Постанова № 42422407, 22.01.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № П/811/4537/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар"

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" податковий борг в розмірі 51138,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 51138,12 грн. Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 92).

Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Леніна,51), повернулась до суду з відміткою "за зазначеною адресою підприємство відсутнє" (а.с.46,48).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судова повістка вручена їй належним чином.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неприбуття, а позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Абзацом першим пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 41. 1. 1. пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 цієї ж статті встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, законом передбачена можливість звернення органів державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

ТОВ "Майстер-Кар" зареєстровано в якості юридичної особи 25.06.2010 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с.4).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1703,00 грн. (а.с. 6-7).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2470,00 грн. (а.с. 8-9) та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок визначено основного платежу - 3792,00 грн. та штрафних санкцій - 190,00 грн. (а.с.10-11).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 439,00 грн. (а.с. 12-13).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1401,00 грн. (а.с. 14-15).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1292,00 грн. (а.с. 20-21).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 828,00 грн. (а.с. 22-23).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1216,00 грн. (а.с. 24-25).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2052,00 грн. (а.с. 26-27).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 350,00 грн. (а.с. 28-29).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1331,00 грн. (а.с. 30-31).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 270,00 грн. (а.с. 32-33).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1636,00 грн. (а.с. 34-35).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1810,00 грн. (а.с. 36-37).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 756,00 грн. (а.с. 43-44).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1244,00 грн. (а.с. 45-46).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 7066,00 грн. (а.с. 56-57).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 5523,00 грн. (а.с. 58-59).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3214,00 грн. (а.с. 60-61).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3561,00 грн. (а.с. 62-63).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1514,00 грн. (а.с. 64-65).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 989,00 грн. (а.с. 66-67).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 359,00 грн. (а.с. 74-75).

В зв'язку з несвоєчасним погашенням боргу по самостійно задекларованим зобов'язанням з ПДВ, податковим органом нараховано відповідачу пеню в розмірі 621,93,00 грн.

Крім того, за результатами перевірок відповідача, податковим органом донараховано штрафні санкції на підставі :

- податкового повідомлення - рішення №0004631520/0 від 12.10.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2040,00 грн. (а.с.17);

- податкового повідомлення - рішення №0002021502 від 18.10.2013р., яким застосовано штрафні санкції на суму 511,00 грн. (а.с.39);

- податкове повідомлення - рішення №0002031502 від 18.10.2013р., яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61,63 грн. (а.с.39);

- податкове повідомлення - рішення №0000322204 від 27.02.2014р., яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 170,00 грн. (а.с.50);

- податкове повідомлення - рішення №0001171502 від 31.03.2014р., яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 259,38 грн. (а.с.54);

податкове повідомлення - рішення №0002751502 від 24.09.2014р.., яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1020,00 грн. (а.с.70,зв.бік);

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ідентичне правило встановлено пунктом 203.1 статті 203 ПК України відповідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Абзацом 2 пункту 201.15 статті 201 ПК України встановлено, що платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Позивачем сформовано податкову вимогу за №1/1340 від 23.11.2010 року на суму 6063,10 грн., яка направлена поштою та повернуто до податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.5, зв.бік).

Другу податкову вимогу сформовано 03.04.2012 року за №403 на суму 1431,93 грн., яка направлена поштою та повернуто до податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.5).

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідачем доказів повної або часткової сплати податкового боргу суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 3, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар", яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 51138 (п'ятдесят одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 12 коп. на користь Державного бюджету України на наступний рахунок: одержувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк - ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО-823016, ЗКПО банка - 38037409, код платежу - 30 14010100, рахунок - 31114029700002 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)).

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом