Ухвала суду № 42416574, 23.01.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/11341/14 Провадження № 22-ц/795/145/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Мороз К. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

23 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,суддів:Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,при секретарі:Покладі Д.В.за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 16.07.2014 року по справі №1938-2/424/14 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Новозаводського суду м. Чернігова від 05 грудня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 16.07.2014 року по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про скасування рішення третейського суду.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала порушує статті 21, 16, 101 (ч.3 п.8), 106 Регламенту третейського суду, статті 4, 46 (ч.3), 19, 51 Закону України «Про третейські суди», статті 210 (ч.1 п.3), 389-4 (ч.4), 389-5 (ч. 4, 5) ЦПК України, а також протиричіть статтям 40, 57 (ч.1) Конституції України, ст.6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В скарзі апелянт зазначає, що він не отримував копію позовної заяви ПАТ «Альфа-Банк», а ухвалу третейського суду про початок розгляду справи він отримав 11.07.2014 року, а тому не мав достатнього часу для підготовки до участі у справі на 16.07.2014 року. Апелянт вказує, що в ухвалі судом не наведено доказів, що він отримав позовну заяву. Також, судом не розглянуто заяви про скасування рішення третейського суду, де апелянт просив перевірити чи є підстави відводу чи самовідводу третейського судді, визначені ст.19 Закону України «Про третейські суди».

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та матеріали третейської справи № 1938-2/424/14, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Встановлено, що 18.06.2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», був укладений кредитний договір № 490077715 про надання кредиту в сумі 19353,19 доларів США для придбання транспортного засобу (а.с.26).

Пунктом 11 даного договору оговорено третейське застереження, що судовий захист спорів підлягає вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

16.07.2014 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (головуючий - третейський суддя Веремій Т.М.) задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490077715 та стягнуто з останнього на користь банку 4153812,32 грн заборгованості та 400 грн витрат по сплаті третейського збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 389-1 ЦПК України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду .

Згідно з частинами 1 та 2 статті 389-5 ЦПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі .

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що останнім не надано доказів наявності обґрунтованих підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду є законним та таким, що відповідає нормам процесуального права та вимогам Закону України «Про Третейські суди» .

Посилання заявника на порушення третейським судом п. 5 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України та ст. 51 Закону України «Про Третейські суди» , в зв'язку з тим, що в матеріалах третейської справи відсутні докази отримання ним позовної заяви, висновків суду першої інстанції не спростовують. В матеріалах даної та третейської справи містяться докази направлення боржнику ОСОБА_5 цінним листом копій позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.27,28 третейської справи), а також докази належного повідомлення відповідача ОСОБА_5 про час розгляду справи. Так, на а.с.2 третейської справи міститься список зведених рекомендованих відправлень від 04.07.2014, згідно з яким ОСОБА_5 за його адресою Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» був направлений рекомендований лист, який отриманий відповідачем. В матеріалах справи є довідка поштового відділення, відповідно до якої рекомендований лист №1401703314811 від 04.07.2014 ОСОБА_5 отримав 11.07.2014 (а.с.32), тобто за 5 днів до дня слухання справи. Дану обставину апелянт не заперечує.

Доводи апелянта що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не брала участь у справі є безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_5 є стороною у справі і третейський суд ухвалив рішення саме щодо відповідача ОСОБА_5

Судом першої інстанції перевірялися доводи ОСОБА_5 щодо наявності повноважень у судді третейського суду Веремій Т.М. та дані щодо відповідності даного судді вимогам ст.16-19 Закону України «Про Третейські суди». Такі обставини встановлені не були (а.с.48-49), а твердження апелянта з цього приводу є безґрунтовними.

З огляду на викладене, будь-яких підстав для скасування рішення третейського суду, визначених статтею 389-5 ЦПК України, ОСОБА_5 не зазначено. Колегією суддів апеляційного суду таких підстав також не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування не має.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, ст. 313, 315, 317, 319, 369 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Новозаводського суду м. Чернігова від 05 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: