Ухвала суду № 42420996, 19.01.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/304/15-ц

Провадження № 2/635/876/2015

У Х В А ЛА

І м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2015 року суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, поділ житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

16 січня 2015 року ОСОБА_5, що діє на підставі довіреностей, звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, поділ житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, оскільки судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Так, згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року (далі Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 243,60 грн. та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати 3654,00 грн., за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 243,60 грн.

При цьому, згідно до ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно розяснень, що містяться в п.10 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті. У разі обєднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог. У разі якщо судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, а один із кількох позивачів звільнений від сплати судового збору, інший позивач (позивачі) зобовязаний сплатити суму судового збору в повному обсязі.

За п. 26 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 до позовної заяви подано фотокопію квитанції про сплату судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 516,13 грн.

З огляду на наведене, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу ОСОБА_2М за вимоги немайнового характеру щодо усунення перешкод в користуванні власністю та вселення, а також визначення порядку користування земельною ділянкою, кожна з яких є обєктом справляння судового збору, становить 487,20 грн. Крім того, позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції установи банку.

Платіжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Крім того, позивачами зазначено, що ОСОБА_1 як інвалід другої групи звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Разом з тим, згідно наданої довідки до акту огляду МСЕК серії 10-ААБ № 684759, інвалідність другої групи встановлена ОСОБА_1 до 01 січня 2015 року, дата чергового перегляду 15 грудня 2014 року. Таким чином, на момент подання позовної заяви 16 січня 2015 року, документі, що підтверджують звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, відсутні.

В свою чергу, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати документ, на підтвердження звільнення її від оплати судового збору, або сплатити судовий збір відповідно до вимог ст. 4 ч.2, ст.6 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», з урахуванням розяснень, що міститься в Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме: за вимоги майнового характеру 1120,23 грн., немайнового характеру 243,60 грн.

При цьому, у разі сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору, сума, що підлягає сплаті позивачем ОСОБА_2 за вимоги немайнового характеру буде складати 243,60 коп.

Згідно з ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, поділ житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.

Повідомити позивачів, їх представника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк пять днів з дня отримання ними копії зазначеної ухвали.

Розяснити позивачам, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їм повернута.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - І.В. Березовська