Ухвала суду № 42419046, 20.01.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/31/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Попович С. М.

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кабанової В.В.,

суддів - Петрової І.М., Осєтрова В.І.,

при секретарі - Серьогіній А.О.,

за участю прокурора - Могили В.Г.,

захисника - адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120260000087 стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 захисника засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року, яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одружененого, не працюючого, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 27 червня 2013 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду від 27.06.2013 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Зазначеним вироком районного суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище. Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

16 лютого 2014 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 з метою крадіжки, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 185 КК України, діючи повторно, проник на загороджену територію приватного домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 і таємно викрав з колодязя належний потерпілій водяний електронасос марки БЦМ вартістю 170 грн. 87 коп.

Не погоджуючись із вказаним вироком захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок районного суду змінити в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та обрати йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що для потерпілої не настали тяжкі наслідки. Обираючи ОСОБА_4 покарання суд не повністю врахував особу винного і загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України. Те, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей і непрацездатну хвору бабусю з якими разом проживає. Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_3задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченогоОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, які зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, належно оцінені судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та ніким з учасників судового провадження оскаржені не були.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, районний суд в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені у ст.ст. 50, 65 КК України та належним чином врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Так, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_4, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Характеризуючи особу останнього, суд врахував, що обвинувачений щиро кається в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, викрадене майно повернуто потерпілій, що в сукупності суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено, однак суд враховує, що підсудний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вироком Олександрійського міськрайонного суду від 27 червня 2013 року визнаний винним і засуджений за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та іспитовим строком 1 рік, покарання не відбув і повторний злочин вчинив в період іспитового строку.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, кримінальне правопорушення вчинив маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, при цьому не відбувши покарання за попереднім вироком, що в свою чергу свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства в призначений судом строк, з урахуванням вимог ст.ст. 71, 72 КК України. Виходячи з обставин кримінального правопорушення суд першої інстанції призначив мінімальне покарання.

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 на ті, обставини, що судом при призначені покарання не враховано, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей та те, що викрадене майно повернуто потерпілій є необґрунтованими, оскільки дані факти належним чином оцінені судом першої інстанції та зазначені у вироку як пом'якшуючі покарання обставини.

Таким чином, підстав, які б давали можливість пом'якшити призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання колегія суддів не вбачає, а тому вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_4 залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 захисника засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року залишити без задоволення. Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року, стосовно ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.В. Кабанова