Постанова № 42422323, 20.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/40/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представників позивача - Ващука Я.В., Д'яченко Н.П.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання нечинним та скасування рішення від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" (далі - позивач, ТОВ "Колосс") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення, оскільки у ТОВ "Колосс" є в наявності всі підтверджуючі документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності в сфері сільського господарства, а тому вимог чинного законодавства в частині дотримання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість позивач не порушував.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки позивач не відповідає вимогам Податкового кодексу України, встановлених для застосування спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників. Так, за даними листа оперативного управління ДПІ у м.Херсоні від 15.12.2014 р. № 2435/21-03-07-04-12 в ході відпрацювання ризикового платника податків ТОВ "Колосс" встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Крім того, відповідно до додатку до податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ "Колосс" використовує 70 орендованих земельних ділянок для вирощування власної продукції загальною площею 426,660 га. Згідно відповіді Головного управління Держземагентства у Миколаївській області від 03.11.2014 р. № 14919/21-03-07-04-12 за ПП "Серпень-2003" обліковується 334,54 га, а за ТОВ "Колосс" лише 56,6818 га, тобто, ТОВ "Колосс" незаконно використовує земельні ділянки без укладання договорів. Враховуючи те, що на момент видачі свідоцтва спеціального режиму оподаткування платником податку на додану вартість у ТОВ "Колосс" були відсутні земельні ділянки та інші виробничі можливості для виробництва сільгосппродукції та на теперішній час не встановлено у ТОВ "Колосс" основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальності проведення господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, відсутні земельні ділянки, у зв'язку з чим підприємство не має можливості виробляти та реалізовувати продукцію власного виробництва. Тому, спірне рішення від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02 про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ "Колосс" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є законним. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Колосс" зареєстровано як юридична особа 16.06.2010 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Видами діяльності ТОВ "Колосс", зокрема, є: вирощування зернових та технічних культур (01.11); овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.13); овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.30).

Згідно відомостей відділу Держземагентства у Снігурівському районі Миколаївської області від 28.01.2014 р. № 307/02-14 станом на 01.01.2014 р. за позивачем на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області значиться земельна ділянка загальною площею 391,2221 га ріллі в оренді.

Відповідно до довідки Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 07.02.2014 р. № 95/4.3-14 станом на 01.01.2014 р. у позивача на території Новотимофіївської сільської ради перебувають земельні ділянки загальною площею 475,89 га ріллі згідно договорів оренди земельних часток (паїв).

Довідками ДПІ у м.Херсоні підтверджено статус платника фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ "Колосс" а саме: від 23.02.2012 р. № 3589/10/15-328 на 2012 рік, від 01.03.2013 р. № 3803/10/152-24 на 2013 рік, від 04.03.2014 р. № 2329/10/21-03-15-03-31 на 2014 рік.

У період з 31.07.2014 р. по 05.08.2014 р. посадовими особами ДПІ у м.Херсоні було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Колосс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині використання спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товариства за період березень-квітень 2014 року, результати якої оформлені довідкою від 11.08.2014 р. № 280/21-03-22-06. За наслідками проведення перевірки порушень підприємством вимог податкового законодавства не виявлено.

Рішенням ДПІ у м.Херсоні від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02 ТОВ "Колосс" виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з невідповідністю вимогам абз."б" п.209.11 ст.209 та п.209.12 ст.209 ПК України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування протягом періоду з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р. Як зазначено у рішенні ТОВ "Колосс" мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 10575085 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 1057085 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

Підставою для прийняття такого рішення стала службова записка оперативного управління ДПІ у м.Херсоні від 15.12.2014 р. № 2435/21-03-07-04-12. Зі змісту службової записки слідує, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, незаконно використовує земельні ділянки без укладання договорів, на момент видачі свідоцтва платника спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість були відсутні земельні ділянки та інші виробничі можливості для виробництва сільгосппродукції, на теперішній час не встановлено основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, у зв'язку з чим підприємство не має можливості виробляти та реалізовувати продукцію власного виробництва, а тому неправомірно використовує пільговий режим оподаткування.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить з наступного.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства визначений ст.209 ПК України.

Згідно п.209.1 ст.209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Приписами п.209.6 ст.209 ПК України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З викладеного слідує, що для прийняття рішення про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування контролюючий орган повинен встановити те, що підприємство протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно поставляє несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, ДПІ у м.Херсоні вказує на те, що встановлено поставки товарів несільськогосподарського призначення у період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р., тобто, протягом 10 звітних податкових періодів, що не узгоджується з вимогами абз."б" п.209.11 ст.209 ПК України.

Суд акцентує увагу на тому, що підставою для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02 стала службова записка оперативного управління ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15.12.2014 р. № 2426/21-03-07-04-12, якою встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність земельних ділянок та інших виробничих можливості для виробництва сільгосппродукції, основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, у зв'язку з чим підприємство не має можливості виробляти та реалізовувати продукцію власного виробництва, а тому неправомірно використовує пільговий режим оподаткування.

Однак встановлення даних обставин можливо лише під час проведення перевірки суб'єкта господарювання, а не під час відпрацювання ризикового платника податків оперативним управлінням. Службова записка може бути підставою для призначення перевірки, а не підставою для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Враховуючи викладене суд зазначає, що службова записка оперативного управління не є належним та допустимим доказом порушення ТОВ "Колосс" умов перебування на спеціальному режимі оподаткування.

Окрім того, у оскаржуваному рішенні вказується на те, що позивач у період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р. мав сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 10575085 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 1057085 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг). Однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження цих висновків.

Суд зазначає, що ці доводи ДПІ у м.Херсоні спростовуються як довідкою "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Колосс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині використання спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника за період березень-квітень 2014 року" від 11.08.2014 р. № 280/21-03-22-06", якою не встановлено порушень податкового законодавства в частині перебування ТОВ "Колосс" на спеціальному режимі оподаткування, так і формами 21-заг та звітами, в яких відображено всі сільськогосподарські показники діяльності підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Колосс" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16.12.2014 р. № 2/21-03-15-02 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" (код ЄДРПОУ 37125766) судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 січня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8