Постанова № 42422460, 17.01.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/17/15

17 січня 2015 року 10год. 53хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прохорович О.М., представник Діонісьєв І.М.,

відповідача: представник Семенюк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кузнецовського міського комунального підприємства

до Відділу Державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про скасування постанови, -ВСТАНОВИВ :

Кузнецовське міське комунальне підприємство (далі - Кузнецовське МКП) звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції (далі - Відділу ДВС Кузнецовського МУЮ) про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову повідомив, що Кузнецовським МКП було подано позовні заяви про скасування постанов, які включені у зведене виконавче провадження. Вказав, що ухвалами Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року по справі №817/4122/14 ухвалено вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанов від 01.08.2012 року ВП№33554800, від 18.12.2012 року ВП№35639821, від 18.12.2012 року ВП№35640488, від 18.12.2012 року ВП№35644232, від 13.06.2012 року ВП№38440021, від 25.04.2013 року ВП№37622387, від 12.02.2014 року ВП№41835681 та по справі №817/4126/14 - постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2014 року ВП№45562280, про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.11.2014 року ВП№45562280 до набрання законної сили відповідними рішеннями суду. Також зазначив, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року не містить в собі даних відповідно до яких позивач може отримати відомості про виконавчі дії з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. За таких обставин, вважає постанову про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству. З таких підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи (а.с.54-55). В обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначив, що у відділі ДВС Кузнецовського МУЮ на примусовому виконані знаходиться виконавче провадження про стягнення боргу із Кузнецовського МКП на користь юридичних осіб, держави в сумі 3078846,84 грн. Пояснив, що в силу вимог чинного законодавства стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу, на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у бланках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Вважає, що державний виконавець, приймаючи постанову про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року, діяв у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження». З таких підстав просив в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відділі ДВС Кузнецовського МУЮ на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження, до якого входять наказ №918/1392/14 від 04.11.2014 року Господарського суду Рівненської області про стягнення 777393,35 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 16.12.2014 року в сумі 77739,35 грн., наказ №5019/1074/12 від 18.10.2013 року Господарського суду Рівненської області про стягнення 53270 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 01.07.2014 року в сумі 5327 грн., наказ №918/227/13-г від 05.04.2013 року Господарського суду Рівненської області про стягнення 52191,60 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 25.04.2013 року в сумі 5219,16 грн., наказ №918/544/13 від 13.05.2013 року Господарського суду Рівненської області про стягнення 68820 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 13.06.2013 року в сумі 6882 грн., постанова №357-ю від 04.06.2013 року Інспекції ДАБК в Рівненькій області про стягнення 42292 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 25.04.2013 року про стягнення 256156,74 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 18.12.2012 року про стягнення 32461,97 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 13.09.2013 року про стягнення 378507,68 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 18.12.2012 року про стягнення 111931,17 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 12.02.2014 року про стягнення 504205,41 грн., постанова про стягнення виконавчого збору від 23.09.2014 року про стягнення 17721,16 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 22.09.2014 року про стягнення 50 грн.

Так, матеріали справи свідчать, що 06.08.2012 року начальником відділу ДВС Кузнецовського МУЮ прийнято постанову про об'єднання виконавчих проваджень №320/1,№323/1 по виконанню наказу №5019/513/12 від 18.06.2012 року Господарського суду Рівненської області про стягнення боргу в сумі 6841489,04 грн. на користь ВП «РАЕС», та наказу №5019/533/12 від 18.06.2012 року Господарського суду Рівненської області про стягнення боргу в сумі 513533,18 грн. із Кузнецовського МКП на користь ВП «РАЕС» в одне зведене виконавче провадження (а.с.64).

При цьому, судом встановлено, що до даного виконавчого провадження постановами відповідача було приєднано наступні виконавчі провадження: №45562280 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/1392/14 від 04.11.2014 року, №37627315 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/227/13-г від 05.04.2013 року, №38339818 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/544/13 від 13.05.2013 року, №38713268 з примусового виконання постанови Інспекції ДАБК у Рівненській області №357-ю від 04.06.2013 року, №45670000 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №37622387 від 25.04.2013 року, №45664161 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №35639821 від 18.12.2012 року, №45661198 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №33554800 від 01.08.2012 року, №45670548 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №38340021 від 13.06.2013 року, №45664698 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №35640488 від 18.12.2012 року, №45665870 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №4183681 від 12.02.2014 року, №45670655 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №44733734 від 23.09.2014 року, №45664462 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника витрат №35640488 від 22.09.2014 року, №45666791 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника витрат №35644232 від 22.09.2014 року, №45664942 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника витрат №41835681 від 22.09.2014 року, №45668862 з примусового виконання постанови про стягнення витрат №37622387 від 22.09.2014 року, №45670478 з примусового виконання постанови про стягнення витрат №38340021 від 22.09.2014 року, №45660934 з примусового виконання постанови про стягнення витрат №33554800 від 22.09.2014 року, №45663995 з примусового виконання постанови про стягнення витрат №35639821 від 22.09.2014 року, №437744796 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області№5019/1074/12 від 18.10.2013 року (а.с.65-87).

