Ухвала суду № 42412726, 26.12.2014, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/2342/13-ц

26.12.2014 смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани, заяву начальника відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_1 про визнання мирової угоди, укладеної між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_3 на стадії виконання судового рішення про стягнення боргу за договором позики,-

встановив:

За рішенням Богородчанського районного суду від 25.12.2013 року судом задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики і постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1300000 грн. боргу.

На стадії виконання судового рішення 14.01.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали державному виконавцю мирову угоду, якою врегулювали спірні правовідносини в добровільному порядку.

23.01.2014 року відділ ДВС Богородчанського районного управління юстиції звернувся до суду з заявою про визнання мирової угоди.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03.02.2014 року вказана мирова угода була визнана судом.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області ухвала суду першої інстанції від 03.02.2014 року про визнання мирової угоди була скасована з тих підстав, що суд, визнаючи умови мирової угоди, не перевірив, чи не порушують її умови прав, свобод чи інтересів інших осіб. У звязку з цим справа була направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду державний виконавець Любенько Н.Я. заяву про визнання мирової угоди підтримала.

Представник стягувача ОСОБА_2 просила визнати умови мирової угоди, посилаючись на те, що борг ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 в сумі 1300000 грн., який встановлений рішенням суду від 25.12.2013 року, виник у звязку з придбання вказаних земельних ділянок за позичені кошти. Тому, через відсутність коштів у ОСОБА_3 для повернення боргу, за домовленістю сторін стягувач прийняв у рахунок погашення боргу дві земельні ділянки, про якій йдеться в мировій угоді.

Представник боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що умови мирової угоди не порушують прав та інтересів його колишньої дружини ОСОБА_5, оскільки дві земельні ділянки площею 0,8505 га та 0,9100 га, були ним придбані за кошти позичені особисто в ОСОБА_2 і не можуть вважатись спільною сумісною власністю подружжя.

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 подав до суду письмове клопотання в якому просив відмовити у визнанні мирової угоди. Вказав, що затвердження угоди порушить право сумісної власності на це майно ОСОБА_5, оскільки майно було набуте за час шлюбу з ОСОБА_3

Заслухавши думку сторін, дослідивши подані матеріали справи, суд прийшов до висновку, що мирова угода, яка укладена 14.01.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 якою врегульовано порядок погашення боргових зобовязань немає.

Як встановлено судом із поданих сторонами документів, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.12.2006 року. Із договору купівлі-продажу земельних ділянок від 17.07.2008 року встановлено, що ОСОБА_3 вони придбані у період перебування у шлюбі з ОСОБА_5

ОСОБА_5 в предявлено позов до Сколівського районного суду Львівської області про визнання за нею права власності на ? частину вказаних земельних ділянок. ОСОБА_3 подав зустрічний позов про визнання вказаних земельних ділянок його одноосібною приватною власністю. До набрання судовим рішенням з цього приводу законної сили, право спільної сумісної власності подружжя на майно набуте у шлюбі відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України презумується, правомочності на одноособове розпорядження вказаним майном ОСОБА_7 належними чином не підтверджені. Тому, суд не може визнати умови мирової угоди, укладеної між боржником та стягувачем 14.01.2014 року.

Керуючись ст.372 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви начальника відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_1 про визнання мирової угоди від 14.01.2014 року, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про добровільне виконання судового рішення від 25.12.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду Івано-Франківської області в пятиденний строк.

Суддя