Постанова № 42423902, 21.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 січня 2015 року 11:01 №826/18581/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 14.08.2014 №768/26-55-22-09/33744532 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 14.08.2014 №768/26-55-22-09/33744532 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 188405,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 14.08.2014 №768/26-55-22-09/33744532 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 282608,00 грн. у тому числі: 188405,00 грн. – основний платіж, 94203,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 14.08.2014 №768/26-55-22-09/33744532 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд».

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» (підрядник) укладено типові договори на будівництво від 04.02.2013 №01-04-13, від 05.12.2013 №01-06-13, від 05.12.2013 №01.07.2013, відповідно до яких замовник доручає підряднику, а підрядник зобов’язується на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів підрядника, у відповідності до даного договору, проектної документації, та законодавства України виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва трьох об’єктів (по кожному договору свій об’єкт будівництва).

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів на будівництво від 04.02.2013 №01-04-13, від 05.12.2013 №01-06-13, від 05.12.2013 №01.07.2013; актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідні періоди; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; ліцензій від 15.04.2011 та від 18.04.2014, дозволу від 15.04.2011 державних органів щодо виконання контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» будівельно-монтажних робіт та робіт із підвищеної небезпеки; свідоцтва платника податку на додану вартість та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Скай вінд»; будівельної документації.

Також, на обґрунтування ділової доцільності взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» та підтвердження реальності господарських операцій позивачем вказано на договори із третіми особами.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» та його контрагентом вказано на акт державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська від 22.07.2014 №5130/04-63-22-03/34061710 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин по продажу товарів (робіт, послуг) на товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта», приватного акціонерного товариства «Аеробуд» за період: березень 2014 року та купівлі, реалізованих на адресу вищевказаного підприємства, товарів (робіт, послуг)».

При цьому, з акту від 22.07.2014 №5130/04-63-22-03/34061710 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» декларувало свої грошові зобов’язання по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» у березні 2014 року, а висновки по контрагенту позивача зроблені контролюючим органом по ланцюгу контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Скай вінд».

Згідно податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» за березень 2014 року, копію якої також надано позивачем до суду, вбачається, що контрагент позивача декларував свої податкові зобов’язання внаслідок господарських взаємовідносин із позивачем.

Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо наявності порушення фіскальних інтересів держави внаслідок господарських взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» та товариства з обмеженою відповідальністю «Скай вінд».

При цьому, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах, аналізу первинної документації та господарських взаємовідносин.

Висновки відповідача зроблено виключно на припущеннях.

Крім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11; від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Скай вінд» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 №122926552209, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 01.09.2014 №122926552209.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текс постанови складено 23.01.2015