Рішення № 42412646, 19.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/624/15 Справа № 204/6459/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Токар Н. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого посилався на те, що 11 квітня 2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №2008-034-М. Відповідно до кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 22500,00 доларів США на строк до 11.04.2014 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року був укладений договір поруки між ним та поручителем ОСОБА_5, відповідно до умов якого, останній взяв на себе обов'язок на добровільних засадах відповідати перед банком по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_4 в повному обсязі. Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року був укладений договір поруки між ним та поручителем ОСОБА_3, відповідно до умов якого, останній взяв на себе обов'язок на добровільних засадах відповідати перед банком по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_4 в повному обсязі. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 05.06.2014 року має заборгованість у сумі 47873,72 доларів США, що за курсом 11,76 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2014 року складає 562994 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 195637 грн. 36 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 265010 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 102347 грн. 16 коп., просить стягнути зазначену заборгованість у солідарному порядку з відповідачів.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року позовну заяву - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року у розмірі 562994 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 195637 грн. 36 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 265010 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 102347 грн. 16 коп.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

З рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не погодилися відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення суду першої інстанції змінити, відмовивши Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з них заборгованості за кредитним договором 2008-034-М від 11.04.2008 року, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки апелянтами рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог відносно них, перевірка законності та обґрунтованості рішення проведена в цих межах.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про солідарне стягнення з позичальника та поручителів заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що матеріали справи містять докази про те, що банк пред'являв до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогу про виконання порушеного боржником зобов'язання протягом шести місяців з часу закінчення дії кредитного договору в порядку п.5 укладеного договору поруки та звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у вересні 2014 року, без пропуску визначеного ч.4 ст. 559 ЦК України строку, а тому порука не може бути визнана припиненою за договорами поруки №2008-034/1-М від 11 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_5 та ПАТ КБ "ПриватБанк" та №2008-034/2-М від 11 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк".

Погодитись з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 2008-034-М від 11 квітня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", який в подальшому змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", та ОСОБА_4, останній отримав у кредит грошові кошти у розмірі 22500,00 доларів США на строк до 11.04.2014 року (а.с.11-14).

ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 05.06.2014 року має заборгованість у сумі 47873,72 доларів США, що за курсом 11,76 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2014 року складає 562994 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом 195637 грн. 36 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 265010 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань 102347 грн. 16 коп.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" уклало договори поруки № 2008-034/1-М від 11.04.2008 року з ОСОБА_5 та № 2008-034/2-М від 11.04.2008 року з ОСОБА_3 (а.с.16).

Згідно пунктів 11 вказаних договорів поруки, вони діють до повного виконання зобов'язання за кредитним договором. Згідно п.1.3 кредитного договору та Графіку погашення кредиту та процентів, кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 11.04.2014 року.

Проте, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України - порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. кредитного договору, встановлено право кредитора у разі порушення позичальником будь - якого зобов'язання, передбаченого умовами договору, змінити умови кредитного договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, відповідно до ст.212,611,651 ЦК України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не настали, строки відраховуються з дати зазначеної у повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його використання.

Згідно пунктів 2, 4, 5 договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; у випадку невиконання боржником якого - небудь обов'язку, передбаченого цим договором, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку, а поручитель повинен виконати зазначені вимоги впродовж 5 днів з дня отримання вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" 26 травня 2009 року звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року (а.с.64-67).

Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та підпункту 2.3.3. пункту 2.3. кредитного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов'язання.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що банк звертався до поручителя з вимогами протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язань, який був змінений ним зверненням до суду 26.05.2009 року з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення. Отже, у даному випадку слід застосовувати положення ч. 4 ст. 559 ЦК України - порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року у розмірі 562994 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 195637 грн. 36 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 265010 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 102347 грн. 16 коп. та судового збору у розмірі 1218 грн.00 коп. - скасувати і в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

В решті рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №2008-034-М від 11.04.2008 року у розмірі 562994 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 195637 грн. 36 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 265010 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 102347 грн. 16 коп. та судового збору у розмірі 1218 грн.00 коп. - скасувати і в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В решті рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2014 року -залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова