Постанова № 42422623, 16.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 січня 2015 року 14:00 справа №826/10682/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Амельохіна В.В., Данилишина В.М., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доМіністерства внутрішніх справ Українипровизнання дій протиправними, скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач, МВС України), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування проходження служби у пільговому обчисленні; 2) скасувати пункт 2 наказу МВС України від 05 березня 2014 року №252 о/с в частині підрахунку призначення пенсії у пільговому обчисленні та встановити вислугу років 32 роки 03 місяці 03 дні; 3) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вислуги років, додавши роки, що обчислюються як пільгові та призначити пенсію за вислугу років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року адміністративну справу №2а-8781/12/2670 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 18 грудня 2014 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 грудня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу МВС України від 05 березня 2014 року №252 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1, заступника начальника вибухотехнічної лабораторії - начальника відділу робіт з пошуку та знешкодження вибухових пристроїв та речовин Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з 11 березня 2014 року звільнено у відставку за пунктом 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовими і начальницьким складом органів внутрішніх справ..

У вказаному наказі зазначено, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 23 роки 07 місяців 10 днів, у пільговому обчисленні та для призначення пенсії - 26 років 10 місяців 02 дні.

Позивач вважає, що відповідачем невірно визначено вислугу років у пільговому обчисленні та вважає, що у пільговому обчисленні його вислуга років складає 32 роки 03 місяці 03 дні, виходячи з наступного: у періоди з 25 квітня 2003 року по 11 березня 2014 року позивач обіймав посади, на які поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" в частині пільгового обчислення вислуги років один місяць служби за півтора місяці.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши в письмовому запереченні, що посади загонів спецпризначення, які обіймав позивач не відносяться до переліку посад, розрахунок по яким здійснюється у пільговому обчисленні; посади з виконання обов'язків по знешкодженню вибухонебезпечних предметів зараховуються на пільгових умовах, проте, за мови підтвердження виконання робіт по знешкодженню вибухонебезпечних предметів відповідними актами; у той же час в особовій справі позивача міститься лише два акти про знешкодження вибухонебезпечних предметів №103, затверджений 12 листопада 2008 року, та №109/08 на виконання робіт з очищення місцевості від небезпечних предметів, затверджений 04 листопада 2008 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Стаття 172 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлює, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Згідно витягу із послужного списку ОСОБА_1, наявного в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

- у період 25 квітня 2003 року по 20 липня 2004 року позивач обіймав посаду офіцера - старшого інструктора з інженерно-саперної підготовки загону спеціального призначення 14-ї бригади спеціального призначення внутрішніх військ МВС України;

- у період з 20 липня 2004 року по 03 жовтня 2005 року позивач обіймав посаду офіцера (спеціальної інженерної підготовки) 1-ї бойової групи загону спеціального призначення внутрішніх військ МВС України;

- у період з 03 жовтня 2005 року по 25 квітня 2006 року позивач обіймав посаду старшого офіцера-інструктора (тактико-спеціальної підготовки, вогневої підготовки, спеціальної інженерної підготовки) групи інструкторів загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 14-ї бригади спеціального призначення управління Північного територіального командування внутрішніх військ МВС України;

- у період з 25 квітня 2006 року по 01 травня 2008 року позивач обіймав посаду старшого експерта-вибухотехніка відділення організації пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин вибухотехнічного відділу науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Вінницькій області;

- у період з 01 травня 2008 року по 10 листопада 2008 року позивач обіймав посаду старшого експерта-вибухотехніка відділу вибухотехнічної і пожежно-технічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Вінницькій області;

- у період з 10 листопада 2008 року по 03 лютого 2012 року позивач обіймав посаду начальника відділу вибухотехнічної і пожежно-технічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Вінницькій області;

- у період з 03 лютого 2012 року по 17 серпня 2012 року позивач обіймав посаду заступника начальника вибухотехнічної лабораторії - начальника відділу організації робіт з пошуку та знешкодження вибухотехнічних пристроїв та речовин Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;

- у період з 17 серпня 2012 року по 24 травня 2013 року позивач обіймав посаду начальника вибухотехнічної лабораторії Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;

- у період з 24 травня 2013 року по 11 березня 2014 року позивач обіймав посаду заступника начальника вибухотехнічної лабораторії - начальника відділу організації робіт з пошуку та знешкодження вибухотехнічних пристроїв та речовин Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно з преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до цього Закону, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону України від 15 червня 2004 року №1769-IV "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Відповідно до статті 171 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі по тексту - Постанова) установлено періоди, які зараховуються до вислуги років особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Підпункт "в" пункту 3 Постанови визначає, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця зокрема на:

у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

У свою чергу згідно з Переліком посад та умов зарахування військовослужбовцям частин і підрозділів спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця), затверджених наказом МВС України від 20 липня 2011 року №443, інструктор, офіцер та старший офіцер групи бойової та спеціальної підготовки входять до переліку посад для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць за півтора місяці.

