Ухвала суду № 42412985, 20.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10161/13-ц

Провадження № 22-ц/779/165/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: позивача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5, служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ПАТ «Банк Форум», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про встановлення факту проживання та визнання іпотечного договору недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

в липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором від 25.04.2008 року № 0036/08/6.10-СL, між ОСОБА_5 та АКБ «Форум» був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 2563 від 25.04.2008 року, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності іпотекодавцю. Оскільки на момент укладення оспорюваний договір не був погоджений у встановленому порядку з органом опіки та піклування у зв'язку з проживанням в квартирі, що є предметом іпотеки, неповнолітнього ОСОБА_7, а ним, позивачем, при укладенні договору іпотеки не надавалась згода на передачу вказаної квартири, як спільної власності подружжя, в іпотеку, збільшивши позовні вимоги просив визнати недійсним іпотечний договір № 2563 від 25.04.2008 року та встановити факт проживання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 25.04.2008 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 грудня 2014 року позов задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 25.04.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що діти, члени сім'ї наймача, мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, а правочини, які вчиняються щодо житла, не можуть суперечити інтересам неповнолітніх дітей. Суд не врахував, що недотримання сторонами під час укладення іпотечного договору вимог законодавства щодо погодження з органом опіки та піклування має наслідком нікчемність такого правочину. Для визнання договору іпотеки нікчемним достатньо встановлення факту проживання неповнолітньої дитини в предметі іпотеки на момент укладення договору. Не враховано судом і те, що у договорі відсутній підпис ОСОБА_5, а натомість цей договір підписано ОСОБА_8 Встановивши факт проживання неповнолітньої дитини в квартирі, що є предметом іпотеки і порушення її прав, суд незаконно відмовив у задоволенні конституційних прав дитини на квартиру. Тому просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання іпотечного договору недійсним скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати іпотечний договір, укладений 25.04.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 недійсним.

Судове рішення в частині встановлення факту проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, станом на 25.04.2008 року, сторонами не оскаржується.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, представники ПАТ «Банк Форум» і приватного нотаріуса ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечили. Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце її розгляду, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №0036/08/6.10-CL, за умовами якого їй надано кредитні кошти в сумі 50 000 доларів США, зі сплатою 13 % річних за користування кредитом, кінцевим терміном повернення 24 квітня 2018 року. Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними та можливої неустойки, є договір іпотеки від 25.04.2008 року на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На укладення кредитного договору ОСОБА_5 отримала згоду свого чоловіка ОСОБА_2, про що свідчить відповідна заява.

25.04.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0035/08/6.10-CL на суму 50 000 доларів CШA, зі сплатою 13 % річних за користуванні кредитом, кінцевим терміном повернення 24.04.2018 року. Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними та можливої неустойки, є договір іпотеки від 25 квітня 2008 року на житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Укладаючи з банком кредитний договір позивач також отримав згоду своєї дружини.

25 квітня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5, ОСОБА_2, укладено іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: трьох кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 82,8 кв. м, житловою площею 56,7 кв.м, що належить на праві приватної власності іпотекодавцю ОСОБА_5

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання іпотечного договору недійсним, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що укладаючи договір іпотеки сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача та ОСОБА_5, як учасників оспорюваного правочину, було вільним і відповідало їх внутрішній волі. На момент укладення цього договору неповнолітня дитина не була зареєстрована у квартирі, що є предметом іпотеки, зареєстрована тільки 18.06.2010 року. Факт проживання свого неповнолітнього сина в квартирі, яка передається в іпотеку, позивач та його дружина приховали від нотаріуса і банку. Нотаріус посвідчуючи договір іпотеки з'ясовував питання реєстрації осіб в квартирі. Технічна помилка в по-батькові «Анатоліївна» замість «Віталіївна» не вплинула на правильність укладення іпотечного договору, оскільки всі інші ідентифікуючі ознаки особи іпотекодавця ОСОБА_5 в оспорюваному договорі зазначені правильно і нею договір підписано.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального права, зокрема ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Підставою недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на укладення кредитного договору №0036/08/6.10-CL ОСОБА_5 отримала згоду свого чоловіка ОСОБА_2, про що свідчить відповідна заява позивача (а. с. 46).

Сторони на момент вчинення 25 квітня 2008 року оспорюваного іпотечного договору,

мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача та ОСОБА_5, як учасників оспорюваного правочину, було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Договір вчинено у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, сторони досягли згоди про всі умови договору, що підтверджується їх підписами. Іпотекодавець гарантував відсутність прав третіх осіб на предмет іпотеки.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що неповнолітній син позивача проживав у квартирі, що є предметом іпотеки, хоч і не був там прописаний, а договір іпотеки укладений без згоди органу опіки і піклування.

За змістом пункту 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Про факт проживання неповнолітнього сина ОСОБА_7 квартирі, яка передається в іпотеку, його батьки нотаріусу не повідомили.

Нотаріус посвідчуючи договір іпотеки з'ясовував питання реєстрації осіб в квартирі.

Як вбачається з довідки № 02-02/1604 від 27.08.2013 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у квартирі, що є предметом іпотеки, тільки 18.06.2010 року.

У пункті 8 постанови від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Надаючи банку довідку про реєстрацію та відсутність за місцем проживання дітей, ОСОБА_5 вчинила свідомі дії, про які відповідач не міг знати, і відповідно до вимог закону уклала іпотечний договір без згоди органу опіки та піклувння, тому підстав для визнання договору іпотеки суд першої інстанції не знайшов, перевіривши усі доводи позивача.

Посилання апелянта на те, що факт проживання неповнолітнього ОСОБА_7 в квартирі, яка передавалася в іпотеку, встановлено оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів відхиляє, оскільки саме на момент вчинення оспорюваного договору іпотеки про цю обставину банку та нотаріусу відомо не було, і це не є підставою для визнання такого договору недійсним з мотивів невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Судом першої інстанції зібраним доказам дана належна оцінка, порушень або неправильного застосування норм матеріального права не встановлено.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.