Ухвала суду № 42409722, 23.01.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/150/15-ц

Провадження 4-с-8/15

ухвала

Іменем України

23 січня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Проць Т.В.

за участю секретаря Василенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернулась до суду зі скаргою, в обґрунтування якої зазначила, що 11 квітня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 09 березня 2011 року №2-1373/10, яким у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №83 від 19.09.2007 року в розмірі 27384999,12 грн. та 1820,00 грн. судових витрат звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, земельну ділянку, загальною площею 0,2511 га; земельну ділянку, загальною площею 0,15 га та розташований на ній житловий будинок з надвірними побудовами. Зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження міститься інформація, відповідно до якої, згідно баз даних Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №35962593 від 10 травня 2012 року на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт згідно Постанови слідчого з ОВС ГСУ МВС України, кримінальна справа №24-300 від 12 березня 2012 року. Посилається скаржник і на те, що лише 23 грудня 2014 року стало відомо, що майно відповідно опису ВП №25884244 передано стягувачу ПАТ «АКБ «Київ» в рахунок погашення боргу. Оскільки після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам, проте скаржник не повідомлялась про вчинення окремих виконавчих дій. За таких обставин, скаржник вважає, що державним виконавцем при ухваленні Постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, і дії держаного виконавця є неправомірними та порушують права скаржника. Просить суд, визнати протиправними дії головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в м. Київ щодо передачі нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,2511 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» діл.12 по вул. Соловяненка в смт. Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:05:013:0039, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ №043149 виданого 24.06.2004 року на підставі договору купівлі-продажу №3614 від 27.12.2003 року та земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» діл.12 по вул. Соловяненка в смт. Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223155400:05:013:0038, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ №043150 виданого 24.06.2004 року на підставі договору купівлі-продажу №3614 від 27.12.2003 року та розташований на ньому житловий будинок з надвірними побудовами, належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н виданого Козинською селищною радою 12.01.2007 року, в рахунок погашення боргу ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» та скасувати Постанову про передачу вказаного майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Крім того, просить зобовязати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в м. Київ усунути порушення.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала та пояснила, що при існуванні арешту майна боржника, накладеного в межах кримінального провадження дії державного виконавця щодо передачі вказаного майна стягувачу в рахунок погашення боргу є неправомірними та такими, що порушують права ОСОБА_1

Представник ПАТ «АКБ «Київ» в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечила, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість. Крім того просила залишити скаргу без розгляду через пропуск заявником строків звернення до суду.

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечила, вважала її безпідставною, оскільки в діях головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в м. Київ щодо винесення постанови та відповідно до неї, передачі нерухомого майна, а саме земельних ділянок та житлового будинку, розташованого на одній з них, в рахунок погашення боргу ПАТ «АКБ «Київ» порушень допущено не було. Також вважала, що заявник пропустив строк звернення ло суду з даною скаргою, що є підставою для її залишення без розгляду.

Вислухавши представників скаржника, стягувача та відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, дослідивши матеріали цивільної справи та виконавчого провадження, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2010 року позовні вимоги ПАТ «АКБ «Київ» задоволено та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №83 від 19.09.2007 року в розмірі 27384999 грн. 12 коп. та 1820 грн. судових витрат звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, земельну ділянку, загальною площею 0,2511 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» діл.12 по вул. Соловяненка в смт. Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:05:013:0039, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ №043149 виданого 24.06.2004 року на підставі договору купівлі-продажу №3614 від 27.12.2003 року та земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» діл.12 по вул. Соловяненка в смт. Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223155400:05:013:0038, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ №043150 виданого 24.06.2004 року на підставі договору купівлі-продажу №3614 від 27.12.2003 року та розташований на ньому житловий будинок з надвірними побудовами, належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н виданого Козинською селищною радою 12.01.2007 року. Визначено рішенням спосіб звернення стягнення реалізацію предмета іпотеки (вказаних земельних ділянок та будинку) через прилюдні торги та встановлено початкову ціну реалізації того ж предмета іпотеки земельної ділянки площею 0,2511 га та земельної ділянки площею 0,15 га з розташованим на ній житловим будинком та надвірними побудовами не нижче встановленої субєктом оціночної діяльності, а саме 4187929 грн. та 19842353 грн. відповідно.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2010 року, заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2010 року залишено без змін.

09.03.2011 року на підставі чинного рішення суду стягувачеві видано виконавчий документ.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.04.2011 року відкрито виконавче провадження.

Яв вбачається з матеріалів виконавчого провадження в ході виконання рішення суду було описано й арештовано майно, призначались прилюдні торги, проводилась переоцінка спірного майна.

Постановою про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 18.11.2013 року, майно зазначене в рішенні суду передано стягувачу ПАТ АКБ «Київ».

Судом також встановлено, що 12.03.2012 року згідно постанови слідчого з ОВС ГСУ МВС України на майно ОСОБА_1 накладено арешт.

Скаржник в обґрунтування своєї скарги посилається на протиправність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо передачі нерухомого майна, відповідно до постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ПАТ «АКБ «Київ», оскільки в матеріалах виконавчого провадження міститься інформація, відповідно до якої, згідно баз даних Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №35962593 від 10 травня 2012 року на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт згідно Постанови слідчого з ОВС ГСУ МВС України, кримінальна справа №24-300 від 12 березня 2012 року.

Однак з такими доводами суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення визначений ст.62 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема вказаною нормою визначено, що майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження субєктом, дії якого оскаржуються після отримання заяви стягувача, положення вищезазначених норм дотримані.

Щодо доводів представника заявника про неправомірність дій та оскаржуваної постанови через накладення арешту на майно ОСОБА_1 в межах кримінальної справи, то суд вважає, що оскільки такий арешт мав місце після відкриття виконавчого провадження та виконання певних виконавчих дій, він не перешкоджає виконанню рішення суду.

Разом з тим в судовому засіданні достовірно не встановлено, що державний виконавець був обізнаний про існування накледного арешту в кримінальному проваженні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані заявником дії були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Суд не вбачає підстав для залишення скарги без розгляду з підстав заявлених стягувачем та представником виконавчої служби, оскільки в матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні відомості про отримання копії оскаржуваної постанови боржником поза строками, законодавчо визначеними для звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 383, 387 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя: