Ухвала суду № 42415453, 21.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/180/15

Головуючий у першій інстанції Журавель П. І.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А., Суворова В.О.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного інноваційного банка "УкрСиббанк", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_3 - "Про визнання договору поруки припиненим", -

ВСТАНОВИЛА:

23.07.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, по якому просив визнати припиненим з 20.02.2009 року правовідносини, передбачені договором поруки № 215980, укладеним 08.07.2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 у забезпечення виконання кредитного договору № 11369130000, укладеного 08.07.2008 року між ПАТ "УкрСиббанк", в особі начальника відділення № 730 АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачі за відсутності згоди поручителя на зміну кредитного договору № 11369130000, уклали додаткову угоду, додаток № 1, додаток № 2, та додаток № 3, при цьому змінивши умови кредитного договору, відтак кредитний договір викладено у новій редакції, згідно з якою змінено графік погашення кредиту, сума кредиту та строк повернення кредиту, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

ПАТ "УкрСиббанк" 08.12.2011 року продало своє право вимоги, що виникло з договору про надання споживчого кредиту № 11369130000 від 08.07.2008 року, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, було передано ПАТ "Дельта Банк".

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог позову.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10.09.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

23.09.2014 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення районного суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

08.07.2008 року між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" був укладений договір поруки № 215980, за яким позивач взяв на себе зобов'язання перед відповідачем за невиконання ОСОБА_3 зобов'язання по кредитному договору № 11369130000.

20.09.2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору поруки № 215980 від 08.07.2008 року.

08.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступили, а ПАТ "Дельта банк" набули права вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором та ОСОБА_2 за договором поруки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів звертає увагу та погоджується з висновком районного суду про те, що ствердження позивача про те, що позивач не підписував додаткову угоду за договором поруки 20.02.2009 року є безпідставним і нічим не доведеним.

Також, колегія суддів вважає не доведеними ствердження позивача про збільшення обсягу відповідальності позичальника згідно до внесеним без його згоди змінам до кредитного договору, починаючи з 20 лютого 2009 року.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч. 1 ст. 59 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів цивільної справи не вбачається, що позивачем по справі були надані належні допустимі письмові докази на підтвердження доводів та позовних вимог.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Вказана норма забороняє зловживання правом, розрізняючи види останнього, а саме навмисне завдання шкоди іншій особі у процесі реалізації свого права та зловживання правом, пов'язане з використанням недозволених форм його реалізації, але у рамках загального дозволеного типу поведінки щодо даного права.

Зловживання правом тягне за собою застосування санкції, яка передбачає відмову у охороні неналежно здійснювального права.

Право на захист є складовою частиною самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб.

Цивільний інтерес підлягає захисту, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що районний суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, що твердження позивача є недоведеними та непідтвердженими, у зв'язку з чим неспроможними та такими, що не спростовують висновків суду, не маючи підстав та доведеності для задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильним по суті, відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

В.О. Суворов

21.01.2015 року м. Одеса