Постанова № 42421280, 22.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/21/15-a

22 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Осташа А. В.

при секретарі судового засідання Костецька Н.Т.

за участю:

представника позивача - Франчук М.М. (дов. №08/68 від 13.01.2015 року),

відповідач - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3826,11 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, суду пояснила, що 12 листопада 2008 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_2. В подальшому Тернопільським міськрайонним центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, виявлено, що відповідач на період отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.10.2001 року, що підтверджується актом розслідування страхових випадків обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 10.11.2014 року. Таким чином, за період з 12.11.2008 року по 21.06.2009 року ОСОБА_2 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 3826,11 грн., яка підлягає поверненню.

Відповідачу направлена претензія про повернення допомоги по безробіттю, проте сума виплаченої допомоги не перерахована Тернопільському міськрайонному центру зайнятості. Відтак, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 допомогу по безробіттю у розмірі 3826,11 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника по справі не забезпечив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Однак як вбачається з пояснення, яке міститься у матеріалах справи, відповідач зазначив, що претензію визнає, але на даний час не має можливості сплатити кошти в повному обсязі. (а.с. 22).

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Крім пояснення представника позивача, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 та на виконання наказу Державного центру зайнятості від 27.08.2007 р. №61 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізму проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості забезпечення", "Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затвердженого наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 р. № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 р. № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за № 1523/11803, в редакції, що була чинною на момент виникнення та тривалості спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у Тернопільському міському центрі зайнятості зареєструвався 05 листопада 2008 р., статус безробітного надано 12 листопада 2008 року. За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 12.11.2008 року по 21.06.2009 року відповідач отримав допомогу по безробіттю на суму 3826,11 грн.

В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" позивачем встановлено, що ОСОБА_2, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець зареєструвався в Центрі зайнятості, отримав статус безробітного та одержував допомогу по безробіттю, вказавши у заяві, що подана до Центру зайнятості, неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та осіб-підприємців» на запит позивача листом відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради надано інформацію, згідно якої ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради зареєстрований 12 жовтня 2001 року, а державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням здійснена тільки 9 липня 2014 року (а.с.11).

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" щодо самостійного забезпечення себе роботою, включаючи підприємців.

Судом встановлено, що у заяві від 12.11.2008 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач власноручно вніс запис "як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований" та підписався (а.с.8). На підставі поданих ним неправдивих відомостей позивачем призначено та виплачено допомогу по безробіттю.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ від 01.03.1991 р. із внесеними змінами зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Підпунктом 8 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до абзацу 14 підпункту 1 пункту 20 Порядку зазначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні знімаються з обліку з дня виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Відповідно до п. 1.5 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зазначено, що інформаційний обмін здійснюється інформаційно- телекомунікаційними засобами в електронному вигляді.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

За результатами перевірки позивач склав акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 20.10.2014 року та видав наказ №319 "Д" від 10.11.2014 року про повернення коштів, відповідно до п.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307. Отже, ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в Тернопільському міському центрі зайнятості як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та одночасно був зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Оскільки право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті особи, то допомога по безробіттю, виплачена відповідачу у сумі 3826,11 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 11 коп.) підлягає поверненню до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Таким чином, сума допомоги по безробіттю виплачена відповідачу центром зайнятості за період з 12.11.2008 р. по 21.06.2009 р. становить 3826,11 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 11 коп.), що підтверджується довідкою № 3069 від 27.11.2014 р.

Повідомлення щодо направлення центром зайнятості копії наказу №319 "Д" від 01.12.2014 року про повернення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю за період з 12.11.2008 року по 21.06.2009 року в сумі 3826,11 грн. направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 01.12.2014 року за №08/6519. Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на претензію на адресу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості не надходила.

Як вбачається з матеріалів справи, в добровільному порядку відповідач кошти у сумі 3826,11 грн. не повернув.

Оскільки судом встановлено, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, що передбачений ст. 99 КАС України, а відповідач ОСОБА_2 при подачі заяви про надання статусу безробітного від 05.11.2008 року до Центру зайнятості вказав неправдиві дані, а саме те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, хоча така реєстрація проведена 12.10.2001 року і не була скасована на день подачі заяви до Центру зайнятості, суд приходить до переконання, що кошти, отримані внаслідок вказання відповідачем неправдивих даних, підлягають поверненню.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1 Б, м.Тернопіль, 46010) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 3826,11 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень 11 копійок) на р/р Тернопільського міськрайонного центру зайнятості №37171300901002, МФО 838012, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.