Постанова № 42425022, 26.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3968/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Яковлева С.Ю.

представника відповідача - Кумановського О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверс - Чернігів" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 17.12.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0004762200, судовий збір покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що його господарські відносини з ТОВ «Аркона-Лідер» мали реальний характер, сторони виконали свої договірні зобов'язання, виконання умов договору підтверджено всіма необхідними бухгалтерськими документами, контрагентом позивача виписано податкові накладні, що є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Договір, укладений між позивачем та ТОВ «Аркона-Лідер» не був визнаний судом недійсним, а тому у податкового органу відсутні повноваження, стверджувати про нікчемність такого договору. Крім того, позивач зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податків на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували б платника податку контролювати дотримання податкового законодавства своїх контрагентів. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплату податків до бюджету, ще не є достатньо підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами. Будь-які факти, встановлені ДПІ про незаконність діяльності контрагента повинні оцінюватися з урахуванням можливості обізнаності іншого контрагента щодо таких обставин. Так як наведені в акті обставини перевірки діяльності ТОВ «Аркона-Лідер» були виявленні лише після проведення ТОВ «Реверс-Чернігів» з ними господарських операцій, ТОВ «Реверс-Чернігів» не мав жодної змоги бути обізнаним про обставини діяльності своїх контрагентів. ДПІ в акті перевірки не вказує на наявність у ТОВ «Реверс-Чернігів» реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його контрагента на момент проведення з ними операцій. Враховуючи наведене, позивач вважає, що застосування до нього негативних наслідків у вигляді збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на додану вартість є законними, оскільки позивачем при формуванні податкового кредиту з ПДВ за результатами взаємовідносин з ТОВ «Аркона-Лідер» порушено вимоги податкового законодавства, а саме ці відносини не мали реального характеру. Так, до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області надійшов лист від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.11.2014 року №1/7/26-50-22-08 згідно якого: ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у відповідності до пункту 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркона Лідер» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за серпень 2014 року. Стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. За результатами аналізу даних податкової звітності встановлено, що на ТОВ «Аркона Лідер»: кількість працюючих - 12 осіб; основні фонди відсутні; транспортні засоби відсутні. СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків від 22.09.2014 року №819/10-26500703, згідно якого встановлено, що суб'єкт господарювання відсутній за податковою адресою. Директор ТОВ «Аркона -Лідер» ОСОБА_3 надав заяву щодо непричетності зі реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Крім того, під час проведення перевірки позивачем було надано ДПІ в м. Чернігові акти надання послуг, в яких не конкретизовано, які саме послуги було надано (зміст і обсяг господарської операції), не зазначено їхньої вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції). Товарно-транспортні накладні, які повинні підтверджувати факт перевезення товару (або надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Аркона-Лідер» для ТОВ «Реверс-Чернігів» до перевірки не надані, відповідно, неможливо ідентифікувати пункт навантаження та розвантаження, особу водія та будь-які інші відомості стосовно реальності здійснення факту надання транспортно-експедиційних послуг. Враховуючи наведене, ДПІ в м. Чернігові наполягає на тому, що правочин з ТОВ «Аркона-Лідер» не створив юридичних наслідків для позивача, а тому віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні послуг, є безпідставним. Таким чином, ДПІ в м. Чернігові просить відмовити ТОВ «Реверс-Чернігів» в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ у м.Чернігові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Реверс-Чернігів» з питань декларування в податкові звітності з ПДВ у складі податкового кредиту взаємовідносин з ТОВ «Аркона-Лідер» за серпень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 2745/22/35956357 від 27.11.2014р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкововго кодексу України, в результаті чого ТОВ «Реверс-Чернігів» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 25000,00 грн., у т.ч.: за серпень 2014 року на суму 25000,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014р. № 0004762200, яким ТОВ «Реверс-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37500,00 грн., з них 25000,00 грн. - основного платежу та 12500,00 грн. - штрафні санкції.

Під час проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що між ТОВ «Реверс-Чернігів», як замовником та ТОВ «Аркона-Лідер», як експедитором було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 2708/001 від 27.08.2014 року (а.с. 7-9). Відповідно до умов договору експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському сполученні. Експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов'язані з перевезенням

Виконання сторонами своїх договірних зобов'язань оформлено актами надання послуг: № 2908/057 від 29.08.2014 року, № 2808/034 від 28.08.2014 року, № 2708/018 від 27.08.2014 року (а.с. 24-26).

На суму податкових зобов'язань ТОВ «Аркона-Лідер» було виписано позивачу податкові накладні № 921 від 27.08.2014 року, № 922 від 28.08.2014 року, № 918 від 29.08.2014 року (а.с. 10-12), що відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 16-23).

Оплата товару здійснювалась позивачем на підставі рахунків на оплату № 2808/034 від 28.08.2014 року, № 2708/018 від 27.08.2014 року, № 2908/057 від 29.08.2014 року (а.с. 13-15).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В ході проведеної перевірки було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарської операції документів, а саме акти виконаних робіт, рахунки на оплату, податкові накладні. В судовому засіданні не встановлено недоліків форми та змісту цих первинних бухгалтерських документів. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Тобто, ці документи повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Реверс-Чернігів» та ТОВ «Аркона-Лідер».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і в судовому засіданні. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Аркона-Лідер».

В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в м. Чернігові зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом на підставі листа ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.11.2014 року №1/7/26-50-22-08, згідно якого отримано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркона Лідер» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за серпень 2014 року. В інформації зазначено про відсутність у контрагента позивача здійснювати господарську діяльність, через відсутність за місцезнаходженням, відсутність основних фондів та транспортних засобів.

Суд вважає, що висновки ДПІ у м. Чернігові про відсутність реального надання ТОВ «Аркона Лідер» експедиторських послуг для ТОВ «Реверс-Чернігів», є безпідставними та неправомірними, оскільки висновки про неможливість проведення зустрічної звірки, вчинені іншим податкового органу не є підставою вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарської операції зроблено без дослідження первинних та інших документів ТОВ «Реверс-Чернігів» та ТОВ «Аркона-Лідер». В судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій.

У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ в м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу податкову інформацію щодо іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентом, спричинили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Реверс-Чернігів», позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно збільшено ТОВ «Реверс-Чернігів» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0004762200, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 10.12.2014 року № 0004762200.

Стягнути з Державного бюджету України 182 грн. 70 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверс - Чернігів".

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур