Постанова № 42424833, 21.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 року Справа № 904/1764/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузниченко Д.Л., представник, дов. №257 від 25.12.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі № 904/1764/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 5 936 604 грн. 73 коп.

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови суду від 08.07.2014р. розгляд апеляційної скарги ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Герасименко І.М., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 08.07.2014р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 09.07.2014р. провадження по справі зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи.

17.12.2014р. провадження по справі поновлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року (суддя Красота О.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" 5 554 519 грн. 02 коп. - основного боргу, 360 253 грн. 32 коп. - пені, 132 206 грн. 35 коп. - 3% річних, 72 920 грн. 00 коп. - судового збору.

В задоволенні витрат по стягненню наданих адвокатських послуг в сумі 400 000 грн. 00 коп. - відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю заборгованості відповідача перед третьою особою та законністю вимог позивача, оскільки до нього на підставі договору факторингу, укладеного з третьою особою, перейшло право вимоги до відповідача. Розмір пені зменшено у зв'язку з неправильним розрахунком.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2014 року про порушення провадження у справі №904/1764/14 є незаконною у зв'язку з порушенням судом при її винесенні ч.3 ст. 63 ГПК України.

В порушення ч. 1 ст. 79 ГПК України суд не задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/1764/14 до вирішення Господарським судом Запорізької області пов'язаної з нею справи №904/3123/14-908/1665/14, оскільки результати розгляду справи №904/3123/14-908/1665/14 мають безпосередній вплив на справу №904/1764/14 тому, що у разі задоволення позову ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» про визнання недійсним договору факторингу №2 від 10.12.2013 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕВЕРЕСТ» втратить право бути Позивачем по справі №904/1764/14.

Посилаючись на п.7.4 Договору факторингу №2 від 10.12.2013р., відповідно до якого недійсність права грошової вимоги на момент її відступлення тягне за собою розірвання Договору, вказує, що Третя особа не мала права відступити грошову вимогу оскільки, в порушення приписів ч. 1 ст. 516 ЦК України, п. 10.4. договору ТФ №1117 від 24.11.2011 р. та п. 10.4. договору №840 від 09.08.2011 року, укладених між Відповідачем та Третьою особою, не отримала від Відповідача письмової згоди на передачу своїх прав та обов'язків по вищенаведеним договорам поставки іншій особі (Позивачу); - виходячи з позовних вимог та умов договору факторингу №2 від 10.12.2013 року не випливає, що на момент його укладення у Відповідача виник обов'язок по сплаті продукції на підставі договору №14 від 05.01.2011 р. та специфікацій №№5, 6, 7 та 8 до нього, оскільки не доведено наявність фактів поставки відповідних партій товару, зазначених у специфікаціях №№5, 6, 7 та 8 до договору №14 від 05.01.2011 р., та наявність фактів надання супровідних документів на товар, що у сукупності є обставинами з настанням яких починається відлік строку оплати товару. Тобто Третя особа в момент відступлення вимоги по договору факторингу №2 від 10.12.2013 року мала або повинна була мати відомості щодо обставин (неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі постачання товару та надання супровідних документів на нього), внаслідок яких Відповідач (як боржник за договором факторингу) має право не виконувати вимогу. Тобто позивачем при розгляді справи не надавались суду докази, які б підтвердили дійсність грошової вимоги, право якої передано Позивачу на підставі договору факторингу №2 від 10.12.2013 року.

Часткова оплата Відповідачем товару, поставленого по договорам №14 від 05.01.2011 р. та №840 від 09.08.2011 p., здійснена Відповідачем 31.05.2013р., 27.09.2013р., 01.11.2013р., 06.12.2013р., якщо і може підтвердити факт відношення поставки по відповідним рахункам до відповідних договорів, але не підтверджує відношення поставки по відповідних рахунках до будь-яких специфікацій до договорів №14 від 05.01.2011 р. та №840 від 09.08.2011 p., оскільки ні рахунки ні платіжні доручення не мають посилань на специфікації; - найменування товару, зазначені у п.п. 2, 4, 7 видаткової накладної №РН-0104 від 18.03.2013 року, п. 5 видаткової накладної №РН-0124 від 03.04.2013 року, п. 2 видаткової накладної №РН-0129 від 08.04.2013 року, п. 1 видаткової накладної №РН-0178 від 30.04.2013 року, п.п. З, 4 видаткової накладної №РН-0211 від 30.05.2013 року, п.п. 4, 6, 7 видаткової накладної №РН-0217 від 30.05.2013 року, п. 1 видаткової накладної №РН-0339 від 16.09.2013 року, не співпадають не з одним з найменувань товару, зазначених у специфікаціях №№5, 6, 7 та 8 до договору №14 від 05.01.2011 р.

Позивач жодним належним та допустимим доказом не довів настання у Відповідача обов'язку щодо сплати суми основного боргу та обґрунтованість своїх вимог в цій частині. Також судом під час вирішення справи не було належним чином встановлено факту настання у Відповідача обов'язку по сплаті товару та факту того, чи дійсно Відповідач порушив строки оплати товару, чи несплата товару була спричинена неналежним виконанням умов відповідних договорів Третьою особою.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за трьома договорами поставки, пов'язані наявністю спільних доказів виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, а саме договором факторингу № 2 від 10.12.2013р., за яким ТОВ «Техніком» передало позивачу своє право вимоги за трьома договорами. Тому позивачем не порушено правил об'єднання позовних вимог.

Доводи відповідача про те, що передане позивачу право вимоги є недійсним, оскільки на момент укладання договору факторингу ТОВ «Техноком» не мало права відступити грошову вимогу так як в порушення приписів ч. 1 ст. 516 ЦК України, п. 10.4. договору ТФ №1117 від 24.11.2011 р. та п. 10.4. договору №840 від 09.08.2011 року, укладених між Відповідачем та Третьою особою, не отримало від Відповідача письмової згоди на передачу своїх прав та обов'язків по вищенаведеним договорам поставки іншій особі, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Факт поставки відповідних партій товару підтверджено видатковими накладними, підписаними в тому числі і відповідачем. Існування заборгованості у відповідному розмірі підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним відповідачем.

Всі доводи відповідача не заслуговують на увагу та не спростовують жодних висновків суду першої інстанції. оскільки мають маніпулятивний характер та намагання ввести суд в оману щодо дійсних умов договорів поставки з єдиною метою - уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань з оплати отриманого та використаного в своїй діяльності товару. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що його представник знаходиться на переговорах у м. Черкаси, а про розгляд справи 21.12.2014р. йому стало відомо лише 19.01.2014р. з інтернет-ресурсу Єдиного державного реєстру судових рішень, письмового повідомлення він не отримував.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 22.12.2014р. отримав ухвалу суду від 17.12.2014р. про поновлення провадження по справі і призначення розгляду на 21.01.2015р. Тобто позивач заздалегідь був повідомлений про час розгляду справи і заява в його клопотанні про неотримання ухвали не відповідає дійсності. Крім того позивач не позбавлений був права направити до суд іншого представника, який відповідно до статутних документів або за дорученням має право представляти позивача.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що заборгованість відповідача підтверджена актом звірки від 06.12.2013р.. Право стягнення цієї заборгованості належить позивачу згідно п.4.1. Договору факторингу. Апеляційну скаргу не визнає. Вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Просить залишити його в силі і справу розглядати без участі свого представника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

05.01.2011 року між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) та ТОВ "Техноком" (постачальник) укладено Договір поставки №14, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію, яка іменується в подальшому товар, а Покупець прийняти та сплатити цей товар, асортимент, кількість, якісні показники та ціна якого зазначені в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору та є невід'ємними його частинами ( п.1.1. ) .

Ціна товару зазначається в Специфікації. Кожну партію товару супроводжує окрема Специфікація; зазначена в Специфікації ціна визначена з урахуванням базисних умов поставки "СРТ, склад Покупця" (Інкотермс в редакції 2010р.)"; орієнтована сума Договору складає суму всіх Специфікацій. Ціна на поставлену продукцію, зазначена в Специфікації, залишається незмінною протягом всього строку дії Договору (п.п.2.1-2.5 Договору №14).

У відповідності до п.5.1 Договору №14, розрахунки здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на наступних умовах: 100% вартості партії товар перераховується протягом 80-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником документів, вказаних в пункту 3.3 Договору №14.

Сторонами погоджено, що Договір діє з 07.01.2011 року по 31.12.2011 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за Договором, а також від сплати штрафних санкції за порушення, які мали місце під час дії Договору ( п.10.1).

Специфікаціями до Договору №14, а саме: №5, №6, №7, №8 термін дії договору продовжено до 31.12.2014 року.

На виконання умов Договору №14, Третьою особою Відповідачу було поставлено товар, погоджений специфікаціями №5, №6, №7, №8 на загальну суму 5 883 375 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними, Актами прийому-передачі товару, рахунками-фактурами, Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та довіреностями на отримання цінностей .

Специфікаціями №6, №7, №8 до Договору №14 передбачено 100% оплату товару протягом 75 календарних днів з моменту його поставки, а за специфікацією №5 у зв'язку з не визначенням вказаного строку оплати, сторони повинні були керуватись умовами Договору, а саме п. 5.1., яким визначено, що 100% вартості партії товару перераховується протягом 80-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником документів, вказаних в пункту 3.3 Договору №14.

В порушення умов договору, відповідач за поставлений товар та надані послуги розрахувався частково, сплативши 31.05.13р. суму в розмірі 20 782 грн. 94 коп., 01.11.13р. суму в розмірі 268 745 грн. 00 коп. та 06.12.2013 року суму в розмірі 72 162 грн. 64 коп., всього 361 690 грн. 58 коп., що підтверджується банківськими виписками ПАТ "Банк Кредит Дніпро" від 01.11.13року та 06.12.2013 року, а також Актом звірки розрахунків Відповідача та Третьої особи станом на 06.12.2013 року з призначенням платежу: "за диски та пили згідно Договору №14 від 05.01.2011 року рах. № СФ-0113 від 18.03.2013 року", який відноситься до видаткової накладної № РН-0104 від 18.03.2013 року та "за диски та пили згідно Договору №14 від 05.01.2011 року рах. № СФ-0124 від 25.03.2013 року", який відноситься до видаткової накладної № РН-0111 від 25.03.2013 року, таким чином розмір заборгованості Відповідача перед Третьою особою, як вказує Позивач за Договором №14 станом на час розгляду справи становить суму в розмірі 5 521 685 грн. 02 коп., доказів сплати якої сторонами суду не надано.

09.08.2011 року між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) та ТОВ "Техноком" (постачальник) укладено Договір №840 поставки товару, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому іменовану товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначені в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору та є невід'ємними його частинами.

Пунктом 2.1. Договору №840 передбачено, що ціна товару, що поставляється, визначається в гривні та вказана в Специфікаціях до Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Ціна товару визначена з урахуванням умов поставки (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до Договору; ціна товару, зазначена в додатках до Договору, є фіксованою та не підлягає збільшенню. (п. 2.2, 2.3Договору №840).

Відповідно до пункту 2.4. Договору №840, сума Договору складає 21 744 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунок за Договором на умовах викладених в Специфікаціях доданих до Договору. При проведенні розрахунків за Договором сторони зобов'язуються при заповненні платіжних документів зазначати номер та дату Договору, номер додатку, по якому здійснюється платіж (п. 4.2. Договору).

Договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2011 року, а в частині невиконаних зобов'язань за Договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.10.1 Договору №840).

На виконання умов Договору №840 Третьою особою Відповідачу було поставлено товар, погоджений специфікаціями №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31 на загальну суму 27 486 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей.

Специфікаціями №23, №25, №27, №28, №29 до Договору №840 передбачена оплата товару протягом 60 календарних днів з моменту його поставки та надання Постачальником рахунку.

Специфікацією №26 до Договору №840 передбачена оплата товару протягом 45 банківських днів з моменту його поставки та надання Постачальником рахунку.

Специфікаціями №24, №30, №31 до Договору №840 передбачена оплата товару протягом 63 календарних днів з моменту його поставки та надання Постачальником рахунку.

Відповідач за поставлений товар згідно Договору №840 послуги розрахувався частково, сплативши суму в розмірі 3 708 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою АТ "МегаБанк" від 27.09.2013 року, а також Актом звірки розрахунків Відповідача та Третьої особи станом на 06.12.2013 року з призначенням платежу: "за запчастини механічного обладнання згідно Договору №840 від 09.08.2011 року рах. № СФ-0206 від 16.05.2013 року", який відноситься до видаткової накладної № РН-0186 від 16.05.2013 року. Розмір заборгованості Відповідача перед Третьою особою - 23 778 грн. 00 коп.

24.11.2011 року між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) та ТОВ «Техніком» (постачальник) укладено Договір ТФ №1117 поставки товару (далі-Договір №1117), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому іменовану товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умова та строки поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору та є невід'ємними його частинами.

Ціна товару, що поставляється за Договором, визначається в гривні та вказана в Специфікаціях, доданих до Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України ( п.2.1 Договору).

Ціна товару визначена з урахуванням умов поставки (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до Договору. (п. 2.2 Договору №1117).

Ціна товару, вказана в додатках до Договору, є фіксованою та не підлягає збільшенню. (п.2.3 Договору №1117).

Відповідно до пункту 2.4 Договору №1117, сума Договору дорівнює сумі Специфікацій, але не більше 500 000 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1 Договору №1117 передбачено, що порядок та умови розрахунків зазначається в Специфікаціях до Договору При здійсненні розрахунків за Договором сторони зобов'язуються при заповнення платіжних документів вказувати номер та дату Договору, номер додатку, за ким здійснюється платіж. (п. 4.2 Договору №1117).

Згідно з пунктом 10.1 Договору №1117, він вступає в силу з моменту його фактичного підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012 року, а в частині невиконання зобов'язань за Договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору №1117 Третьою особою Відповідачу було поставлено товар, погоджений специфікаціями №17, №18, №20, №21, №22, №23, №24 на загальну суму 21 300 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, Актами прийому-передачі товару.

Специфікацією №17 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару протягом 90 календарних днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №18 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару протягом 45 банківських днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №20 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару протягом 45 банківських днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №21 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару позиція №1 протягом 45 банківських днів, позиції №2-6 протягом 90 календарних днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №22 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару протягом 45 банківських днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №23 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару протягом 45 банківських днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Специфікацією №24 до Договору №1117 передбачено 100% оплату товару позиції №1-3 протягом 45 банківських днів, позиція №4 протягом 60 календарних днів з моменту його поставки та наданням Продавцем рахунку.

Відповідач за поставлений товар згідно Договору №1117 не розрахувався. Розмір заборгованості Відповідача перед Третьою особою за Договором № 21 300 грн. 00 коп.

Станом на 06.12.13р., між Відповідачем та Третьою особою був підписаний та скріплений печатками сторін Акт звірки взаєморозрахунків за вищевказаними договорами з якого також вбачається наявність заборгованості Відповідача перед Третьою особою на суму 5 843 027 грн. 71 коп..

06.12.13р. Відповідачем погашена заборгованість по вказаним вище Договорам в сумі 100 000 грн. 00 коп. Залишок заборгованості по ним становив 5 743 027 грн. 71 коп.

10.12.2013 року між ТОВ "Фінансова компанія "Еверест" (фактор) та ТОВ "Техноком" (клієнт) укладено Договір факторингу №2 (далі-Договір факторингу), відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові, усі права грошової вимоги, що виникли у Клієнта:

- з Договору поставки №14 від 05.01.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб";

- з Договору поставки товару ТФ №1117 від 24.11.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб";

- з Договору поставки товару №840 від 09.08.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі-Основний договір або Договори поставки).

В силу Договору факторингу Фактор займає місце Клієнта як кредитора у всіх зобов'язаннях, що виникли із Договорів поставки відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок, штрафу, пені, відшкодування збитків та інфляційних втрат тощо у повному обсязі. (п. 1.3 Договору факторингу).

Клієнт відступив Фактору, а Фактор прийняв всі права грошової вимоги до Боржника за зобов'язаннями зі сплати всіх боргів та сум інфляційної різниці по Договорам поставки і які можуть виникнути по Договорам поставки у майбутньому. (п. 1.4 Договору факторингу).

Пунктом 1.5 Договору факторингу передбачена характеристика права грошової вимоги, переданого Фактору Клієнтом за Договором факторингу, а саме сума основного боргу 5 743 027 грн. 71 коп., у тому числі:

а) сума основного боргу - 5 743 027 грн. 71 коп.;

б) сума відсотків (за комерційний кредит) - всі суми відсотків, нарахованих за Договорами поставки відповідно до чинного законодавства України;

в) сума неустойки - всі суми неустойки, нарахованих за Договором поставки відповідно до чинного законодавства України;

г) усі інші суми права грошової вимоги до Боржника, що виникли на підставі Договорів поставки.

Фактор набуває права грошової вимоги до Боржника, відповідно до Договорів поставки, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" після повної оплати Клієнту грошових коштів згідно пункту 4 Договору факторингу на його поточний рахунок (п. 1.7. Договору факторингу).

Відповідно до пункту 2.2 Договору факторингу, не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності Договором факторингу Клієнт зобов'язаний сповістити Боржника про укладення Договору факторингу і повідомити, що платіж на користь Фактора є належним, шляхом направлення повідомлення, в якому зазначити суму грошової вимоги, яка підлягає виконанню та Фактора, якому має бути здійснений платіж.

За передачу права грошової вимоги до Боржника за Договорами поставки Фактор сплачує 4 594 422 грн. 16 коп. (п. 4.1 Договору факторингу).

Пунктом 4.2 Договору факторингу передбачено, що Фактор зобов'язується протягом 3 банківських днів після набуття чинності Договором факторингу перерахувати платіжним дорученням на поточний банківський рахунок Клієнти грошову суму, визначену в п. 4.1 Договору факторингу. Сторона встановили, що винагорода Фактора за надання послуг факторингу за Договором складає 1 000 грн. 00 коп. (п. 4.3 Договору факторингу).

Згідно з пунктом 6.1 Договору факторингу він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 року.

На виконання умов Договору факторингу ТОВ "Техноком" 11.12.2013 року отримало від ТОВ "Фінансова компанія "Еверест" суму в розмірі 4 594 422 грн. 16 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача.

11.12.2013 року ТОВ "Техноком" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" повідомлення №507 від 11.12.2013 року про виконання грошових зобов'язань за Договорами поставки, в якому була визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий Фактор, якому має бути здійснений платіж.

Всього заборгованість Відповідача перед Третьою особою за Договорами поставки товару №14 від 05.01.2011 року, №840 від 09.08.2011 року та №1117 від 24.11.2011 року становить суму в розмірі 5 566 763 грн. 02 коп.

Оскільки за 9-тю видатковими накладними на суму 176 264,69 грн. строк оплати, згідно специфікацій не настав», то при звернені з позовом до суду позивач просив стягнути заборгованість за Договорами поставки в сумі 5 566 763 грн. 02 коп., 300 583 грн. 75 коп. - пені, 69 257 грн. 96 коп. - 3% річних. Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору та судові витрати за послуги адвоката в сумі 400 000 грн. 00 коп.

Як випливає з ст.ст.1, 2 ГПК України до господарського суду вправі звертатися, а господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, установ, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач своє право вимоги до відповідача обгрунтовує договором факторингу № 2 від 10.12.2014р., за яким третя особа передала йому право вимоги до відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2014р. по справі № 904/3123/14-908/1665/14 були задоволенні позовні вимоги ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» до ТОВ «Техноком» і ТОВ «Фінансова компанія «Еверест». Визнано недійсним договір факторингу № 2 від 10.12.2013р.. укладений між ТОВ «Фінансова компаніяф «Еверест» та ТОВ «Техноком».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. рішення господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Таким чином, договір факторингу є недійсним, а тому у позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Еверест» відсутнє право вимагати від ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» сплати коштів за товар отриманий за договорами поставки №14 від 05.01.2011р., №840 від 09.08.2011р. та №1117 від 24.11.2011р., укладених з ТОВ «Техноком», а відтак відсутнє і право звернення до суду з позовом про стягнення даних коштів.

З цих підстав в позові слід відмовити. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Витрати з судового збору за апеляційний перегляд покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі № 904/1764/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еверест» (01103, м. Київ. бул. Дружби народів, 30-б, ЄДРПОУ 38918602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» (53201, Дніпропетровська обл.., м. Нікополь, просп.. Трубників, 58, ЄДРПОУ 35537363) 36 540 грн. витрат на судовий збір.

Видачу наказу, з урахування необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 23.01.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ І.М.Герасименко