Рішення № 42408394, 20.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа № 911/4701/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати», м. Львів

до підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 39329,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Пономарьов А.В. (дов. від 31.10.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

дочірнє підприємство «Савсервіс Карпати» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (далі - відповідач) про стягнення 39329,44 грн., з яких 37983,95 грн. заборгованості за договором поставки № 01/2204 від 22.04.2013 р., 1121,14 грн. інфляційних втрат та 224,35 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 01/2204 від 22.04.2013 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 37983,95 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1121,14 грн. інфляційних втрат та 224,35 грн. 3% річних.

05.12.2014 р. та 18.12.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання № 1-296/14 від 05.12.2014 р. та № 1-304/14 від 18.12.2014 р. про відкладення розгляду справи, які судом були задоволені.

15.01.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 1-4/15 від 15.01.2015 р. про відкладення розгляду справи, такого ж змісту як клопотання № 1-296/14 від 05.12.2014 р. та № 1-304/14 від 18.12.2014 р., в якому він просить суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з хворобою директора підприємства.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника з числа своїх працівників, повноваження якого підтверджуються довіреністю від імені підприємства, в тому числі головного бухгалтера підприємства, якому, як вбачається з доданої до клопотання про відкладення розгляду справи довіреності, надано право брати участь у судових засіданнях, при цьому, розгляд справи вже тричі відкладався судом, з яких двічі за клопотанням відповідача, а наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору по суті. Крім того, 20.01.2015 р. є останнім днем строку вирішення спору, що вбачається з ухвали від 23.12.2014 р.

Представник позивача в судових засіданнях 20.11.2014 р. та 20.01.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 20.11.2014 р., 09.12.2014 р., 23.12.2014 р. та 20.01.2015 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 46691820, № 46694196, № 47020148, № 47021713 та поданими до суду клопотаннями про відкладення розгляду справи. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 р. між дочірнім підприємством «Савсервіс Карпати» (постачальник) та підприємством споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (покупець) було укладено договір поставки № 01/2204 (договір).

Зазначений договір було підписано сторонами разом з протоколом розбіжностей, який за своїм змістом є також протоколом узгодження розбіжностей.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товари на умовах договору. Найменування, асортимент, ціна товару, що поставляється, зазначається в специфікації (прайс-листі) (Додаток № 1), яка являється невід'ємною частиною договору (п. 1.3. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та гарантує здійснення поставки товару своїми транспортними засобами та за свій рахунок у кількості, в строки та за адресою, вказаними у замовленні (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.8. договору зобов'язання з поставки вважаються виконаними постачальником з моменту передачі покупцю товару та повного пакету товаросупровідних документів, оформлених належним чином згідно з умовами договору та діючому законодавству України.

Відповідно до п. 3.1. договору приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем за адресою поставки в момент отримання товару від постачальника на підставі замовлення покупця та супровідних документів. Покупець вправі прийняти товар без спеціальної перевірки по якості, якщо товар знаходиться в спеціальній тарі та упаковці без явно виражених дефектів.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що документи щодо поставки товару зобов'язаний скласти постачальник та надати покупцю разом з товаром належним чином оформлені з своєї сторони наступні супровідні документи: товарна накладна; товарно-транспортна накладна (у випадках, передбачених законодавством); податкова накладна (крім випадків, передбачених законодавством та договором); документи, які згідно з законодавством України підтверджують якість товару.

Згідно з п. 6.1. договору поставка товару здійснюється у відповідності з цінами, зазначеними в специфікації, погодженій і підписаній сторонами.

Відповідно до п. 6.5. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 28 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 22.04.2014 р. та до повного виконання сторонами взятих зобов'язань. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 календарних днів до закінчення дії договору про припинення договірних відносин, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 11.1., 11.2. договору).

Сторонами підписано специфікації (прайс-листи) (додаток № 1 до договору) у кількості 7 шт., в яких зазначено найменування, штрих код, категорію, ціну товару та строк направлення замовлення.

27.03.2014 р. сторонами було підписано додаткову угоду до договору поставки № 01/2204 від 22.04.2013 р., відповідно до якої сторони домовились викласти пп. 6.5.2. п. 6.5. договору в наступній редакції: « 6.5.2. Покупець здійснює розрахунки за товари торгових марок (ТМ) «Gatta», «Conte», «Нова лінія», «Levante» на протязі 90 (дев'яносто) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець має право на повернення товару вказаних ТМ за умови збереження товарного вигляду, товар не пошкоджений».

На виконання умов договору позивачем за період з 07.05.2014 р. по 12.08.2014 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 38420,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 87395268 від 07.05.2014 р. на суму 18593,84 грн., № 87512159 від 20.05.2014 р. на суму 7266,00 грн., № 87512169 від 20.05.2014 р. на суму 8082,17 грн. та № 88171743 від 12.08.2014 р. на суму 4478,11 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Однак, відповідач в порушення умов договору станом на час звернення позивача до суду із даним позовом за отриманий товар розрахувався частково на суму 436,17 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2014 р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 37983,95 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 37983,95 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки № 01/2204 від 22.04.2013 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 37983,95 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1121,14 грн. інфляційних втрат та 224,35 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1121,14 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 05.08.2014 р. по 28.10.2014 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № 87395268 від 07.05.2014 р. у сумі 18157,70 грн., з 18.08.2014 р. по 28.10.2014 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № 87512159 від 20.05.2014 р. у сумі 7266,00 грн. та з 18.08.2014 р. по 28.10.2014 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № 87512169 від 20.05.2014 р. у сумі 8082,17 грн.

Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, прострочена заборгованість відповідача в яких існувала менше місяця, та за місяці, в яких мали бути здійснені відповідні платежі.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за вересень 2014 р. на прострочену заборгованість відповідача за видатковими накладними № 87395268 від 07.05.2014 р. у сумі 18157,67 грн., № 87512159 від 20.05.2014 р. у сумі 7266,00 грн., № 87512169 від 20.05.2014 р. у сумі 8082,17 грн., інфляційні втрати становлять 971,66 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 224,35 грн. 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за видатковими накладними № 87395268 від 07.05.2014 р. у сумі 18157,67 грн., № 87512159 від 20.05.2014 р. у сумі 7266,00 грн., № 87512169 від 20.05.2014 р. у сумі 8082,17 грн. та № 88171743 від 12.08.2014 р. у сумі 4478,11 грн. за загальний період з 05.08.2014 р. по 28.10.2014 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 224,35 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, код 01740064) на користь дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати» (79055, Львівська обл., м. Львів, вул. Роксоляни, 59, код 30387458) 37983,95 грн. (тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн. 95 коп.) заборгованості, 971,66 грн. (дев'ятсот сімдесят одну грн. 66 коп.) інфляційних втрат, 224,35 грн. (двісті двадцять чотири грн. 35 коп.) 3% річних та 1820,06 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять грн. 06 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 23.01.2015 р.