Ухвала суду № 42422969, 22.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/8/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.01.2015 Справа № 908/332/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 400; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416)

до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)

про стягнення 894648,15 грн.

Суддя Давиденко І.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 19.01.15. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення 894648,15 грн. за Договором поставки № 140062 від 12.03.14.

Заявлені позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав належним чином та у повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.15. порушено провадження у справі № 908/332/15-г, справі присвоєно номер провадження 19/8/15, судове засідання призначено на 12.02.15. о 12-20.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач на підставі норм ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просить суд вжити заходи до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 894648,15 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод».

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України відповідач належним чином та у повному обсязі не виконував свої зобов’язання перед позивачем по своєчасній та повній оплаті отриманого товару.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки № 140062 від 12.03.14. становить 894648,15 грн.

Позивач вказує на те, що заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» виникла у зв'язку з невиконанням Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» своїх грошових зобов'язань за Договором поставки № 140062 від 12.03.14. в розмірі 894648,15 грн.

В порушення норм чинного законодавства України відповідач не виконав свій обов'язок за Договором поставки № 140062 від 12.03.14. та ігнорував звернення позивача.

Крім того, Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» стало відомо про намір розпочати процедуру банкрутства Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», встановити мораторій на задоволення вимог кредиторів, завдяки чому вирішити питання багатьох боргів підприємства.

Позивач вказує на те, що з причини існування великої суми боргу відповідача перед позивачем, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» виникла загроза невиплати заробітної плати працівникам за грудень 2014 р. – січень 2015 р., сплатою податків і зборів до Державним бюджетом України, вчасними розрахунками з контрагентами.

Позивач посилається на те, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує спір у строк до двох місяців. Позивач вказує на те, що за цей час відповідач може розпочати ліквідаційну процедуру та передати майнові активи та грошові кошти до інших структур, а тому позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі, що співвідноситься з сумою заявленою до стягнення.

Позивач вказує на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову, яка становить 894648,15 грн., є адекватним заходом до забезпечення позову, після вжиття якого, відповідач матиме змогу продовжити свою господарську діяльність у повному обсязі, при цьому відповідач буде обмеженим у розпорядженні не всім своїм майном, а лише частиною грошових коштів, у розмірі боргу перед позивачем.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приписами п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Як свідчать матеріали справи, заявлений позивачем позов у даній справі мотивований тим, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості за отриманий від позивача товар в сумі 894648,15 грн. за укладеним між сторонами Договором поставки № 140062 від 12.03.14.

Як зазначає позивач, відповідач у зв'язку з тривалим ухиленням від розрахунку та ігноруванням звернень позивача, демонструючи свою бездіяльність та небажання погасити борг порушив норми чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листами № 1183 від 22.10.14., № 1218 від 29.10.14. № 1229 від 31.10.14. з проханням погасити заборгованість, однак, матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказані вище листи позивача.

Крім того, позивач зазначив, що йому стало відомо про намір розпочати процедуру банкрутства Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», встановити мораторій на задоволення вимог кредиторів, завдяки чому вирішити питання багатьох боргів підприємства.

Також з причини наявності великої для позивача заборгованості з боку відповідача, на одержання якої він розраховував при плануванні напрямків розвитку на 2014-2015 роки, виникла загроза невиплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» за грудень 2014 р. січень 2015 р., непогашення зобов'язань перед Державним бюджетом України.

Судом встановлено, що викладені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» про забезпечення позову обставини свідчать про те, що існує очевидна небезпека утруднення виконання рішення господарського суду, у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11.).

Також, суд враховує, що існує зв'язок між визначеним предметом спору та заходами до забезпечення позову, які спрямовані на попередження порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що грошові кошти в розмірі 894648,15 грн. обмежені розміром суми позову, заявлена до стягнення сума є значною за розміром, в добровільному порядку відповідач не провів розрахунків з позивачем та те, що відповідачем можуть бути вчиненні певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливо, вжиття заходів до забезпечення позову є необхідним у даній справі з врахуванням всіх обставин, викладених в заяві про забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача у межах суми основного боргу в розмірі 894648,15 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 400; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416, код ЄДРПОУ 35141676) про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. З метою забезпечення позову: накласти арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273) в межах суми 894648 (вісімсот дев’яносто чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн. 15 коп., що знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», у тому числі:

п/р № 2604900062601, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 2600600062602, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 26000000626, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 2600500062601, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 26007000389, відкритий в Запорізькому відділенні Дніпропетровської філії АБ «Експрес-Банк», МФО 306964;

п/р № 26005095589001, відкритий у ПАТ «Надра», МФО 380764;

п/р № 26044301310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26009302310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26008303310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26007304310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26000301310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26047619991525, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 26009619938797, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 26008619938798, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 26000619938796, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 26004620388922, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 37124200001483, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

п/р № 26003108301, відкритий у філії ВАТ «Банк Кіпру» у м. Мелітополь, МФО 313281;

п/р № 26002013069201, відкритий в ПАТ «Неос Банк», МФО 320940;

п/р № 2600501753906, відкритий в АТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, МФО 313979;

п/р № 26025302620, відкритий у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957;

п/р № 26005301000620, відкритий у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957;

п/р № 26003037210001, відкритий в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849;

п/р № 26000297921, відкритий у філії ВАТ «Банк Кіпру» в м. Запоріжжя, МФО 313407;

п/р № 26021303157337, відкритий у філії ВАТ «Банк Кіпру» в м. Запоріжжя, МФО 313407;

п/р № 26007055711890, відкритий у Запорізькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399;

3. Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття – 22.01.15., згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

4. Ухвала господарського суду може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 1 року з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

5. Ухвала господарського суду про забезпечення позову у розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

6. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 400; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416, код ЄДРПОУ 35141676).

7. Боржником за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273).

Суддя І.В.Давиденко