Ухвала суду № 42414802, 20.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/2240/14-ц 20.01.2015 20.01.2015 20.01.2015

Провадження №22-ц/784/199/15 Суддя по першій інстанції - Волкова О.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

20 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Яценко Л.В.,

без участі позивачів, належно повідомлених про час і місце слухання справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5,

на ухвалу судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 грудня 2014 року у справі за

позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення та зміну порядку користування нею,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючий в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, звернулися з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення та зміну порядку користування нею.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 1 грудня 2014 року вказана позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, а ухвалою того ж судді від 9 грудня 2014 року повернута позивачам як неподана.

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на незаконність останньої ухвали суду, просили її скасувати та справу повернути до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву позивачам, ухвалою від 9 грудня 2014 року, суддя виходив з того, що недоліки позовної заяви, зазначені в попередній ухвалі судді від 1 грудня 2014 року, позивачами не усунуті.

Між тим, такий висновок не узгоджується з матеріалами справи.

Так, статтею 121 ЦПК України передбачено, що суд вправі повернути позовну заяву позивачу, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, а пропозиція виправити недоліки у встановлений судом строк не виконана.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Зокрема, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. До позовної заяви також додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, у листопаді 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючий в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, звернулися з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення та зміну порядку користування нею. Вказана позовна заява не була оплачена судовим збором.

1 грудня 2014 року суддею винесена ухвала про залишення вказаної позовної заяви без руху для усунення недоліків у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. В ухвалі зазначено, що до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору. Крім того, не долучено копію виконавчого листа про стягнення аліментів, яка зазначена позивачами в переліку додатків до позовної заяви.

При цьому, в ухвалі не зазначено розмір судового збору, який підлягав сплаті, виходячи із немайнового характеру спору.

3 грудня 2014 року ухвала суду про усунення недоліків отримана позивачкою ОСОБА_3, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 8).

5 грудня 2014 року позивачі, на виконання ухвали суду про усунення недоліків, рекомендованим листом направили до суду оригінал квитанції про сплату судового збору та копію виконавчого листа, які отримані та зареєстровані судом 9 січня 2014 року (а.с. 12-15).

Отже, позивачі не пропустили строк для усунення недоліків, встановлений ч. 1 ст. 121 ЦПК України. Оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 70 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Проте, ухвалою судді від 9 грудня 2014 року позовна заява безпідставно повернута позивачам як неподана, в зв'язку з невиправленням недоліків у встановлений судом строк.

При цьому позивачами сплачено судовий збір в сумі 243,60 грн., виходячи із однієї немайнової позовної вимоги, тоді як заявлено дві вимоги немайнового характеру, кожна із яких підлягає оплаті судовим збором у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», однак про це помилково не зазначено та не роз'яснено позивачам ухвалою від 1 грудня 2014 року про усунення недоліків.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, а питання про можливість прийняття заяви належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 грудня 2014 року скасувати та передати питання про можливість прийняття позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: