Рішення № 42410291, 23.01.2015, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1532/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Додчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк"

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ „ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором , посилаючись на те, що 21 лютого 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк", правонаступником якого є позивач , та ОСОБА_1 було укладено договір б/н , відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 1900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов укладеного договору , він складається із заяви позичальника , тарифів банку , Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

З умовами договору відповідачка була ознайомлена та погоджувалася з ними , що підтверджується її підписом у заяві позичальника.

Свої зобов'язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконує , внаслідок чого станом на 30.09.2014 року за нею рахується заборгованість в розмірі 8206,44 грн. , яка складається з : 1715,16 грн. - заборгованість за кредитом ; 3657,16 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом , 1967,15 грн.- заборгованість з комісії за користування кредитом , а також 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 366,97 грн. штраф (процентна складова ), які позивач просить стягнути з відповідача , а крім того -243,60 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився , але направив до суду заяву про розгляду справи у його відсутності та повну підтримку позову.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала частково і пояснила , що дійсно вона оформлялала картковий кредит і не змогла його повністю погасити , так як захворіла на цукровий діабет та хворіє гіпертонічною хворобою 2 ступеня і ніде не працює. Оскільки потребує постійного лікування , значні кошти затрачає на це. Також просить суд врахувати , що більше п'яти років ніхто з банку її не турбував і вона вважає , що позивач пропустив строки звернення до суду.

Заслухавши пояснення відповідачки, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає , що позов підлягає до задоволення частково , з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено , що 21 лютого 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк", правонаступником якого є позивач , та ОСОБА_1 було укладено договір б/н , відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 1900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому у ст.ст.530,631 ЦК України визначаються різні поняття: „строк дії договору" і строк (термін) виконання зобов'язання .

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З пункту 6.5 Умов і правил надання банківських послуг, з якими була ознайомлена відповідачка , вбачається , що договором передбачено зобов'язання позичальника погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним , перевитратами платіжного ліміту , а також сплата комісії на умовах , передбачених договором.

Договором від 21.02.2007 року передбачено , що погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості і встановлено строк дії кредитного ліміту , який відповідає строку дії карти.

Згідно з п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору , він автоматично пролонговується на той же строк.

З наданої позивачем виписки з інформацією про карту НОМЕР_2 , видану на ім'я відповідачки згідно її заяви, вбачається , що строк дії карти - 02/12 , тобто, лютий місяць 2012 року .

Таким чином , умовами договору - погашення кредитної заборгованості та строки чергових платежів визначено місяцями.

Отже , поряд з установленням строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів) , що входять до змісту зобов'язання , яке виникло на підставі договору.

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитними договором застосовується положення про договір позики.

У ч.2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому за договором або законом.

Відповідачка просила суд застосувати позовну давність , оскільки вважає , що позивач пропустив строк звернення до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 лютого 2007 року , так як останній платіж вона внесла у 2009 році , а позивач звернувся до суду через 5 років - у 2014 році.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 ЦК України.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у 3 роки - ст. 257 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України визначено застосування позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання , згідно із ч.3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події , якою пов'язаний його початок ( ст.253 ЦК України).

Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові від 19.03.2014 року по справі №6-14цс14 за загальним правилом , перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином , у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом , повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як було встановлено в судовому засіданні строк дії карти до лютого 2012 року .

Хоча відповідачка і внесла черговий платіж по кредитному договору 03.04.2009 року, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 30.09.2014 року , але суд вважає , що позивачем не пропущено строків звернення до суду. Однак, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість по процентах , по тілу кредиту та комісії в межах 3-х річного строку , а не з часу прострочки останнього щомісячного платежу, за період з 29.09.2011 року по 30.09.2014 року на загальну суму 4674,97 грн. , з яких: 1715,16 грн. заборгованості за кредитом , 1879,81 грн. заборгованості по процентах та 1080 грн. заборгованості по комісії .

Пунктом 8.6 Умов і правил надання банківських послуг , передбачено сплату штрафу за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 500 грн. плюс 5% від суми позову, який, згідно розрахунку заборгованості від 30.09.2014 року, склав 366,97 грн. (процентна складова).

Оскільки ч.2 ст.258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік щодо стягнення неустойки (штрафу,пені), а строк дії карти закінчився 02.2012 року і позивачем не наведено підстав пропуску строків річного терміну звернення до суду щодо стягнення штрафу , то в цій частині позов не підлягає до задоволення у зв'язку з пропуском строків позовної давності..

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача 243,60 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60,61, 213, 215 ЦПК України, в силу ст. ст. 257,258, 261, 526, 610, 1054 ЦК України, Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин" , суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" ( р/р 29092829003111 , МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) 4674 (чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 97 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 21 лютого 2007 року , з яких: 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 16 коп. заборгованості за кредитом , 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. заборгованості по процентах та 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. заборгованості по комісії .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" ( р/р 64993919400001, МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) 243 ( двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору .

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: