачено іпотечним договором від 28.12.2012р. № 4081, нерухомого майна: нежилого приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., провадження у справі щодо вказаної частини вимог підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, відповідно до ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 203, 215, 216, 512, 599, 627, 654, 1077, 1078, 1080 ЦК України, ст.ст. 34, 35 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (з наступними змінами та доповненнями), ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (в редакції Закону України від 4 липня 2014 року N 1586-VII), ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року N 245-VII), ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 17, 19 Закону України „Про іпотеку" позов АТ АБ „Порто-Франко" в частині вимог про визнання недійсними нікчемних додаткових договорів № 3312 від 18.12.2013р., № 3317 від 19.12.2013р. до договору іпотеки № 4081 від 28.12.2012р. та договору про розірвання № 3330 від 20.12.2013р. та застосування наслідків їх недійсності задоволенню не підлягає. При цьому, провадження у справі в частині вимог про встановлення способу виконання рішення суду шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою, у якості забезпечення за кредитними договорами, як це було передбачено іпотечним договором від 28.12.2012р. № 4081, нерухомого майна: нежилого приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16 625,3 кв.м., підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині встановлення способу виконання рішення шляхом внесення відомостей про обтяження іпотекою - припинити.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 26.01.2015р.

Суддя С.П. Желєзна