Ухвала суду № 42421661, 25.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 760/22049/14-ц

№2-6694/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Загородній І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про стягнення банківського вкладу

ВСТАНОВИВ:

04.07.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму вкладу 42750 грн., розмір інфляційних витрат - 1624,5 грн., пеню в сумі 934,64 грн., три відсотка річних-147,58 грн. , а всього 42750,0 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений договір строкового банківського вкладу №2630/96/147331 від 19.12.2013 р. на строк до 19.04.2014 р. Сума вкладу 60000 грн.

По закінченню терміну дії вкладу, банк відмовився повернути вклад та запропонував укласти два договори банківського вкладу.

22.04.2014 р. що між позивачем та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений договір банківського вкладу на вимогу №2620/96/175030. Початкова сума вкладу - 31000 грн. Кошти зараховані на рахунок банку, що підтверджується квитанцією № 6692 від 22.04.2014 р.

Відповідно до п.2.2 договору вклад у будь-який момент може бути витребуваний повністю або частково на умовах та в порядку встановлених договором.

22.04.2014 р. що між позивачем та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений строковий договір банківського вкладу №2620/96/175033 до 22.05.2014 р. Сума вкладу - 30000 грн. Кошти зараховані на рахунок банку, що підтверджується квитанцією № 6735 від 22.04.2014 р.

Згідно з п.1.4 договору, припинення дії договору без його подальшої лонгації передбачено у разі наявності заяви вкладника про намір отримати вклад в день закінчення терміну дії договору.

16.05.2014 р. відповідачу було подано дві заяви щодо припинення дії договорів банківських вкладів та виплати всіх належних сум вкладів у повному обсязі.

Встановлений договорами термін видачі вкладів сплинув 22.05.2014 р.

В період з 22.04.2014 р. по 20.06.2014 р. за договором №2620/96/175030 відповідачем були здійснені виплати на суму 18250 грн. Залишок суми вкладу 12750,0 грн. 22.05.2014 грн. були сплачені відсотки в сумі 232,37 грн.

За договором №2620/96/175033 з моменту закінчення його дії були сплачені лише нараховані відсотки.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пеня за період з 22.05.2014 р. по 03.07.2014 р. становить 934,64 грн.

Розмір інфляційних втрат за період з 22.05.2014 р. по 03.07.2014 р. становить 1624,5 грн., 3% річних за період з 22.05.2014 р. по 03.07.2014 р. - 147,58 грн.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором банківського вкладу на вимогу №2620/96/175030 від 22.04.202014 р. та договором строкового банківського вкладу №2620/96/175033 від 22.04.2014 року та повинен виплатити позивачу 45456,72 грн., з яких: 42750,0 грн. - залишок суми вкладів за договорами, 934,64 грн. - розмір пені, 1624,5 грн. - розмір інфляційних втрат, 147,58 грн. - розмір трьох процентів річних.

Позивач в судове засідання не з»явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.04.2014 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу на вимогу №2620/96/175030, з щомісячною виплатою процентів в розмірі 16% річних. Початкова сума вкладу - 31000 грн.

22.04.2014 р. кошти зараховані на депозитний рахунок ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією № 6692 від 22.04.2014 р.

Відповідно до п.2.2 договору вклад у будь-який момент може бути витребуваний повністю або частково на умовах та в порядку встановлених договором.

Відповідно до п.5.1.3 договору вкладник зобов»язаний письмово повідомити банк про свій намір отримати вклад або частину вкладу за першою вимогою, за три банківські дні до пропонованої дати отримання вкладу або його частини.

22.04.2014 р. що між позивачем та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений строковий договір банківського вкладу №2620/96/175033 на 30 днів до 22.05.2014 р. , з щомісячною виплатою процентів в розмірі 21,7% річних.

Сума вкладу - 30000 грн. Кошти зараховані на депозитний рахунок ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією № 6735 від 22.04.2014 р.

Відповідно до п.1.3 договору, якщо вкладник не вимагає повернення вкладу в день повернення вкладу, то договір вважається продовженим на новий термін на умовах, що діють на момент продовження.

Відповідно до п. 4.3.2. Банк зобов'язується на вимогу Вкладника повернути вклад та виплатити нараховані на суму складу проценти на умовах та в строки, що встановлені цим Договором.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч.1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 5 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом встановлено, що позивач 16.05.2014 р. відповідачу направив заяву, в якій просив починаючи з 16.05.2014 р. припинити дію договору банківського вкладу № 2620/96/175030 та виплатити залишок вкладу.

Також 16.05.2014 р. позивач відповідачу направив заяву, в якій просив припинити дію договору банківського вкладу № 2630/96/175033 від 22.04.2014 р. після закінчення терміну його дії - 22.05.2014 р. та виплатити суму вкладу та нарахованих відсотків у день припинення дії договору.

Заяви отримана відповідачем 16.05.2014 р., що підтверджується копією заяви з відміткою банку про отримання.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач допустив неналежне виконання взятих зобов'язань перед позивачем, оскільки банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договору - 22.05.2014 року в повному обсязі.

Відповідно до виписки по депозитному рахунку по угоді № 2620/175030 від 22.04.2014р. залишок коштів на рахунку становить 12750 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кошти за договором банківського вкладу № 2630/96/175030 від 22.04.2014 р. в розмірі 12750 грн. та за договором банківського вкладу № 2630/96/175033 від 22.04.2014 р. в розмірі 30000 грн.

Згідно ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України № 6-39 цс13 від 29.05.2013 року банк зобов`язаний повернути депозитні кошти з процентами у строк закінчення дії договору, якщо вкладник звернувся із заявою про повернення вкладу. У разі порушення грошових зобов'язань банк має сплатити вкладнику проценти по банківському вкладу за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладником, а також 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 22.05.2014 р. по 03.07.2014 р. інфляційних витрат в розмірі 1624,5 грн. та 3% річних в сумі 147,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Договорами про депозитні вклади сторони не передбачили стягнення неустойки у вигляді пені у випадку невиконання чи прострочення виконання зобов`язань за договором, вимоги ж про стягнення пені відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» є необґрунтованими, оскільки позивач не суб'єктом правовідносин в розумінні даного закону, тому позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 445,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 631, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про стягнення банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (03141, м.Київ, вул. Солом»янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму банківського вкладу 42750 грн., інфляційні витрати 1624,5 грн., три відсотки річних 147,58 грн., судовий збір в сумі 445,22 грн., а всього стягнути 44967 (сорок чотири тисячі дев»ятсот шістдесят сім) грн. 27 коп.

В решті позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: С.І.Кушнір