Ухвала суду № 42414275, 13.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/2706/13-ц Головуючий 1 інст. - Задорожна А.М.

Провадження № 22ц/790/809/15 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А., Кіся П.В.,

за участю секретаря - Рязанової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, визнання квартири та нежитлового приміщення спільним майном та поділ спільного сумісного майна, -

ВСТАНОВИЛА:

01 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, визнання квартири та нежитлового приміщення спільним сумісним майном та поділ спільного сумісного майна.

14 листопада 2014 року відповідач подала до суду клопотання, в якому просила залишити позов ОСОБА_1 без розгляду через його повторну неявку без поважної причини, а також скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, визнання квартири та нежитлового приміщення спільним сумісним майном та поділ спільного сумісного майна залишено без розгляду. Заходи забезпечення позову у вигляді: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2; накладення арешту на нежитлові приміщення 1-го поверху №12-3, 12-3а, 12-3б, 12-5, 12-6, 12-6а, 12-7, 12-8 в житловому будинку літ. «А-2-3», загальною площею 82,1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2, які належить на праві власності ОСОБА_2; заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню: квартири АДРЕСА_1; нежитлових приміщення 1-го поверху №12-3, 12-3а, 12-3б, 12-5, 12-6, 12-6а, 12-7, 12-8 в житловому будинку літ. «А-2-3», загальною площею 82,1 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2, встановлені ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2013 року, - скасовані.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки суд безпідставно не узяв до уваги, що він двічі не з'явився до суду з поважних причин - у зв'язку з хворобою, а відповідач і раніше намагалася скасувати заходи забезпечення позову але їй було відмовлено в задоволенні заяви.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно ч.3 ст.10, ч.2 ст.11, ч.3 ст.27, ч.1 ст.58, ч.6 ст.154, ст.157, ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначено на 15 жовтня 2014 року, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, про що свідчить розписка від 16.09.2014 року про отримання повістки про з'явлення до суду (а.с. 111 т. 2), заяв про неможливість прибуття та відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності до канцелярії суду не надходило, внаслідок чого розгляд справи було відкладено на 14 листопада 2014 року.

Також позивач ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначено на 14 листопада 2014 року, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, яку ним було отримано 22.10.2014 року, тобто завчасно. Позивачем ОСОБА_1 13.11.2014 року було подано до канцелярії суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин ним подано не було. Крім того, заяв про розгляд справи за його відсутності до канцелярії суду не надходило.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами ч. 1 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207, ч. 3 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З аналізу зазначених положень закону вбачається, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, але обов'язковою умовою застосування передбачених ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України процесуальних наслідків такої неявки, є належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Оскільки, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, позивач неодноразово не з'являвся без поважних причин в судові засідання, що свідчить про умисне зловживання ним своїми процесуальним правами, передбаченими чинним ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання відповідачки та залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, визнання квартири та нежитлового приміщення спільним сумісним майном та поділ спільного сумісного майна без розгляду, роз'яснивши позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду з позовом у загальному порядку.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2013 року було забезпечено позов ОСОБА_1 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2; накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №12-3, 12-3а, 12-3б, 12-5, 12-6, 12-6а, 12-7, 12-8 в житловому будинку літ. «А-2-3», загальною площею 82,1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2, які належить на праві власності ОСОБА_2; заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню: квартири АДРЕСА_1; нежитлових приміщення 1-го поверху №12-3, 12-3а, 12-3б, 12-5, 12-6, 12-6а, 12-7, 12-8 в житловому будинку літ. «А-2-3», загальною площею 82,1 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції скасував вищевказані заходи забезпечення позову.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для скасування чи зміни постановленої у справі ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: колегії -