Згідно з Переліком посад експертних підрозділів органів внутрішніх справ України, на яких період проходження служби зараховується в стаж до вислуги років для призначення пенсій у пільговому режимі один місяць за півтора місяці, затвердженого наказом МВС України від 11 листопада 2003 року №1339, експерт-вибухотехнік, старший експерт-вибухотехнік, заступник начальника відділу, начальник відділу (відділення), заступник начальника управління начальник управління, службова діяльність яких пов'язана із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, відносять до посад, період служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій у пільговому режимі один місяць за півтора місяці.

Виходячи зі змісту наказів МВС України від 11 листопада 2003 року №1339 та від 20 липня 2011 року №443, наведені вище посади, які обіймав позивач у періоди з 25 квітня 2003 року по 11 березня 2014 року, є посадами, період служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій у пільговому режимі один місяць за півтора місяці.

Разом з тим, із наданого відповідачем розрахунку вислуги років на пенсію вбачається, що періоди перебування ОСОБА_1 на посадах офіцера - старшого інструктора з інженерно-саперної підготовки загону спеціального призначення 14-ї бригади спеціального призначення внутрішніх військ МВС України, офіцера (спеціальної інженерної підготовки) 1-ї бойової групи загону спеціального призначення внутрішніх військ МВС України, старшого офіцера-інструктора (тактико-спеціальної підготовки, вогневої підготовки, спеціальної інженерної підготовки) групи інструкторів загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 14-ї бригади спеціального призначення управління Північного територіального командування внутрішніх військ МВС України, старшого експерта-вибухотехніка відділення організації пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин вибухотехнічного відділу науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Вінницькій області, старшого експерта-вибухотехніка відділу вибухотехнічної і пожежно-технічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Вінницькій області, начальника відділу вибухотехнічної і пожежно-технічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Вінницькій області, заступника начальника вибухотехнічної лабораторії - начальника відділу організації робіт з пошуку та знешкодження вибухотехнічних пристроїв та речовин Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, начальника вибухотехнічної лабораторії Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та заступника начальника вибухотехнічної лабораторії - начальника відділу організації робіт з пошуку та знешкодження вибухотехнічних пристроїв та речовин Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України зараховані до вислуги років на загальних підставах без пільгового обчислення, що, відповідно, призвело до заниження вислуги років у пільговому обчисленні та призначення пенсії, і помилкового відображення такої заниженої вислуги років у наказі МВС України від 05 березня 2014 року №252 о/с "По особовому складу".

Таким чином, дії відповідача щодо не врахування років проходження служби ОСОБА_1 у пільговому обчисленні є протиправними, а наказ МВС України від 05 березня 2014 року №252 о/с "По особовому складу" в частині встановлення вислуги років у пільговому обчисленні та для призначення пенсії на рівні 26 років 10 місяців 02 дні підлягає скасуванню, що у свою чергу є підставою для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вислуги років позивача у пільговому обчисленні та для призначення пенсії з урахуванням висновків вказаної постанови.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність підтвердження виконання робіт по знешкодженню вибухонебезпечних предметів відповідними актами з метою пільгового обчислення вислуги років на посадах, пов'язаних із роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, оскільки Постанова та наказ МВС України від 11 листопада 2003 року №1339 не встановлюють, що згадані акти є обов'язковою підставою для підтвердження права на пільгове обчислення вислуги років та не визначають кількості необхідних актів та порядку підтвердження одного місця стажу на посадах, пов'язаних із роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів.

Крім того, суд зауважує, що акт знешкодження вибухового пристрою згідно з наказом МВС України від 11 листопада 2003 року №1339 відноситься до переліку документів, які є підставою для набуття працівниками експертних підрозділів органів внутрішніх справ України статусу учасників бойових дій, що не стосується спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача, скасування наказу в частині та зобов'язання здійснити перерахунок вислуги років.

Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами про встановлення вислуги років у пільговому обчисленні на рівні 32 роки 03 місяці 03 дні, оскільки визначення вислуги років відноситься до дискреційних повноважень МВС України, як роботодавця.

Так само не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років, так як відповідно до статті 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій щодо не врахування періоду проходження служби позивача у пільговому обчисленні з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не врахування періоду проходження служби ОСОБА_1 за період з 25 квітня 2003 року по 11 березня 2014 року у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяці.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 05 березня 2014 року №252 о/с "По особовому складу" в частині визначення вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні та для призначення пенсії на рівні 26 років 10 місяців 02 дні.

4. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахування пільгового обчислення періоду проходження служби з 25 квітня 2003 року по 11 березня 2014 року один місяць за півтора місяці.

5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді В.В. Амельохін

В.М.Данилишин