23.12.2014 року начальником відділу ДВС Кузнецовського МУЮ прийнято постанову про арешт коштів Кузнецовського МКП на підставі вказаних документів в межах суми 3078846,84 грн., що містяться на рахунку №26009162691, №260453642 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Київ (а.с.12).

Надаючи правову оцінку вказаній постанові про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606 (далі - Закон №606).

Так, відповідно до ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1,2 ст. 2 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В порядку ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з ч.1 ст.33 даного Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Частинами 1,2 та 4 статті 52 Закону №606 встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

В силу вимог ч.1 ст.57 Закону №606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Так, зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до ч.3 та ч.4 вказаної статті постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, представниками сторін не заперечувалося, що рішення суду та рішення, які винесені на підставі рішення суду, що зазначені в оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника, Кузнецовським МКП не виконувалися.

Матеріали справи свідчать, що 26.12.2014 року Рівненським окружним адміністративним судом прийнято ухвали по справі №817/4126/14, якою вирішено вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанов начальника відділу ДВС Кузнецовського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2014 року ВП№45562280, про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.12.2014 року ВП№45562280 до набрання законної сили рішенням суду в даній справі (а.с.13-14) та по справі №817/4122/14, якою вирішено вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанов від 01.08.2012 року ВП№33554800, від 18.12.2012 року ВП№35639821, від 18.12.2012 року ВП№35640488, від 18.12.2012 року ВП№3564432, від 13.06.2013 року ВП№38440021, від 25.04.2013 року ВП№37622387, від 12.02.2014 року ВП№41835681 до набрання законної сили рішенням суду в даній справі (а.с.15-16).

Посилання представника позивача на дані ухвали Рівненського окружного адміністративного суду як на підставу для скасування оспорюваної постанови про арешт коштів боржника суд оцінює критично, оскільки вони прийняті 26.12.2014 року, а постанова про арешт коштів боржника винесена відповідачем 23.12.2014 року (тобто перед зупиненням дії постанов начальника відділу ДВС Кузнецовського МУЮ). Більше того, як вбачається з долучених ухвал Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року, судом зупинено дію лише частини виконавчим документів, які знаходяться у зведеному виконавчому провадженні, а саме: постанов начальника відділу ДВС Кузнецовського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2014 року ВП№45562280, про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.12.2014 року ВП№45562280, постанов від 01.08.2012 року ВП№33554800, від 18.12.2012 року ВП№35639821, від 18.12.2012 року ВП№35640488, від 18.12.2012 року ВП№3564432, від 13.06.2013 року ВП№38440021, від 25.04.2013 року ВП№37622387, від 12.02.2014 року ВП№41835681.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до пп.15.1 та п.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №489) під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою; д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону. Інші посадові особи органів ДВС у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Правовий аналіз вказаної норми та оспорюваної постанови начальника відділу ДВС Кузнецовського МУЮ від 23.12.2014 року свідчать, що остання прийнята у відповідності до вимог пп.1.5.1 Інструкції №489 та містить всі необхідні реквізити, зокрема, назву постанови, дату видачі та місця її винесення, найменування органу ДВС, реквізити виконавчих документів, повне найменування боржника, посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову), строки її оскарження.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, відповідач при прийнятті постанови про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року, діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені чинним законодавством України.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що постанова про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року відповідає вказаним критеріям правомірності, є обґрунтованою, такою, що прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не підлягає скасуванню.

Твердження представника позивача щодо незазначення у постанові про арешт коштів боржника від 23.12.2014 року номеру зведеного виконавчого провадження, відсутності вказаної постанови у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та щодо неправильного зазначення у ній суду, до якого вона може бути оскаржена, суд не бере їх до уваги, оскільки такі обставини є формальними, такими що не призводять до недійсності самої постанови, яка прийнята на законних підставах, а тому не можуть бути самостійною і достатньою підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними, такими, що суперечать чинному законодавству, а тому не підлягають задоволенню повністю.

Правові підстави для застосування вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Кузнецовського міського комунального підприємства,- відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.