Постанова № 42422606, 20.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3574/14-a

20 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Подлісній І.М.

при секретарі судового засідання Субтельна Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, надалі відповідач, про повернення допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання на загальну суму 10 838,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як застрахована особа, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості одержував допомогу по безробіттю і одночасно, під час перебування на обліку як безробітний, був зареєстрований, як фізична особа - підприємець з 18.06.2003 року, не повідомивши про це центр зайнятості, внаслідок чого незаконно отримав по безробіттю на суму 9 028,39 грн., а також проходив професійне навчання за рахунок фонду, що призвело до втрат позивача на суму 1 810,17 грн.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 допомогу по безробіттю та витрати на професійне навчання на загальну суму 10 838,56 грн..

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки він будучи зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої діяльності не здійснював, відтак просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

30.03.2011 року відповідач звернувся до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю.

В період перебування на обліку в центрі зайнятості з 06.04.2011 р. по 19.04.2012 р. відповідачу виплачено допомогу в розмірі 9 028,39 грн.

Проведеною перевіркою, щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Тернопільським міськрайонним центром зайнятості встановлено, що в період отримання допомоги по безробіттю відповідач був зареєстрований, як фізична особа - підприємець, не повідомивши про це центр зайнятості. За результатами проведеного розслідування складений Акт від 15.10.2014 року.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 частини 5 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 вищезазначеного Порядку, встановлено якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

На виконання вищенаведених вимог Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано наказ №301 "Д" від 17.11.2014 року "Про повернення допомоги по безробіттю", згідно якого відповідача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 9 028,39 грн. Копії Наказу №301 "Д" від 17.11.2014 року та Акта від 15.10.2014 року направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, з 10.11.2011 року по 05.03.2012 року, відповідач проходив професійне навчання в Центрі післядипломної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка за професією "Оператор комп'ютерного набору" за направленням Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. Витрати на його професійне навчання склали 1 810,17 грн., що підтверджується розрахунком вартості професійного навчання ОСОБА_2

Посилання відповідача на те, що оскільки він будучи зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності такої діяльності не здійснював, а відтак допомогу по безробіттю та витрати пов'язані із його навчанням були сплачені законно суд до уваги не приймає, оскільки сам факт реєстрації ОСОБА_2 як суб'єкта підприємницької діяльності на момент реєстрації у центрі зайнятості та приховання ним відомостей про це позбавляє його права на отримання допомоги по безробіттю та здійснення позивачем витрат пов'язаних із його навчанням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що отримана відповідачем допомога по безробіттю за період з 06.04.2011 р. по 19.04.2012 р. в розмірі 9 028,39 грн. та витрати пов'язанні із його навчанням на суму 1 810,17 грн. підлягають стягненню.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (46002, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1Б) виплачену допомогу по безробіттю та витрат на професійне навчання на суму 10 838 (десять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 56 копійок на розрахунковий рахунок Тернопільського міськрайонного центру зайнятості №37171300901002, МФО 838012, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова буде складена протягом 5 (п'яти) днів.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна

Суддя Подлісна І.М.