Постанова № 42421372, 16.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2015 року 15:00 № 826/17418/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж-Україна» до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна») до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (далі - відповідач Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 01.12.2014 року та заяви про збільшення позовних вимог від 09.12.2014 року, просить:

визнати протиправним та скасувати наказ № 6-Д від 31.10.2014 року «Про анулювання дозволу»;

визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 8 Колегії Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 30.10.2014 року в частині вирішення питання № 3 про дотримання умов дії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає наказ про анулювання дозволу незаконним, винесеним з порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.

Як стверджує позивач, ні в оскаржуваному наказі, ні у протокольному рішенні не містяться посилання на наявність вини позивача в неналежному виконанні робіт з технічного обслуговування ним тельферного підйомника ПГ-100. Не містяться посилання на наявність вини позивача в акті спеціального розслідування нещасного випадку, що свідчить про відсутність висновків про наявність причинно-наслідкового зв'язку між технічним станом тельферного підйомника ПГ-100 та діями позивача щодо його технічного обслуговування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, в яких відповідач, зокрема, зазначив, що підставою для анулювання дозволу стало наявність висновків комісії зі спеціального розслідування відображені в акті спеціального розслідування нещасного випадку, що й стало підставою для видачі спірного наказу. Тому позовні вимоги позивача, на його думку, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 35210990) відноситься, зокрема, виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; інші будівельно-монтажні роботи.

Територіальним управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві видано дозвіл ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» №360.11.32-29.22.1, яким дозволено виконання робіт підвищеної небезпеки за умови додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, терміном дії з 18.03.2011 року по 18.03.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ЕКО» укладено договір № 1 від 06.06.2013 року на технічне обслуговування вантажних ліфтів та підйомників, згідно умов якого ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» приймає на себе зобов'язання по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування вантажних ліфтів та підйомників згідно положень НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил побудови і безпечної експлуатації ліфтів», затверджених наказом Держгірпромнагляду України 01.09.2006 р. за № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за № 937/15628.

В приміщенні магазину ТОВ «ЕКО» підрядних робіт (м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1) 17.06.2014 року стався нещасний випадок з працівником ТОВ «ЕКО» ОСОБА_2 під час використання останнім тельферного підйомника ПГ-100.

У зв'язку з цим відповідачем було створено комісію з спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.

Згідно протокольного рішення № 8 засідання колегії Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 30.10.2014 pоку, комісією зі спеціального розслідування встановлено недодержання ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що призвело до настання нещасного випадку зі смертельним наслідком.

На підставі зазначених висновків комісії, викладених у протокольному рішенні № 8 від 30.10.2014 pоку, згідно зі ст.21 Закону України «Про охорону праці», п.17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, відповідачем видано наказ № 6-Д від 31.10.2014 року, яким анульовано дозвіл №360.11.32-29.22.1 від 18.03.2011 року на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна».

Безпідставність виявлених порушень, зазначених у протокольному рішенні та протиправність, на думку позивача, видачі спірного наказу, обумовило його звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлено порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Згідно вказаного Закону, анулювання дозволу може бути проведене дозвільним органом що видав дозвільний документ за підстав, визначених у законодавчих актах.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні за участю відповідних органів державної влади визначає та регулює Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 21 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» Кабінет Міністрів України постановою від 26.10.2011 року № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з п.п.6, 7 зазначеного Порядку передбачено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;

виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов'язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устаткування на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Дозвіл видається:

Держгірпромнаглядом - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 1, 3-5 додатка 2;

територіальним органом Держгірпромнагляду - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Пункт 15 Порядку передбачає, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п'ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов, укладеного між позивачем (Виконавець) та ТОВ «ЕКО» (Замовник), договору на технічне обслуговування вантажних ліфтів та підйомників № 1 від 06.06.2013 року, технічне обслуговування включає всі види ремонтних робіт, які передбачені підприємством-виробником для відповідного ліфтового та вантажно-транспортного обладнання.

Відповідно до п.2.1 Договору, Виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити надійну, безперебійну та безпечну роботу підйомників та ліфтів; призначити осіб, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту підйомників та ліфтів; призначити осіб, відповідальних за їх справний стан; виконувати всі роботи з технічного обслуговування підйомників та ліфтів відповідно до вимог ПББЕЛ; зупиняти роботу підйомників та ліфтів у разі грубих порушень правил експлуатації та невиконання Замовником своїх обов'язків, а також незадовільного технічного стану, який не гарантує безпечного перевезення вантажів.

Як свідчать матеріали справи, в приміщенні магазину ТОВ «ЕКО» підрядних робіт (м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1) 17.06.2014 року стався нещасний випадок з працівником ТОВ «ЕКО» ОСОБА_2 під час використання останнім тельферного підйомника ПГ-100.

При проведенні спеціального розслідування згідно із наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 18.06.2014 року №90-Р для встановлення причини настання нещасного випадку відповідачем направлено запит до Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України».

Відповідно до Висновку експертизи №80.2-09-6-3743.14, затверженого Першим заступником начальника ДП «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» ОСОБА_3 від 01.10.2014 року зазначено, що причиною настання нещасного випадку стало обрив зношеного тягового канату на рівні відповідного блоку кабіни при завантаженні кабіни вантажем (22,5 кг. курячого м'яса). При цьому, голова постраждалого ОСОБА_2 була притиснута між верхньою обв'язкою пройому кабіни та нижньою частиною дверей шахти другого поверху, внаслідок чого постраждалий був смертельно травмований.

При проведенні експертизи, було встановлено, що 10.06.2014 року ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» проводило технічний огляд та ремонт тельферного підйомника ГП-100 і при цьому не було виявлено пориви пасвів та дротин тягового канату (питання 3), а нещасний випадок стався 17.06.2014 року, тобто через тиждень після його ремонту.

Між тим, у Висновку експертизи зафіксовано, що в наданому технічному паспорті підйомника ГП-100, зав.№012 а п.1.1 зазначено, що підйомник виготовлений згідно вимог «Правил будови і безпечної експлуатації підйомних механізмів України» - але таких правил для тельферного підйомника ГП-100 не існує.

По технічним характеристикам тельферного підйомника ГП-100 зав.№012 конструкція та безпечна експлуатація даного типу повинна відповідати вимогам діючих на території України державних стандартів, однак будова даного тельферного підйомника ГП-100 не відповідає встановленим вимогам. Зокрема, відсутні «технічні умови» на виготовлення даного тельферного підйомника ГП-100 (ГОСТ 12.2.003-91); відсутній сертифікат відповідності підйомника, передбачений технічним регламентом «Безпеки машин та устаткування» №933 від12.10.2010 року; кабіна не обладнана уловлювачами (ДСТУ pr EN 81-3:2004); на підвісці кабіни не застосовано два каната (ДСТУ pr EN 81-3:2004); відношення між розрахунковим діаметром відвідних блоків кабіни і номінальним діаметром тягового каната складає 13 при нормі не менш ніж 30 не залежно від кількості пасмів (ДСТУ pr EN 81-3:2004); діаметр тягового каната складає 5.1 мм при нормі не менше ніж 8 мм (ДСТУ pr EN 81-3:2004); тяговий канат має більше 18 поривів дротин на кроку завивки. Зміст експлуатаційних документів даного підйомника не відповідає ГОСТ 12.2.003-91.

Таким чином, за результатами обстеження тельферного підйомника ГП-100, зав.№012, розташованого за адресою: м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1 встановлено, що введення в експлуатацію тельферного підйомника ГП-100 не відповідає вимогам експлуатаційної документації, до настання нещасного випадку підйомник знаходився у технічно несправному стані, причиною нещасного випадку став обрив зношеного тягового канату на рівні відповідного блоку кабіни при завантаженні кабіни вантажем.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні спеціального розслідування відповідачем надіслано листа від 08.10.2014 року №04-13/5869 до ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» з проханням надати комісії пояснення наступних працівників:

- головного інженера ОСОБА_4, призначеного наказом ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» від 02.09.2013 року №26.0 відповідальним за організацію технічного обслуговування тельферних підйомників, розташованих за адресою: м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1;

- електромеханіка з ліфтів ОСОБА_5, призначеного наказом ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» від 18.02.2014 року №35.0 відповідальними за утримання у справному стані тельферних підйомників, розташованих за адресою: м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1.

Позивач отримав вказаний лист 09.10.2014 року, про що свідчить підпис директора, однак відповіді не надав.

Крім того, вищезазначене свідчить про необґрунтованість тверджень позивача про те, що його не було включено в склад комісії щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком.

При цьому, на адресу позивача було направлено лист від 30.10.2014 року №04-07/6196 щодо надання роз'яснень про ознайомлення з матеріалами спеціального розслідування та надання копій даних документів.

В судовому засіданні допитаний ОСОБА_4, який працює головним інженером ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна», пояснив, що роботи по організації технічного обслуговування тельферного підйомника виконувались вчасно, на момент здійснення технічного огляду та ремонту тельферного підйомника ГП-100 тяговий канат був справний, ознак зношення не було.

Допитаний свідок ОСОБА_5, призначений відповідальним за утримання у справному стані тельферних підйомників, пояснив суду, що, здійснюючи технічне обслуговування тельферного підйомника ГП-100, перевірялась цілісність тягового канату, здійснено пробний пуск підйомника, останній знаходився у робочому стані.

Разом з тим, свідки в судовому засіданні не змогли пояснити суду відповідно до яких вимог державних стандартів перевірявся стан підйомника, чи перевірялись міцність та цілісність тягового канату, відповідність його встановленій нормі на рівні відповідного блоку кабіни при її завантаженні.

В той час, допитаний ОСОБА_6, спеціаліст головний державний інспектор відділу ліфтів Державної інспекції нагляду за об'єктами котлонагляду та підйомними спорудами, зазначив, що відношення між розрахунковим діаметром відвідних блоків кабіни і номінальним діаметром тягового каната складає менше встановленої норми, недотримання вимог до діаметру каната призвело до деформації та його зношення, пориву сталевих дротин тягового каната, що, в даному випадку, призвело до нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, з фасувальником мяса ОСОБА_2

Таким чином, з огляду на викладене вбачається, що ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна», як Виконавець за умовами договору на технічне обслуговування, не забезпечило належний технічний огляд тельферного підйомника ГП-100, його надійної та безпечної роботи, у разі необхідності здійснення ремонту, при наявності зносу тягового каната не зупинено експлуатацію підйомника та не приведено його до вимог, встановлених діючими державними стандартами, що призвело до виникнення нещасного випадку з працівником ТОВ «ЕКО» (Замовником) під час використання останнім тельферного підйомника ПГ-100 зі смертельним наслідком.

Вказані порушення зафіксовані комісією з спеціального розслідування нещасного випадку в акті від 10.10.2014 року з проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.06.2014 року у ТОВ «ЕКО».

Відповідно до п. 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232 (далі - Порядок), спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;

випадки смерті працівників на підприємстві;

випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Пункт 38 Порядку передбачає, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Згідно з п.43 Порядку, за рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.

Керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування (п.49 Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, що комісією Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві зі спеціального розслідування встановлено недодержання ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що призвело до настання нещасного випадку зі смертельним наслідком та недотримання умов дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, що є підставою для анулювання відповідного дозволу.

За результатами спеціального розслідування комісією прийнято протокольне рішення від 30.10.2014 року № 8.

Враховуючи встановлені вище обставини у справі та норми законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про протиправність протокольного рішення №8, оскільки комісією дотримано вимоги закону щодо проведення спеціального розслідування, та складено відповідні висновки на підставі та в межах повноважень, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107, дозвіл може бути анульовано у випадках, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці».

Як зазначено у абзаці 5 ч. 10 ст. 21 Закону України «Про охорону праці», підставою для анулювання дозволу є: виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, на підставі висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, відповідно до положень ст.21 Закону України «Про охорону праці», п.17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, анулюючи дозвіл №360.11.32-29.22.1 від 18.03.2011 року на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу № 6-Д від 31.10.2014 року «Про анулювання дозволу», отже позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж-Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко